Тема: Мережі еом локальні.

1. Поняття та визначення

2. Міжнародні інститути стандартизації і сертифікації

3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем ISO/OSI

На сучасному етапі розвитку мережевих технологій окремі не великі мережі використовуються порівняно рідко. Для успішного функціонування великого навчального закладу, студмістечка або ділової корпорації наявність мереженого комплексу.

Мережевий комплекс (Internetwork) – це сукупність окремих мереж з’єднані мереженими пристроями які функціонують як одне ціле. Мережений комплекс може включати мережі реалізовані за допомогою різних технологій при чому як локальних так і глобальних.

Локальні мережі викликали як результат еволюції в першу чергу ПК. Вам дозволяють обмінюватися інформацією між користувачами та доступ до розділювальних ресурсів на порівняно обмежувальних географічних площах але на досить високих швидкостях.

Глобальні мережі об’єднують локальні або окремих розділених географічних користувачів вони оперують на нижчих швидкостях але дозволяють передачу інформації на велику відстань.

Великі мережі як правило мають ієрархічну організацію це надає такі переваги як легкість управління, гнучкість, масштабованість та відмову у необхідному трафіку (трафік це потік даних у мережі).

Міжнародна організація стандартизації ISO ввела певну термінологію для позначення мережених утворень кінцева система ES (End System) – це мережений пристрій, який не забезпечує маршрутизацію або інших функцій по пере направленню трафіку. Такою системою називають термінал або принтер, тощо.

Проміжна система (IS, AS (Intermediate System)) це мережений пристрій який забезпечує маршрутизацію як інші функції по пере направленню трафіку (комутатор, маршрутизатор, міст). Проміжні системи бувають 2 типів: 1) інтрадоменні (IS), або внутрішньо доменні – це є проміжні системи, які працюють в межах автономної системи. 2) інтрадоменні (AS) або проміжні, забезпечують комунікації між автономними системами.

Автономна система – це сукупність мереж під єдиним адмініструванням, які розділяють єдину стратегію маршрутизацію (домени). Автономна система може бути поділена на ділянки. Ділянка – це мережевий сегмент і відповідне під єднання до пристрою. Інформація у мережі передається у вигляді певних повідомлень блоків даних. Блок даних – це логічна згрупована одиниця інформації, що передається між системами. Блок даних – це є загальний термін. Існують його різновиди:

1. Службовий блок даних

2. Протокольні блоки даних.

Інформація передається через певне середовище, у тему комп’ютерних мереж. Середовище передачі інформації (Medium) – це матеріал, через який проходять сигнали, це може бути дріт, скляний світловод або атмосфера. Для того, щоб блоки даних успішно досягли отримувача інформації необхідна наявність певної спільної мови між пристроями мережі протоколів.

Протокол – це формальний набір правил та узгоджень як управляє обмін інформації між системами.

Стандарт – це чітко регламентовані характеристики або методи які стосуються певного об’єкту стандартизації та викладені в письмовій формі. Всі стандарти в залежності кола застосування та статусу організації поділяються на:

1) стандарти окремих фірм

2) стандарти комітетів та об’єднань

3) національні стандарти

4) міжнародні стандарти.

В процесі свого розвитку та змін стандарти можуть переходити з однієї категорії в іншу. Так фірмові стандарти можуть набувати статусу національний, а при своїй успішності навіть міжнародний. Основні організації розробники стандартів у сфері технологій мережеві на даний момент наступні: 1)ISO – International Organization of Standardization – це міжнародна організація по стандартизації, яка являє собою асоціацію національних виробників стандартів. Основний здобуток – створення моделі відкритих систем OSA. 3)ITU – Int. Telecommunication Union – міжнародне телекомунікаційне об’єднання. Воно є спеціалізованим підрозділом ООН в сфері розробки стандартів телекомунікаційних технологій. Її частковий підрозділ ITU-T стандартів телекомунікацій. Технології забезпечуються розробкою стандартів в галузі технологій, передачі аудіо та відео даних.

