- •Конституційні правовідносини: ознаки і склад?
- •6. Конституційно-правова відповідальність: поняття, форми, суб’єкти, підстави?
- •9. Конституціоналізм як загальна теорія Конституції
- •14. Загальна характеристика конституції україни
- •17. Правова охорона ку.
- •18. Поняття конституційного ладу та його засад
- •19. Стаття 1.Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
- •21. Форма держави Україна
- •22. Державні символи України
- •28. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин в Україні
- •30. Тема 2. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •32. Поняття громадянства
- •37. Конституційні права і свободи громадян України і їх класифікація.
- •38. Основні види громадських прав і свобод.
- •39. Політичні права і свободи
- •40. 1 Економічні права громадян
- •2 Соціальні права громадян
- •41. Культурні права громадян
- •43. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •IV. За суб'єктами, що реалізують гарантії, розрізняють:
- •V. За особливостями правового статусу, що гарантується, визначають:
- •VI. За змістом розрізняють:
- •59. Структура Верховної Ради України
- •61. Повноваження Верховної Ради України
- •62. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •64. Місце та роль Президента України в конституційній системі органів державної влади
- •66. Президент України:
- •67. Акти Президента України
- •68. Поняття органів виконавчої влади та їх система
- •69. Порядок формування і склад Кабінету Міністрів України.
- •70. Повноваження Міністрів України :
- •72. Виконавча влада в Україні
- •73. Місцеві органи виконавчої влади
- •76. Характеристика засад ( принципів ) судочинства, що закріплені в Конституції України, Законі України “ Про судоустрій “, та галузевих процесуальних законах:
- •79 Місце прокуратури в механізмі державної влади, принципи побудови й функціонування системи органів прокуратури; система органів прокуратури; завдання й функції органів прокуратури.
- •80. Конституційний суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •97. Повноваження:
64. Місце та роль Президента України в конституційній системі органів державної влади
Поняття та юридичні форми глави держави; особливості юридичної форми глави держави в Україні; гарантії діяльності Президента України.
Глава держави - особа, яка формально займає найвищу сходинку в державній ієрархії та здійснює верховне представництво держави у внутрішнь- та зовнішньополітичних відносинах.
Інститут глави держави притаманний всім політично організованим країнам, але в різних країнах місце й роль глави держави є різною та обумовлена його юридичною формою, формою правління, характером державного режиму, об'ємом конституційних повноважень тощо.
У сучасних державах існують такі юридичні форми глави держави:
1) монарх - суверенна і не пов'язана політичною відповідальністю особа, якій влада належить за власним правом. Різновидами інституту монарха є: монарх, який успадкував свій пост (наприклад, Велика Британія, Іспанія, Швеція); монарх, призначений своєю сім'єю - правлячою династією (Саудівська Аравія); монарх федерації, обраний монархами суб'єктів федерації (Малайзія, ОАЕ);
2) президент - обраний народом, парламентом або представ-
ницькою колегією глава держави, який отримує владу на визначений термін у порядку делегації;
3) колегіальна президентура - обраний парламентом на визначений термін колегіальний орган, який здійснює функції глави держави (наприклад, Державна рада на Кубі, два капітан-регенти в Сан-Маріно, Федеральна рада у Швейцарії);
4) глава уряду, на якого покладено здійснення функцій глави держави (землі ФРН);
5) одноосібний або колегіальний узурпатор — особа чи колегіальний орган, які здійснюють владу без правових підстав, не маючи при цьому ні «царського» походження, ні мандата вибор-щиків1.
Юридичною формою глави держави в Україні згідно зі ст. 102 Конституції України є Президент України.
Конституційно-правовий статус Президента України встановлюється нормами Конституції України, які визначають місце та роль Президента України в системі органів державної влади та його взаємовідносини з іншими органами державної влади; закріплюють порядок заміщення поста Президента України; передбачають конституційно-правову відповідальність за державну зраду та інші злочини; визначають функції та повноваження Президента України.
