- •1.Грецькі міста-поліси Чорноморського узбережжя: організація влади, джерела і основні риси
- •2. Трипільська культура
- •3. Кіммерійці
- •4. Виникнення та суспільно-політичний лад Скіфської держави
- •10. Походження словян. Роль антів у формуванні східнословянських народів.
- •11. Суспільний розвиток східних слов'ян. Формування державності у східних слов'ян
- •12.Виникнення державності у східних слов'ян
- •13. Походження слов'ян та їх розселення на території України
- •14. Дослов’янські поселення на території України
- •15. Походження давньоруської держави
- •16. Договір Київських князів Олега і Ігоря з Візантійською імперією
- •17. Право іі пол. Хіі-хііі
- •18. Суспільний лад кр
- •19. Державний устрій кр
- •20. Спадкове і сімейне право кр
- •21. Причини роздробленості кр
- •23. Цивільне право кр
- •24. Джерела Права кр
- •25. Політичний лад Галицько-Волинського князівства
- •26. Магдебурзьке право
- •27. Литовськи статут 1529.
- •28. Литовський статут 1589.
- •29. Судова система вкл
- •Судоустрій та судочинство на укр. Землях в часи вкл
- •32. Литовсько-польскі унії та їх наслідки для державності України
- •34. Білоцерківськіий договір 1651р.
- •37. Решетилные пункты д. Апостола
- •38. Коломацькі статті 1687р.
- •45. Кревська Унія 1569р.
- •49. Люблінська унія 1569р.
- •50. Джерела і основні риси права Речі Посполитої
- •53. Військово-адмін устрій Запор Січі
- •56. Зборівський договір 1649р.
- •57. Внутрішня і зовнішня політика і. Мазепи
- •58. Внутрішня і зовнішня політика Кирила Розумовського
- •62. Правова система Запорізької Січі
- •63. Державна Організація вкл
- •64. Внутрішня і зовнішня політика Виговського
- •65. Унр за часів Директорії
- •66. Цр: перші кроки державності
- •69. Конституція урср 1937р.
- •70. Кодекс законів про працю 1922р
- •71. Цивільний і кримінальний кодекс 1922р.
- •72. Конституція урср 1919 р.
- •75. Суспільно політ Лад Буковини, Галичини і Закарпаття
- •77. Ліквідація автономного устрою Лівобережжя і Слобожанщини
- •79. Земська і міська реформа іі пол.. Хіх ст.
- •80. Судова реформа іі пол. Хіх ст.
- •81. Реформи іі пол. Хіх ст. В Росії та їх вплив на Україну
- •82. Кримінальний і цивільний процес іі пол. Хіх ст.
- •84. Валуєвський та Емський укази
- •88. Вступ України до складу срср і його наслідки
- •89. Конституція унр 1918
- •91. Утворення зунр. Органи влади і управління
- •92. Державність Західної Українив 20—30-х роках.
- •93.Українська держава (період гетьманства)
- •94.Судові органи усрр.
- •95.І і іі Універсали
- •Умови і Універсалу
- •Умови іі Універсалу
- •96.3 І 4 універсали уп.
- •Умови ііі Універсалу
- •IV Універсал
- •Умови IV універсалу
- •97. Політика більшовиків в Україні в 1919-1920 рр.
- •98. Україна напередодні другої світової війни
- •100. Основні риси права
- •101.Надзвичайні органи.
- •102. Спроба демократизації політичного життя держави в 50-60рр.
- •104. . Десталінізація
- •105.Конституція урср 1978р.
- •106.Житловий кодекс 1983р
- •107. Трудове законодавство.
- •108. Трудове право.
- •109. Цивільний кодекс 1963 р.
- •111. Україна в період застою та загострення кризи радянської системи (1965-1985)
- •115. Кримінальний кодекс України
- •116. Судова система, її структура.
- •119. Права, свободи і обов’язки громадян
- •122. Верховна Рада – вищий законодавчий орган влади
- •123. Правоохоронні органи України 1991-2001рр
62. Правова система Запорізької Січі
Козаки не визнавали дії Статутів та магдебурзького права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відбувалося у відповідності з старовинними звичаями, "словесним правом і здоровим глуздом". Норми звичаєвого права, які склалися у Запорізькій Січі, закріплювали військово-адміністративну організацію козацтва, роботу судових органів, порядок землекористування, порядок укладання окремих договорів, види злочинів і покарань. Можна з впевненістю стверджувати, що козацьке звичаєве право являло собою народну конституцію.Серед кримінальних злочинів найбільш тяжким визнавалися вбивство, нанесення побоїв, крадіжка, дезертирство, пияцтво тощо. Як покарання практикувалися прив'язування злочинців до гармати, биття канчуками під шибеницею, членоушкодження тощо.
За найбільш тяжкі злочини присуджували до смертної кари, яка поділялася на просту та кваліфіковану. До кваліфікованої відносилося закопування живим у землю, посадження на палю, повішення на гак, забивання киями біля ганебного стовпа.
Продовжувало діяти і канонічне право. Правовим збірником православних норм був грецький Номоканон, католицьких — Звід канонічного права 1532 року.
В роки Визвольної війни на Запоріжжі і в Україні вдосконалюється вже існуюча правова система. Серед джерел права, які використовувалися, на першому місці було звичаєве козацьке право. Воно регулювало широке коло стосунків, і перш за все, організацію державної влади та управління, систему судочинства, називало злочини та покарання за них. З часом великої ваги набувають нові джерела права. Мова йде, перш за все, про гетьманські універсали. Це були розпорядчі акти вищої влади, які носили загальнообов'язковий характер для всього населення України. Універсали регулювали державні, адміністративні, цивільні, кримінальні та процесуальні стосунки.
Джерелами права були також міжнародні угоди, які укладалися гетьманом, головним чином з сусідніми державами. В них стверджувався стан України як суб'єкта міжнародно-правових відносин. В угодах ми знаходимо норми цивільного та адміністративного права.
Під злочином розумілося всяке порушення норм "давнього козацького права". В системі злочинів на першому місці стояли військові злочини
(зрада, ненадання допомоги під час бою тощо). Особливо жорстоко карали зрадників — їх страчували. Серед видів покарання найбільш поширеними були смертна кара та штрафи.
На Запоріжжі формувалася і своєрідна судова система. Судові функції тут виконували усі представники козацької старшини. Кошовий отаман (гетьман) був найвищим судовим органом. В середині XVII ст. він перетворюється на вищу апеляційну інстанцію.
Основні судові функції покладалися на військового суддю, який розглядав кримінальні й цивільні справи козаків. Найбільш складні справи він передавав кошовому отаману (гетьману) або Військовій раді. Військовий суддя відправляв правосуддя за звичаєвим правом, яке склалося на українських землях протягом останніх століть.
Судові повноваження інших представників військової старшини були менш значимими. Так, військовий осавул виконував функції слідчого та стежив за виконанням судових рішень. У межах своїх повноважень виконували судові функції курінні та паланкові отамани. Цікаво, що на Запоріжжі діяв принцип:
"де три козаки — два третього судять".
В роки Визвольної війни було здійснено спробу відокремити судові органи від адміністративних. Були створені Генеральний, полковий та сотенний суди.
До складу Генерального суду входили два генеральні судді. Генеральний суд був апеляційною інтонацією для полкових та сотенних судів. Але повністю провести розподіл влади в Україні того часу не вдалося. Органи адміністративно-територіального управління продовжували виконувати судові функції.