3) IEEE (Іnstitute Engineers of Electrical Electronics )- це інститут по електриці і електроніці вже є національною радою USA що виробляє стандарти для локальних мереж.

4) EIA (Electronically Industrial Association) – Асоціація електронної промисловості. Це є комерційна торгова промислова асоціація незалежних виробників мережевого обладнання USA;

5) ANSI (American National Standard Institute) американський національний інститут стандартизації.

Для забезпечення взаємодії різнотипних комунікаційних систем організацію ISO в1984р.

Було запропоновано модель відкритих систем OSI. Дана модель описує методику взаємодії програмного додатку одного вузла мережі з програмним додатком іншого вузла.

Модель складається із 7 рівнів кожен із яких забезпечує виконання відповідних мережевих функцій.

При цьому зміни внесені в засоби одного рівня не впливають на інші. Рівні моделі OSI

Можуть бути поділені на 2 категорії:

7, 6, 5,} верхній рівень Application

4, 3, 2, 1} нижній рівень Data Transport.

Верхні рівні як правило взаємодіють із певними додатками і реалізовані у програмному забезпеченні. Нижні рівні вирішують завдання пов’язані з передачею інформації і реалізуються як і в програмному так і в апаратному забезпеченні. Обмін інформації між системами здійснюється по рівню OSI моделі

К ожен рівень моделі OSI вважає що він на пряму взаємодіє із парами йому рівних моделі OSI на інший машині (системі) але цей зв'язок є віртуальним насправді обмін інформації відбувається лише через сусідні рівні.

Правило згідно з яким відбувається, обмін інформації на n-му рівні називається протоколом n-го рівня. Між сусідніми рівнями називається інтерфейсом. Протоколи можуть включати засоби для реалізації завдань кількох рівнів моделі OSI. Протоколи локальних мереж оперують на фізичному та канальному рівні моделі OSI і описують передачу інформації через середовище локальних мереж. Протоколи глобальних мереж оперують на трьох рівнях моделі OSI і описують передачу інформації через середовище глобальних мереж.

Протоколи маршрутизації працюють на 3-му рівні моделі OSI і відповідають за обмін інформації між маршрутизаторами. Мережеві протоколи – це протоколи верхніх рівнів що існують у відповідних протокольних схемах.

Управляючи інформацією у процесі передачі може набувати 2 форми: 1) заголовок (header) – ставить перед блоком даних отриманим з верхнього рівня; 2) кінцівка (trailer) - додається після блоку даних отриманого з верхнього рівня.

Процес додавання управляючої інформації при переході з рівня на рівень називається інкапсуляцією.

Кожен з рівнів моделі OSI є найближчий до користувача він забезпечує зв'язок між прикладними додатками та іншими рівнями і надає прикладним додаткам доступ до всіх мережених серверів. Прикладний рівень відрізняється від усіх іншим тим що він не надає сервісів жодному іншому модуля. – Представницький рівень зрозумілість інформації що передається і для відправника і для отримувача його першочерговим завданням є зведенням графічних, текстових та мультимедійних до спільного формату.

- Сеансовий рівень встановлює , управляє та завершує сеанс зв’язку між кінцевими системами він забезпечує синхронізацію даних ефективність передачі даних повідомлення про виникнення не стандартної ситуації та забезпечення певного класу послуг в залежності від потреб респондентів.

- Представницький рівень після обривання забезпечує контроль помилок та контроль даних. Одна із його функцій приховувати від верхніх рівнів втілення транспортних деталей.

- Мережевий рівень забезпечує вибір оптимального шляху між системами, які можуть знаходитися на значних відстанях , а також забезпечує логічну адресацію.

- Канальний рівень відповідає за надійну передачу інформації через фізичний канал. Він відповідає за фізичну адресацію, мережеву топологію, правила отримання доступу до каналу, контроль помилок, порядковану доставку блоків даних та контроль потоку даних.

- Фізичний рівень описує електричні, механічні процедури і специфікації для активації управління та де активації фізичного каналу між системами.