58. Відмінності в методиці розрахунку простого та дисконтованого періоду окупності інвестицій.
Період окупності – це кількість років за які відшкодовуються початкові інвестиції.
Найпростіший спосіб підрахунку – це поєднати інвестиційні витрати з очікуваними чистими грошовими потоками, та визначити коли ця сума дорівнює нулю.
У випадку рівномірного потоку платежів, розрахунок періоду окупності можна формалізувати:
FNPt – майбутній чистий дохід у період t
I0 - сума початкових інвестицій
t – кількість періодів отримання доходу
Проте, якщо сума чистого доходу буде відрізнятися із року в рік, застосування спрощеного розрахунку за допомогою формули не дасть правильної відповіді.
Перевага методу – простота розрахунку.
Недолік: не враховується зміна вартості грошей у часі; не може служити мірилом прибутковості; при порівнянні проектів з різною тривалістю, нерівномірними потоками необхідно застосовувати тільки точний розрахунок; зазвичай не приймаються до уваги обсяги платежів після окупності, навіть якщо вони зростають суттєво з часом.
Більш точне значення періоду можна отримати, використовуючи метод дисконтованого періоду окупності. Він відрізняється від періоду окупності тим, що, застосовуючи його, необхідно дисконтувати очікувані грошові потоки на вартість капіталу проекту. Цей метод визначається як кількість років, що необхідна для відшкодування дисконтова ними грошовими потоками чистих необхідних інвестицій.
Основні переваги методу:
- метод враховує зміну вартості грошей у часі
- метод може бути використаний як грубий метод визначення ризикованості вкладень. Чим коротший термін – тим менший ризик.
Недоліки методу: не враховується періодичність отримання грошових потоків, не враховуються потоки які будуть отримані після терміну окупності.
Для визначення дисконтованого потоку слід кожний грошовий потік помножити на відповідний коефіцієнт дисконтування.
59. Відмінності в методиці розрахунку коефіцієнту співвідношення доходів та витрат з урахуванням та без урахування концепції зміни вартості грошей у часі.
Метод визначення коефіцієнту співвідношення доходів і витрат
Цей показник розраховується як дріб, де в чисельнику має бути сума за всі роки доходів від освоєння інвестицій, а в знаменнику сума всіх витрат, як інвестиційних, необхідних для введення об’єкту в експлуатацію, так і обсяг поточних витрат діючого об’єкта, необхідних для виробництва товарів чи послуг, які виробляються в межах створеного об’єкта.
Pt – доход від реалізації інвестиційного задуму в період t
It – сума інвестиційних витрат у період t
Et – сума експлуатаційних витрат у період t
t – кількість періодів отримання доходу (інвестиційний цикл)
60. Внутрішня норма прибутку: переваги та недоліки застосування методу в інвестиційному аналізі.
Ця методика по суті є визначенням міри прибутковості проекту. Це така ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових потоків дорівнює початковим інвестиціям. Ставка, нижче якої проекти відхиляються, називається граничною ставкою. Фірми розраховують свої граничні ставки, виходячи з вартості фінансування та ризиковості проекту. Потім прогнозують майбутні грошові потоки та розраховують IRR. Якщо IRR вище граничної ставки, проект рекомендується до реалізації. Отже, IRR визначається як дисконтна ставка r, яка прирівнює теперішню вартість очікуваних грошових надходжень по проекту та теперішню вартість очікуваних необхідних витрат.
Тобто IRR являє собою ставку дисконту за якої NVP=0
Переваги: проста і зрозуміла методика розрахунку, враховується зміна вартості грошей у часі.
Недоліки: часто дається нереальна ставка доходу, знаходження IRR може дати різні ставки доходу.