Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция 2 БЖД.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
68.95 Кб
Скачать

Лекція 2. Тема 2.

Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.

План

  1. Індивідуальний та груповой ризик. Рівні ризику.

  2. Управління ризиком. Загальний аналіз ризику.

  3. Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків

  4. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику

  5. Якісний аналіз небезпек.

НАЙВАЖЛИВІШІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ ТЕМИ № 2

РИЗИК

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

КОНЦЕПЦІЯ ПРИЙНЯТНОГО РИЗИКУ

УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ

ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ РИЗИК

ПОПЕРЕДНІЙ АНАЛІЗ НЕБЕЗПЕК

ЗНЕХТУВАНИЙ РИЗИК

МОДЕЛЮВАННЯ НЕБЕЗПЕК:

МАТРИЦЯ ОЦІНКИ РИЗИКІВ

ДЕРЕВО ПОДІЙ І ДЕРЕВО ВІДМОВ

  1. Індивідуальний та груповой ризик. Рівні ризику.

Важливою характеристикою небезпеки є шкода — якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою.

Кожний окремий елемент шкоди має своє кількісне вираження: чисельність загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів тощо. Універсальною одиницею виміру шкоди є збитки у грошовому еквіваленті.

Небезпека сама по собі вказує лише на потенційну можливість спричинення шкоди. Для оцінки її імовірності та тяжкості прояву застосовують поняття ризику.

Згідно з ДСТУ 2293-99 «ризик - це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості». Чисельно ризик визначається за формулою

R = Р А,

де Р - ймовірність виникнення небезпеки;

А - очікуваний розмір шкоди (збитку), що,може завдати реалізована небезпека.

Оскільки ймовірність - величина безрозмірна, ризик має вимірюватися в одиницях шкоди (збитку), заподіяної небезпекою.

Ризик смертельної небезпеки (коли шкода є найтяжчою - смерть людини) розраховується як частота за формулою R = —, де п — кількість подій із смертельними наслідками; N — максимально можлива кількість цих подій (кількості подій п і N обов'язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше — за один рік).

При розрахунку загального ризику величина N. у формулі R = є максимальною кількістю всіх без винятку подій; при розрахунку групового ризику величина N — це максимально можлива кількість подій у певній групі населення (виокремлена із загальної кількості людей за певною ознакою, наприклад, за віком, професією, місцем проживання тощо).

  1. Управління ризиком. Загальний аналіз ризику.

Порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або системи у відповідний проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що виключають небезпеку. На жаль, це не завжди можливо. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Досягти цієї мети, як правило, в будь-якій системі чи ситуації можна кількома шляхами. Такими шля­хами, наприклад, є:

  • повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які ма­ють високий ступінь небезпеки;

  • заміна небезпечних операцій іншими — менш небезпечними;

  • удосконалення технічних систем та об'єктів;

  • розробка та використання спеціальних засобів захисту;

  • заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі конт­роль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулю­вання безпечної роботи та поведінки.

Кожен із зазначених напрямів має свої переваги і недоліки, і тому часто заздалегідь важко сказати, який з них кращий. Як правило, для підвищення рівня безпеки завжди використовується комплекс цих за­ходів та засобів. Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їх комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком.

Упраління ризиком – це вибір конкретних заходів та засобів або їх комплексу виходячи зі зменшення рівня шкоди, який очікується в результаті їх впровадження з врахування витрат на їх реалізацію.

У питаннях управління ризиком не останнє місце посідає вартість цього управління.

Рис. графічно ілюструє модель індексу витрат, що очікуються, яка базується на вар­тості витрат, у системі порівняно з вірогідністю цих витрат. Прийнят­на вартість небезпечної ситуації визначена індексом п'ять (насправді можна використовувати будь-який індекс, це призведе лише до зміни нахилу лінії). Приклад на цьому малюнку має відношення тільки до матеріальних втрат. Можлива шкода персоналу (смерть, травми, зах­ворювання) в даному прикладі не розглядається. В разі шкоди персо­налу значення втрат у системі та пов'язані з цим витрати повинні бути переглянуті через важливість збереження людського життя.

Н а цій гіпотетичній ілюстрації показана система, в якій допускається прийнятною ймовірність небезпечної ситуації 1 з 1000, якщо витрати менші або дорівнюють $5000. Так само була запроектована втрата $5 млн, якщо можливість такої ситуації — 1 з 1 млн була б прийнятним ризиком. Вико­ристовуючи цю концепцію як базову лінію, можна визначити якісні та кількісні межі для будь-яких інших ситуацій. Проте, оскільки залежність вартості витрат від ризику встановлюється на фазі розробки проекту, в процесі його реалізації іноді стає очевидним, що деякі обставини змушують збільшити ризик порівняно з програмованим.

Рис. Індекс втрат, що очікуються.

Чим більша ймовірність прояву небезпеки, тим менші збитки вона має спричиняти (загальний принцип організації захисту від ризику зазнати збитків).

