- •4. Форма державного правління України.
- •6. Политический режим (Государственный): понятие и виды
- •Политический режим (Государственный): понятие и виды
- •8. Поняття механізму держави та його складові елементи.
- •10. Поняття та структура норми права
- •11. Поняття та структура правовідносин
- •Поняття, ознаки та види правопорушення
- •16. Юридична відповідальність та її види
- •17. Поняття і види джерел конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов'язки людини і громадянина Украиїни
- •Права, свободи та обов'язки людини і громадянина
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні
- •20. Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •23. Конституционный статус Верховной Рады Украины.
- •29. Понятия и источники административного права.
- •30. Адміністративна відповідальність
- •33. Правовой статус гослужащих в Украине
- •34. Предмет та метод фінансового права
- •35. Система и источники финправа
- •36. Организация и органы финн. Контроля
- •37. Налоги и сборы финансового контроля.
- •38. Предмет и метод гражданского права
- •39. Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •40. Гражданская правоспособность и гражданская дееспособность
- •41. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •42. Поняття та строки позовної давності.
- •44. Підстави виникнення та припинення права власності
- •45. Захист права власності
- •46. Поняття, та види правочинів у цивільному праві.
- •49. Спадкування власності за заповітом в Україні
- •50. Предмет, метод та джерела сімейного права України.
- •51. Поняття шлюбу, порядок його укладання та умови його одруженя.
- •52. Визначення шлюбу недійсним та припинення шлюбу.
- •53. Майонові та особисті немайнові права подружжя.
- •54. Поняття та джерела трудового парва
- •56. Поняття та зміст трудового договору
- •57. Випробування при прийнятті на роботу
- •58. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника
- •61.Трудова дисципліна та методи її забезпечення
- •64. Поняття та ознаки злочинів.
- •65. Кримінальна відповідальність
- •67. Характеристика злочинів проти власності.
- •68. Посадові злочини: поняття та види
- •69. Поняття, сутність та джерела міжнародного права.
- •70. Суб’єкти міжнародного права.
Поняття, ознаки та види правопорушення
Правопорушення - посягання не на закон, а на ті умови, які породили цей закон, на ті класові інтереси, які знайшли в ньому своє вираження, на ті суспільні відносини, які закріплюються і охороняються ним (правопорядок). Протиправність - юридичне вираження шкідливості правопорушень для інтересів пануючого класу чи всього народу. Правопорушення - це соціально небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб’єкта (фізична чи юридична особа), яке передбачене чинним законодавством і за нього встановлена юридична відповідальність. Соціальна сутність правопорушення – нанесення шкоди тим особистим, груповим чи загальносуспільним інтересам, які юридично захищені державою. Сутність – це головна, внутрішньо належна правопорушенню характерис- тика, яка дозволяє виділити його серед інших актів поведінки, вказує на його родові властивості і ознаки. Види + Загальні (родові), тобто властивим правопорушенням як різновиду соціального поводження : Наявність діяння (фізичної дії, бездіяльності); Негативна соціальна значимість діяння (його суспільна небезпека або шкідливість); Протиправність («протизаконність») діяння (виражається в порушенні норми (норм) права, здійсненні юридично забороненого діяння ); Винність діяння (воно - результат прояву особою його волі волі шляхом вибору й здійснення протиправного варіанта поводження серед можливих інших варіантів); Здійснення діяння деликтоспособным особою; Юридична відповідальність як логічне слідство діяння (застосування санкцій до правопорушника) Спеціально юридичні, тобто загальні ознаки, що конкретизують, правопорушення, мають значення для юридичної оцінки діяння як правопорушення, є підставою юридичної відповідальності, їхня сукупність відображає поняття «склад правопорушення». Види правопорушень: Злочину (суспільно небезпечні діяння); Провини (суспільно шкідливі діяння): адміністративні, дисциплінарні, конституційні, цивільно-правові. Види правопорушень – класифікаційні групи правопорушень за різними підставами розмежовуються між собою за ступенем суспільної шкідливості (небезпечності), за об’єктами посягань, за суб’єктами, за розповсюдженням, за ознаками об’єктивної і суб’єктивної сторони, а також за процедура- ми їх розгляду. Отже, правопорушення класифікуються за: а) ступенем суспільної небезпеки – на злочини і провини; б) належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства і інші); в) колом осіб – особові і колективні; г) за характером правових приписів –нормативно-правові і дисциплінарні; д) в залежності від характеру цивільно-правового порушення – договірні і позадоговірні правопорушення; е) правопорушення у сфері суспільного життя (в сфері соціально-економічних відносин, в суспільно-політичній сфері, в сфері побуту і дозвілля).
16. Юридична відповідальність та її види
Юридична відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну). Позитивна юридична відповідальність — сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою. Ретроспективна юридична відповідальність — специфічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризуються засудженням суб'єкта правопорушення, покладанням на обов'язку витерпіти несприятливі наслідки за скоєне правопорушення. Принципи юридичної відповідальності: відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру; законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юридичної відповідальності; гуманність і своєчасність юридичної відповідальності та ін. Мета юридичної відповідальності — вияв її соціальної необхідності та ефективності. Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності: покарання правопорушника; вплив на свідомість правопорушника; моральну перебудову особи; формування у людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушень з їхнього боку. Функції юридичної відповідальності — головні напрямки юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення, Розрізняють такі види функцій попереджувальну; виховну; каральну; компенсаційну; інформаційну та ін. Поширеною є класифікація ретроспективної юридичної відповідальності залежно від галузевої належності правової, норми, що порушена. На цій підставі розрізняють: Кримінальна відповідальність — що полягає в застосуванні заходів кримінального покарання до фізичних осіб, винних у скоєнні злочину. Адміністративна відповідальність, під якою розуміють покладення на порушників загальнообов'язкових правил адміністративних стягнень, цивільно-правова відповідальність — відповідальність фізичної чи юридичної особи за порушення договірних зобов'язань, заподіяння позадоговірної майнової шкоди; Дисциплінарна відповідальність — різновидність відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни з застосуванням до нього догани та звільнення; Матеріальна відповідальність розглядається за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків. Як самостійний вид ретроспективної юридичної відповідальності в теорії права розглядають скасування актів, які суперечать чинному законодавству полягає в тому, що компетентний орган чи службова особа застосовує правовідновлювальну санкцію, скасовуючи незаконно прийнятий акт.