Президент України посідає окреме місце в системі органів державної влади. Конституція України 1996 р., на відміну від попередньої Конституції та Конституційного договору від 8 червня 1995 p., які визначали його статус як глави держави і глави виконавчої влади, не відносить Президента України до законодавчої, Еиконавчої чи судової гілок влади.Проте зміну конституційного статусу Президента України не можна розглядати як його відлучення від виконавчої влади, обмеження його ролі в організації та функціонуванні системи органів виконавчої влади. Водночас формальне виведення Президента України з виконавчої гілки влади, його конституювання як «глави держави» не означає також і створення нової- четвертої, «представницької» - за Б. Констаном, гілки влади, яка стояла б над законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Досвід Франції, де вже тривалий час використовується подібна модель організації влади, свідчить, що таке конституційне визначення статусу глави держави характеризує його особливе місце в системі органів державної влади: він не входить безпосередньо до жодної з гілок влади, гарантує єдність державної влади в умовах її поділу, погоджене функціонування та взаємодію органів державної влади, що забезпечується наявністю в нього досить широких повноважень як у сфері виконавчої, так і стосовно законодавчої та судової гілок влади. Конституція України передбачає систему гарантій, мета яких -виключити можливість узурпації всієї повноти влади Президентом України, перетворення його в авторитарного правителя. До них \ можна віднести:
1) обмеження терміну повноважень Президента України п'ятирічним строком (ч. 1 ст. 103);
2) його обрання на загальних прямих виборах (ч. 1 ст. 103);
3) заборона мати Президентові України інший представницький мандат, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян (ч. 4 ст. 103);
3) заборона займати пост Президента України однією й тією ж самою особою більше ніж два строки підряд (ч. З ст. 103);
4) можливість усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111);
5) можливість визнання Конституційним Судом України актів Президента неконституційними, через що вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.
Президент України на час виконання повноважень користується правом недоторканності (ст. 105 Конституції України). Це означає, що до усунення Президента з поста проти нього не можна порушити кримінальної справи, його не можна арештувати
тощо.За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунутий з поста в порядку імпічменту.
65. Виборчий процес є складним, багатогранним явищем. Відповідно, він поділяється на ряд стадій (етапів, процедур), а саме: 1) утворення територіальних виборчих округів; 2) утворення виборчих дільниць;
3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій;4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;5) висування та реєстрація кандидатів;6) проведення передвиборної агітації;7) голосування у день виборів Президента України; 8) підрахунки голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України
Повноваження Президента України можуть припинятися достроково у таких випадках: якщо задоволене його прохання про відставку. Президент повинен особисто проголосити заяву про відставку на засіданні Верховної Ради; при неможливості виконання своїх повноважень за станом здоров’я. Таке рішення приймає конституційна більшість Верховної Ради на підставі письмового подання Верховного Суду України і на основі медичного висновку; усунення з поста в порядку імпічменту; у випадку смерті. Імпічмент - це особлива процедура обвинувачення вищих посадових осіб держави у вчиненні злочинів та службових порушень. За Конституцією України підставою для порушення питання про імпічмент Президента і для його усунення з поста є вчинення ним державної зради або іншого злочину. Конституція передбачає такі стадії, які має пройти процедура імпічменту Президента: питання про усунення Президента в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради, тобто 226 народними депутатами; для проведення розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої входять спеціальний прокурор і спеціальні слідчі; висновки і пропозиції даної комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради. За наявності підстав Верховна Рада не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України; справу перевіряє Конституційний Суд на предмет дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент; Верховний Суд України розглядає справу про імпічмент і дає висновок про те, що діяння, у яких обвинувачено Президента, містять ознаки державної зради або іншого злочину; після цього Верховна Рада приймає рішення про усунення Президента з поста в порядку імпічменту. Рішення приймається, якщо за нього проголосувало 3/4 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (338 народних депутатів). У разі дострокового припинення повноважень Президента виконання його обов’язків на період до обрання і вступу на пост нового Президента покладається на Прем’єр-міністра. Ці обов’язки Прем’єр-міністр може виконувати до 90 днів. Але при цьому Прем’єр-міністр не може виконувати ряд повноважень, які є винятковою компетенцією Президента, в т. ч. призначати всеукраїнський референдум, припиняти повноваження Верховної Ради, здійснювати помилування і т. д.