За ступенем допустимості ризик буває: а) знехтуваним, б) прийнятним, в) гранично допустимим, г) надмірним.

При знехтуваному ризику частота, з якою проявляє себе небезпека, є настільки малою, що не перевищує природний (фоновий) рівень.

При прийнятному ризику частота, з якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством прийнятною (при цьому беруться до уваги досягнуті рівні життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стан науки і техніки).

При гранично допустимому ризику частота, з якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством найвищою з тих, що можна дозволити з урахуванням досягнутих рівнів життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стану науки і техніки.

При надмірному ризику частота, з якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством занадто високою, щоб її дозволити, виходячи з досягнутих рівнів життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стану науки і техніки.

Суть концепції прийнятного ризику полягає в тому, що для досягнення бажаного, прийнятного для суспільства ризику необхідно знайти баланс і підтримувати відповідне співвідношення між витратами суспільства (як правило, обмеженими), здійсненими у природну, техногенну й соціальну сфери.

Оцінюючи ризик небезпеки, одночасно враховують як серйозність імовірних наслідків прояву небезпек, так і ймовірність того, що такі прояви матимуть місце.

Серйозність імовірних наслідків прояву небезпек класифікують, поділяючи їх на 4 категорії (категорія І — катастрофічні небезпеки; категорія II — критичні небезпеки; категорія ІП — граничні небезпеки; категорія IV — незначні небезпеки).

Якщо ймовірним наслідком небезпеки є смерть людини або знищення систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до І категорії серйозності.

Якщо ймовірним наслідком небезпеки є серйозні травми, стійкі захворювання людей або суттєві пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до П категорії серйозності.

Якщо ймовірним наслідком небезпеки є незначні травми, нетривалі захворювання людей або невеликі пошкодження систем життєзабезпечення, така небезпека належить до III категорії серйозності.

Якщо ймовірним наслідком небезпеки є несуттєві травми людини і малопомітні пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до IV категорії серйозності.

Найбільшої уваги потребують небезпеки, віднесені до І категорії серйозності й означені як катастрофічні небезпеки.

Важливим критерієм класифікації небезпек є ймовірність (частота) їх прояву.

Небезпека, спричинена подією, що майже обов'язково (з великою ймовірністю) відбудеться, має бути класифікована за рівнем А (частота її прояву є великою).

Небезпека, спричинена подією, що може відбутися декілька разів протягом житгєвого циклу, класифікується за рівнем В і означена як небезпека можлива.

Небезпека, спричинена подією, що може відбутися один-два рази протягом життєвого циклу, має бути класифікована за рівнем С і означена як небезпека випадкова.

Небезпеку, спричинену подією, що скоріш за все не відбудеться протягом життєвого циклу (ймовірність її прояву є близькою до нуля), класифікують за рівнем Д і позначають як небезпеку віддалену.

Небезпека, спричинена подією, що майже ніколи не відбудеться (ймовірність її прояву практично дорівнює нулю), має бути класифікована за рівнем Е і позначена як небезпека неймовірна.

Установлено буквено-цифрову систему оцінювання ризику подій усіх чотирьох категорій серйозності з урахуванням імовірності настання цих подій. Ризики 1А, 1В, 1С, 2А, 2В, ЗА - вважаються надмірними; Ш, 2С, 70, ЗВ, ЗС - гранично допустимими; 1Е, 2Е, ЗЕ, ЗБ, 4А, 4В - прийнятними; 4С, 4Б, 4Е - знехтуваними.

Таблиця 2.1

Матриця оцінки ризику

Очікувана частота небезпеки

Категорія (серйозність) небезпеки

I Катастрофічна

II Критична

III Гранична

IV Незначна

Часта (А)

4A

Можлива (В)

3B

4B

Випадкова (С)

2C

3C

4C

Віддалена (D)

1D

2D

3D

4D

Неймовірна (Е)

1E

2E

3E

4E

Деякі небезпеки, що мають відносно низький рівень ризику, вважаються неприпустимими, тому що їх досить легко контролювати та ліквідувати.

Наприклад, хоча ризик удару блискавкою, ймовірність якого 1 на 14 млн., може вважатися відповідно низьким, люди рідко знаходиться на вулиці під час грози. В даному разі, незважаючи на те, що ризик невеликий, необхідність ліквідації його базується на тому, що ціна повного нехтування такою небезпекою дуже висока (смерть або серйозні фізичні пошкодження), а ціна контролю чи ліквідації цього ризику, навпаки, небезпечна (наприклад, треба просто залишитися у приміщенні). Проте, якщо головні будівельні операції повинні здійснюватися за щільним графіком, вартість зменшення можливості враження людини блискавкою розглядається з точки зору різних перспектив.

Навпаки, існують інші небезпеки, які вважаються допустимими, хоча мають великий потенціал ризику, через те, що їх важко або практично неможливо усунути.