Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod_vkazivky19.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
560.13 Кб
Скачать

Травми носа і біляносових пазух.

Травми носа спостерiгаються як в мирний так i воєний час.

 Класифiкацiя травм носа i бiляносових пазух.

 I. За анатомiчними ознаками всi поранення носа i пазух можуть бути роздiленi на:

1.  проникаючi  поранення в порожнину носа i пазух:

 а)  вихiдний отвiр при цьому знаходиться на слизовiй оболонцi вiдповiдної порожнини, а травмуючий снаряд може бiльш-менш вiльно лежати в нiй,

б)  наскрiзне поранення, характеризується наявнiстю вхiдного та вихiдного отвору в тiй чи iншiй порожнинi;

2.  непроникаючi  (слiпi) в порожнину носа i бiляносових пазух поранення характеризуються вiдсутнiстю вихiдного отвору, вони наносяться снарядами, що мають невелику живу силу; однiєю з кардинальних ознак слiпих вогнепальних поранень є наявнiсть в їх рановому каналi стороннього тiла;

3.  комбiнованi  поранення носа, бiляносових пазух i сумiжних дiлянок.

  За наявнiсю розладiв фiзiологiчних функцiй:

 1.  поранення, що не супроводжуються розладами фiзiологiчних функцiй;

 2. поранення, що супроводжуються порушенням дихальної, нюхової, захисної мовної та iнших функцiй;

  За клiнiчною групою ознак:

1. ускладненi i - 2. неускладненi вторинними реактивними процесами.

  За деформацiїю обличчя:

1. поранення, що супроводжуються косметичними дефектами;

2. поранення, що не супроводжуються косметичними дефектами.

В мирний час розрiзняють побутову, виробничу, вуличну i спортивну травму. Частiше зустрiчаються вулична i виробнича травми.

Топографiчна близкiсть носа i бiляносових пазух один до одного, а також до оточуючих їх анатомiчних утворень є причиною великого числа випадкiв їх одночасного ураження.

Iзольовано цiлiснiсть носа i його порожнин може бути порушена лише внаслiдок прямої дiї ушкоджуючого агента.

Звичайно травми носа супроводжуються порушенням цiлостi носових кiсток, однако в деяких випадках спостерiгається порушення тiльки м'яких тканин. Останнi можуть бути у виглядi синякiв, саден. Значно частiше спостерiгаються травми з порушенням кiсткового i хрящового скелета носа.

При iзольованих пораненнях носа частiше зустрiчаються ураження носової перегородки рiзних ступенiв – вiд гематоми до повного розтрощення хрящової i кiсткової частини.

При переломах носових кiсток звичайно наступає деформацiя зовнiшнього носа. При прямих ударах спостерiгається западіння спинки носа, при бокових - змiщення її в той чи iнший бiк.

Симптоматика переломiв кiсток носа, окрiм зовнiшньої деформацiї i набряку м'яких тканин, проявляється в утрудненнi носового дихання, наявностi болю, особливо при пальпацiї; нерiдко спостерiгаються носовi кровотечi.

При пальпацiї опридiляється мiсце найбiльшої болючостi, рухливостi вiдламкiв i крепiтацiя. Слiд диференцiювати крепiтацiю, обумовлену тертям вiдломкiв кiсток, вiд крепiтацiї, зв'язаної з наявнiстю емфiземи, яка звичайно виникає при порушеннi цiлiсностi слизової оболонки носа. Hерiдко при переломах кiсток носа слизова оболонка буває набухлою, за рахунок чого порушується носове дихання. При пiдозрi на перелом носової перегородки рухливiсть її можливо опридiлити за допомогою кулькового зонда. Таким же способом вияснюють наявнiсть гематоми носової перегородки.

 Дiагностика  травм базується на основi опитування пораненого, даних зовнiшнього огляду, пальпацiї, риноскопiї, рентгенографiї. При пiдозрi на гематому перегородки носа виконують пункцiю в областi випинання.

Важкi загальнi явища при iзольованому, на перший погляд, ураженнi носа повиннi заставити подумати про поєднання поранення з контузiйно-комоцiйною травмою. Однак вiдсутнiсть важких загальних проявiв захворювання не виключає можливостi комбiнованого ураження. Травми зовнiшнього носа можуть супроводжуватись трiщинами кiсток лицьового i мозкового черепа (зокрема, трiщиною склепiння порожнини носа), крововиливом в бiляносовi пазухи (гемосинус) i т.д. Тому при iзольованих пораненнях зовнiшнього носа i стiнок його порожнин необхiдне детальне, зокрема, рентгенологiчне дослiдження носа i бiляносових пазух.

 Лiкування.  Краї рани висiкати не рекомендується; лише явно нежиттєздатнi, розтрощенi тканини обережно видаляють. Зшивають краї рани кiнським волосом, полiамiдною ниткою i лише при вiдсутностi такого шовного матерiалу - тонким шовком.

При переломi кiсток носа з змiщенням вiдломкiв необхiдно пiсля зупинки кровотечi провести вправлення. Воно не показано підчас шоку, струсу мозку, сильнiй кровотечi, і може бути вiдкладеним на декiлька днiв при рiзковираженому набряку м'яких тканин. У дорослих його можна провести навiть на 20-25-й день, у дiтей - не пiзнiше 7-10 дня, поскiльки в них в цi строки вiдбувається фiксацiя вiдломкiв.

При западiннi одного з схилiв або спинки носа вправлення вiдломкiв проводиться з боку порожнини носа за допомогою iнструмента з надiтою на його кiнець резиновою трубкою. При вправленнi переломiв носової перегородки використовують носорозширювач Кiллiана.

Ю.H.Волков запропонував для фiксацiї вiдломкiв проводити тампонаду носа марлевими смужками, просякнутими розплавленим парафiном. Турунди щiльно притискують до верхнiх вiддiлiв носової порожнини, залишаючи вiльним нижнiй носовий хiд.

З такою ж метою на дно порожнини носа кладуть резинову трубку. Подiбну тампонаду можна використати до 6-7 днiв.

При наявностi гематоми роблять пункцiю, вiдсмоктують кров, тампонують вiдповiдну половину носа.

Зважаючи на те, що перелома зовнішнього носа найбільш часті серед травм ЛОР- органів студенти, інтерни, лікарі загальної практики (сімейні) в певній мірі підготовлені теоретично в цьому плані, для більш чіткого (глибокого) сприйняття матеріалу і швидкого оволодівання відповіними навичками (в діагностиці і лікуванні) ми вважаємо за необхідне викласти не тільки схеми основних з цих травм але і зовнішній їх вигляд, методику проведення необхідного лікування (в першу чергу репозиції переломів).

Відповідні схеми згадані вище зображені на мал. 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72,73; на мал 74, 75 зображеня тампонада носа і гіпсова пов'язка.

Для студентів, лікарів загальної практики (сімейних) важливе значення мають допоміжні методи обстеження (в першу чергу рентгенологічні) носа та біляносових пазух.

З метою покращення сприйняття даного матеріалу вищезгаданою категорією медиків наводимо ряд рентгенограм.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]