Зміст
Тема: Вступ 2
Принцип будови СТО. 3
Види СТО 3
1.3. Процедури та функції СТО. 4
1.4. Особливості протоколів СТО. 4
Канали зв’язку 6
Способи передачі інформації 6
ТЕМА: Мережі ЕОМ локальні. 7
ТЕМА: Модель ТСР/ІР 11
ТЕМА: Фізичний рівень моделі OSI. 12
Фізичні типології локальних мереж: 15
Канальний рівень моделі OSI: 17
Метод доступу CSMA/CD. 18
Тема: Реалізації контрольного рівня. 19
Мережі Ethernet Fast-Ethernet 19
Тема: Мережевий рівень моделі OSI. 24
Функції мережевого рівня: 24
Класи ІР адрес. 24
Спеціальні ІР-адреси. 24
Маски ІР-адрес 25
Створення підмереж. 25
Принцип роботи ІР Моделі: 27
LNI – Local Network Interface. 27
Транспортний рівень. 29
Сеансовий рівень: 31
ТЕМА: Представницькі та прикладні рівні. 32
Тема: Мережевий обмін на основі протоколів стеку TCP/IP. 33
ТЕМА: Протоколи передачі даних. 35
ТЕМА: Побудова структурованих кабельних систем. 37
ТЕМА: Моніторинг та управління мережею за допомогою протоколу ICMP та протоколу SNMP. 37
Тема: Вступ
План
1 Предмет та завдання дисципліни Комп’ютерні мережі
2 Історія виникнення.
3 Проблеми ефективного використання.
4 Розподільні системи поняття і визначення.
Комп’ютерні Мережі – це спеціальний курс комп’ютерних систем і мереж роботу якого створено на основі освітньо-професійної програми вищої освіти за про фахом.
Предметом дисципліни є багатосторонні вивчення локальних мереж стандартів побудови протоколів роботи та методик тестування. В курсі розглянуто апаратна та програмна частини комп’ютерних мереж.
Перші ПК на початку 50-х рр. не були призначені для інтерактивної роботи, а
використовувалися в режимі пакетної обробки даних.
На початку 60-х рр. з явилися інші системи організація обчислюючих процесорів зокрема це були системи термінальної обробки даних з розподільним часом у цих системах користувач має отримати доступ до спільних ресурсів до свого терміналу.
Перші комп’ютерні мережі виникли як результат вирішення простого завдання , а саме під єднання терміналу до основного комп’ютера. На початку розвитку терміналу віддаленість від основного комп’ютера на велику відстань під’єднавшись до інших
комп’ютерів за допомогою модемного зв’язку. Пізніше з’явились з’єднання комп’ютер комп’ютер.Tак виникли перші локальні мережі в 1980р. були затверджені перші світові стандарти побудови локальних мереж. 1984р. було затверджено еталонну модель взаємодії відкритих систем що робить можливим розвиток локальних мереж без суттєвих змін в технології.
З появою недорогих ПК техніка почала широко використовуватись у всіх галузях. Починаючи з невеликих комерційних до промислових гігантів та держапарату майже всі використовують комп’ютерну техніку.
Розглянемо проблему ефективного використання ресурсів компанії «А» що має свій філіал в кількох країнах кожен філіал має 5 відділів в процесі роботи компанії виникають проблеми :
дублювання обладнання кожен відділ має мати своє обладнання .
проблема обміну інформації підрозділів.
Інвестування коштів в комп’терну мережу покликалися вирішити ці проблеми. Компанія може використовувати один комплект обладнання обмін інформацією між підрозділами можливий за використанням комп’ютерної мережі з довільними протоколами.
Розподілені системи – це комплекс апарат-програмних засобів що здійснює обробку інформації децентралізовано. Комп’ютери що здійснюють таку обробку називаються станціями телеобробки. Комп’ютерні мережі відносяться до розподільних або до централізованих систем.
Мультипроцесорні системи – це комплекс апаратних засобів що містить декілька мікропроцесорів, що дозволяє виконувати відносно незалежну обробку інформації на кожному з процесорів.
Багато-машмнна система (кластер) – це обчислюючий комплекс що включає в себе декілька окремих комп’ютерів та програмного забезпечення яке дозволяє виконати одночасну обробку інформацію що належить одній з задач.
Тема 1: Системи Телеобробки (системи віддаленої обробки).
Принцип будови СТО.
СТО – це сукупність апаратних засобів призначених для обробки на ЕОМ даних які передаються каналами зв язку . Типова конфігурація найбільш загальної СТО має вигляд:
До ЕОМ (host) через канал зв’язку. Канал зв’язку складається із лінії зв язку по якій передаються сигнали та АПД яка перетворює сигнали що відповідає певній лінії зв’язку сукупність всіх каналів в зв’язку СТО являє собою підсистему передачі даних. Абоненти взаємодіють з ЕОМ через абонентні пункти АП які є термінальним пристроєм СТО.
АП містить АПД яка обчислює лінію зв’язку та набір ПП (периферійних пристроїв).
Які забезпечують ввід та вивід даних в загальному випадку до одного ЕОМ підключають кілька АП тому необхідна наявність мультиплексора передачі даних який містить засоби для обміну даних між ЕОМ та каналами зв’язку .
В СТО використовуються різні конфігурації зв’язків між абонентами; виділені або не комутовані канали зв’язку закріплені між ЕОМ та відповідними елементами. Якщо обчислювати один АП то утвориться 2-х точкове з’єднання якщо багато то багато точкове з’єднання. Якщо розділити канал у часі і прийняти адресовану лише для них інформацію то канал зв’язку називається комутований (той що переривається).
Взаємодія ЕОМ з АП організована за допомогою блоків даних які мають спеціальну структуру що дозволяє передавати інформацію і певну службову інформацію.
Види СТО
Система збору даних (однонапрямленість) при цьому інформація передається від АП до ЕОМ.
Інформаційно-довідкові системи (дають можливість доступу від АП до централізованих джерел інформації).
Інформаційно-упраляючі системи (виконують функцію управління об’єктами основну частину їх ресурсів використовують для задач обробки даних, а не для передачі).
Системи реального часу (в таких системах функцію обробки та передачі виконують із швидкістю яка спів розмірна із швидкістю процесу що контролюється).
Системи колективного використання (вони являються універсальними і широкого призначення розраховані на багато користувачів).