Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция 02.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
66.05 Кб
Скачать
  1. Екологічна система . Біогеоценоз, його структура

Екосистема – головна функціональна одиниця в екології, єдиний природний комплекс, утворений живими організмами і середовищем їх існування (атмосферою, ґрунтом, водоймищем, тайгою, горами, пустелею), в якому живі і не живі компоненти пов`язані між собою обміном речовин, енергією та інформацією.

Екосистема – це сукупність в біосфері живих організмів та неорганічних компонентів, в якій існує кругообіг речовин.

В тих випадках, коли мова йде про природні біосистеми, які обмежені певною територією (заповідник, ліс, гирло ріки), тоді поняття “екосистема” заміняють поняттям “біогеоценоз”. Тобто, біогеоценоз - це однорідна ділянка земної поверхні з певним складом живих і неживих компоненті і динамікою взаємодії між ними, обміном речовин, енергією та інформацією.

В біогеоценозі діють ті ж закони, що і в екосистемі.

Структура біогеоценозу.

Біогеоценоз складається з двох структурних частин:

- екотопу (сукупності абіотичних факторів); - біоценозу (сукупності біотичних факторів).

В свою чергу, екотоп складається з сукупності кліматичних факторів – кліматопу і ґрунтових факторів – едафотопу.

Біоценоз складається із сукупності елементів життєдіяльності тварин (зооценоз), рослин (фітоценоз) та мікроорганізмів (мікробіоценоз).

б іогеоценоз екотоп

1. - зооценоз

2. - фітоценоз

3. - мікробіоценоз

кліматоп

едафотоп

1

2

3

біоценоз

3. Трофічні ланцюги харчування

Групи організмів, які входять в склад біогеоценозів, складаються з 3-х видів живих

організмів:

- утворюючих органічні речовини (автотрофні живі організми або продуценти);

- споживачів органічної речовини (гетеротрофні живі організми або консументи);

- руйнівників органічної речовини аж до простих хімічних сполук і елементів (редуценти);

Всі вони пов`язані між собою трофічними ланцюгами харчування.

Редуценти харчуються змертвілою органічною речовиною.

Основні види трофічних ланцюжків:

  1. пасовищний;

2) детрит ний.

Пасовищний – ряд живих організмів, в якому кожний вид харчується попередником по ланцюжку і в свою чергу є харчем для видів, що розташовані в ланцюжку на більш високому рівні.

Початком всякого пасовищного ланцюжка є автотрофні живі організми, які здатні синтезувати складні органічні сполуки із неорганічних, використовуючи солевий розчин ґрунтів чи водоймищ і сонячну енергію для фотосинтезу (рослини, фітопланктон, водорості).

Наприклад: планктон – риби – рибоїдні птахи – хижаки – людина.

Кожний ланцюжок може мати розгалуження і ускладнюється наявністю в природі паразитів.

Наприклад: рослина – гризун - блохи – бактерії глисти

Хижак (їжак) – хижак (лис) - людина

Віруси блохи віруси

Споживачі (консументи), як видно з наведеного прикладу, бувають першого порядку (травоїдні або фітофаги), другого (плодоїдні, що харчуються фітофагами) і третього порядку (вторинні хижаки). Складна структура ланцюгів харчування забезпечує цілісність і динамічність біоценозу. Кожний ланцюжок включає 4-5 ланок. Це обумовлено тим, що середня ефективність переносу енергії між ланками становить не більш як 20% і маса попередньої ланки приблизно в десять разів більше маси наступної.

Цю закономірність називають правилом екологічної піраміди.

В детритних харчових ланцюжках живі організми споживають змертвілу органічну речовину послідовно розкладаючи її на прості неорганічні сполуки. Наявність детритних харчових ланцюгів необхідна в кожній екосистемі і біогеоценозі, бо саме через них відбувається кругообіг елементів.

Саморегуляція в біоценозі відбувається за рахунок пасовищних ланцюжків харчування.

Наприклад: якщо лукові травостої не в змозі забезпечити травоїдних тварин в зв`язку із збільшенням їхньої чисельності, то травостої деградують (не встигають вирости після випасу), що призводить до іншого біогеоценозу, де прибульці стають конкурентами аборигенам. Перемагає сильніший, або більш чисельніший. Слабкий гине, або пристосовується до нової їжі.

Регулювання чисельності (кількості) живих організмів в природі відбувається також за допомогою системи “хижак-жертва”, а також за допомогою механізму “поїдання” молоді батьками (окуні поїдають мальків, королі-кроленят).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]