71. Цивільний і кримінальний кодекс 1922р.

Цивільний кодекс

За постановою ВУЦВК від 16 грудня 1922 р Цивільний кодекс ( ЦК) набирав чинності з 1 лютого 1923.. У Цивільному кодексі насамперед зазначалося, що «цивільні права захищаються законом, за винятком того, коли вони здійснюються всупереч з їхнім соціально-господарським призначенням».

Демократичний характер мала ст.. 4 ЦК , яка характеризувала цивільну правоздатність , що надавалася всім громадянам, не обмеженим судом у правах. Стать, раса, національність, віросповідання, походження не впливали на обсяг цивільної правоздатності.. Кожному громадянину республіки надавалися права вільного пересування, обрання незаборонених законом занять і професій, придбання і відчуження в межах закону майна, уукладання угод і створення промислових і торгових підприємств із дотриманням норм, що стосувалися відання цих підприємств. Кодекс забезпечував робітникам і службовцям право автоматичного поновлення договору житлового найму і встановлював для них тверді ставки квартирної плати.

ЦК приділяв увагу праву власності. Розділялася: державна, кооперативна, приватна. Перевага надаваля державній власності, яка повністю вилучалася з цивільного обігу.

ЦК надавав право кооперативам мати у своїй власності підприємства. В ЦК містилися норми спадкового права, допускалося спадкуваня за законом і за заповітом.

Кримінальний кодекс ( КК )

КК мав два розділи – загальну та особливу

. У кодексі визначалися межі його дії щодо осіб і території вчинення злочинів. У КК викладалися його завдання про правовий захист держави від злочинів і від суспільно небезпечних елементів шляхом застосування до винуватих покарання або інших заходів соціального захисту. Кодекс давав визначення злочину, встановлював кримінальну відповідальність за наявності осби. При чому вина визначалася кодексом у двох формах- умисел і необережність. Основними мірами покарання були розстріл, позбавлення волі і примусові роботи.Розстріл не застосовувався до осіб, що не досягли 18 років.Особлива частна кодексу присвячена визначенню складів злочину, конкретним їх видам і санкціям

72. Конституція урср 1919 р.

Конституція Радянської України 1919р.

На початку березня 1919р. на третьому з’їзді КП(б)У було затверджено проект Конституції УРСР. Керував роботою з’їзду, направлений ЦК РКП(б), Я.Свердлов. З’їзд зазначив, що для зміцнення держави диктатури пролетаріату і надання «трудящим широких демократичних прав і свобод», необхідно прийняти у загальному і в цілому Конституцію РРФСР. 14 березня 1919р. на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад Конституцію РРФСР було прийнято як Конституцію УРСР.

У відповідності із цією Конституцією вищою владою в УРСР був всеукраїнський з’їзд Рад, який мав розглядати найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики, господарського, культурного і державного життя республіки.

У період між всеукраїнськими з’їздами Рад вищою владою УРСР був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет(ВУЦВК). Він здійснював загальний напрямок діяльності уряду. Сесії ВУЦВК мали скликатися один раз у два місяці. Президія ВУЦВК користувалася правом видавати акти від імені ВУЦВК та скасовувати постанови Раднаркому УРСР.

У відповідності із Конституцією 1919р. Рада Народних Комісарів була органом центральної влади УРСР.