- •1.Грецькі міста-поліси Чорноморського узбережжя: організація влади, джерела і основні риси
- •2. Трипільська культура
- •3. Кіммерійці
- •4. Виникнення та суспільно-політичний лад Скіфської держави
- •10. Походження словян. Роль антів у формуванні східнословянських народів.
- •11. Суспільний розвиток східних слов'ян. Формування державності у східних слов'ян
- •12.Виникнення державності у східних слов'ян
- •13. Походження слов'ян та їх розселення на території України
- •14. Дослов’янські поселення на території України
- •15. Походження давньоруської держави
- •16. Договір Київських князів Олега і Ігоря з Візантійською імперією
- •17. Право іі пол. Хіі-хііі
- •18. Суспільний лад кр
- •19. Державний устрій кр
- •20. Спадкове і сімейне право кр
- •21. Причини роздробленості кр
- •23. Цивільне право кр
- •24. Джерела Права кр
- •25. Політичний лад Галицько-Волинського князівства
- •26. Магдебурзьке право
- •27. Литовськи статут 1529.
- •28. Литовський статут 1589.
- •29. Судова система вкл
- •Судоустрій та судочинство на укр. Землях в часи вкл
- •32. Литовсько-польскі унії та їх наслідки для державності України
- •34. Білоцерківськіий договір 1651р.
- •37. Решетилные пункты д. Апостола
- •38. Коломацькі статті 1687р.
- •45. Кревська Унія 1569р.
- •49. Люблінська унія 1569р.
- •50. Джерела і основні риси права Речі Посполитої
- •53. Військово-адмін устрій Запор Січі
- •56. Зборівський договір 1649р.
- •57. Внутрішня і зовнішня політика і. Мазепи
- •58. Внутрішня і зовнішня політика Кирила Розумовського
- •62. Правова система Запорізької Січі
- •63. Державна Організація вкл
- •64. Внутрішня і зовнішня політика Виговського
- •65. Унр за часів Директорії
- •66. Цр: перші кроки державності
- •69. Конституція урср 1937р.
- •70. Кодекс законів про працю 1922р
- •71. Цивільний і кримінальний кодекс 1922р.
- •72. Конституція урср 1919 р.
- •75. Суспільно політ Лад Буковини, Галичини і Закарпаття
- •77. Ліквідація автономного устрою Лівобережжя і Слобожанщини
- •79. Земська і міська реформа іі пол.. Хіх ст.
- •80. Судова реформа іі пол. Хіх ст.
- •81. Реформи іі пол. Хіх ст. В Росії та їх вплив на Україну
- •82. Кримінальний і цивільний процес іі пол. Хіх ст.
- •84. Валуєвський та Емський укази
- •88. Вступ України до складу срср і його наслідки
- •89. Конституція унр 1918
- •91. Утворення зунр. Органи влади і управління
- •92. Державність Західної Українив 20—30-х роках.
- •93.Українська держава (період гетьманства)
- •94.Судові органи усрр.
- •95.І і іі Універсали
- •Умови і Універсалу
- •Умови іі Універсалу
- •96.3 І 4 універсали уп.
- •Умови ііі Універсалу
- •IV Універсал
- •Умови IV універсалу
- •97. Політика більшовиків в Україні в 1919-1920 рр.
- •98. Україна напередодні другої світової війни
- •100. Основні риси права
- •101.Надзвичайні органи.
- •102. Спроба демократизації політичного життя держави в 50-60рр.
- •104. . Десталінізація
- •105.Конституція урср 1978р.
- •106.Житловий кодекс 1983р
- •107. Трудове законодавство.
- •108. Трудове право.
- •109. Цивільний кодекс 1963 р.
- •111. Україна в період застою та загострення кризи радянської системи (1965-1985)
- •115. Кримінальний кодекс України
- •116. Судова система, її структура.
- •119. Права, свободи і обов’язки громадян
- •122. Верховна Рада – вищий законодавчий орган влади
- •123. Правоохоронні органи України 1991-2001рр
81. Реформи іі пол. Хіх ст. В Росії та їх вплив на Україну
Земська реформа. 1864 р.
Запровадження у повітах та губерніях земського (місцевого) самоврядування, що складалося з розпорядчих (повітових і губернських земських зборів) та виконавчих (повітовий і губернських земських управ) установ. До повітових зборів обирали гласних (депутатів) від різних станів: землевласників, міських власників і селян. Гласні губернських земських установ обиралися повітовими зборами. У Наддніпрянщині дія земської реформи до 1911 р. не поширювалася на Правобережжя, оскільки царизм побоювався, що діяльність земств спричинить там пожвавлення польського національно-визвольного руху
Міська реформа. 1875 р.
У містах створювалися міські думи і міські управи. Виборче право надавалося чоловікам віком від 25 років, які були власниками нерухомості. Більшість міського населення усувалася від участі в самоуправлінні. Постійно діючим виконавчим органом була міська управа, що обиралася міською думою. Обидві установи очолював міський голова
Фінансова реформа.1860р.
Заснування Державного банку, який отримав переважне право кредитування торговельних і промислових підприємств. Створення незалежних від місцевої адміністрації губернських контрольних палат для щомісячної перевірки видатків усіх установ. Скасування відкупної системи податків і встановлення акцизних зборів, які збиралися державними установами
Судова реформа. 1864 р.
Створення безстанового суду, не залежного від адміністративної влади. Засідання судів ставали відкритими для публіки. У судову практику впроваджувалася змагальність з участю у процесі присяжних засідателів (12), прокурора і адвоката. Розгляд дрібних громадянських і кримінальних справ здійснював мировий суддя, який обирався земством або міською думою. Місцева влада не мала права усувати з посади мирового суддю або суддів окружного суду
Військова реформа. 1874 р.
Уведення замість рекрутських наборів нової системи комплектування армії через запровадження загальної військової повинності для чоловіків віком від 20 років. У суходільних військах служба тривала шість років, а на флоті сім. Наприкінці XIX ст. було встановлено п'ятирічний термін служби в усіх родах військ. Особи, які здобули освіту, служили менший термін. Реорганізація системи військового управління. Країну було поділено на 15 військових округів, до складу трьох з яких (Київського, Одеського і Харківського) входили українські губернії
Освітня реформа. 1863 р.
Прийняття нового університетського уставу, згідно з яким вони отримали досить широку автономію у питаннях внутрішнього життя. Започаткування вищої освіти для жінок, яку вони могли отримати на приватних вищих жіночих курсах. Надання права представникам усіх станів навчатися у гімназіях. Гімназії поділялися на реальні (давали можливість вступу після закінчення до вищих технічних шкіл) і класичні (випускники могли йти навчатися до університетів), з окремим навчанням юнаків і дівчат. Право засновувати початкові школи надавалося приватним особам, земствам та іншим громадським установам, але з дозволу влади
Цензурна реформа
Посилення засобів адміністративного впливу на органи друку. Запровадження попередньої цензури газет і журналів. Редакторам, під загрозою закриття видань, заборонялося торкатися гострих політичних питань