Питання адаптації до зубних протезів.

У перший період користування протезами під час кожного відвідування хворого його необхідно підтримати психологічно, зазначивши, що він уже вимовляє слова, що йому стає легше вживати їжу, що через деякий час усі неприємні відчуття зник­нуть. Описані моменти звикання хворого до повного знімного протеза мають назву „адаптація".

Термін «адаптація» означає пристосування, припасування. З точки зору фізіології ортопедичне лікування повними знімними протезами є дуже серйозним втручанням в організм людини і недооцінювати його складність лікарю неприпустимо.

Складні механізми адаптації можна краще зрозуміти, якщо звернутися до класичних робіт І.П. Павлова про процеси гальмування.

Повний знімний протез є незвичайним подразником, хворий відчуває його як стороннє тіло. Хворі часто зациклюються на відчуттях від протеза і його перебуванні в ротовій порожнині, що заважає їм виконувати роботу та повно­цінно відпочивати.

На першому етапі одночасно з усіма перерахованими недоліками посилюється слиновиділення, що свідчить про першу фазу адаптації, яка ще має назву рефлекторного подразнення і продовжується від 1 до 3 діб. За характе­ром цей рефлекс є безумовним, він нагадує реакцію, спричинену дією речовин, які не сприймаються організмом. Блювотний рефлекс спричиняється механіч­ним подразненням рецепторів кореня язика або м'якого піднебіння. Цей реф­лекс має захисний характер. Протягом першого тижня користування протезом відповідна реакція на подразнення починає стихати, відчуття стороннього тіла змінюється. Зменшується салівація, зникає блювотний рефлекс. Ці ознаки свідчать про те, що настала друга фаза адаптації, яка має назву умовнорефлек­торного гальмування і продовжується протягом одного тижня.

Алергійні реакції у вигляді набряку Квінке, кропивниці і стоматиту спос­терігалися ще тоді, коли як базисний матеріал використовували каучук, нині таких ускладнень стало ще більше. Клінічна картина у разі алергії, що спричи­нена акриловими пластмасами, дуже різноманітна і становить значні труднощі під час диференційної діагностики інших реактивних змін. Клінічна картина у разі алергійного стоматиту проявляється на слизовій оболонці ротової порож­нини, яка є гіперемованою, блискучою, чітко обмежена ділянкою, що безпосе­редньо контактує з базисом протеза. У клініці важко проводити диференційну діагностику між токсичним, контактним стоматитом та запаленням, спричине­ним механічною травмою. Допомагає проба з експозицією, коли на кілька днів протезом не користуються і явища стоматиту зникають.

Малоефективна також і фармакологічна корекція даної патології.

Вплив протезів на тканини порожнини рота.

Найбільша група ускладнень у разі користування повними знімними протезами пов'язані із запаленням слизової оболонки ротової порожнини. Запалення, спричинене знімними протезами, отримало назву протезного стоматиту.

Травматичний протезний стоматит спостерігається часто, особливо у перші дні користування знімними протезами. Травматичні ураження можна виявити по межі протезного ложа і причиною їх виникнення є травма слизової оболонки краєм протеза. Клінічна картина у разі легкої травми може характеризуватися катаральним запаленням, якщо ураження глибоке, виникають набряклі рани з дном, яке кровоточить.

У разі механічної травми слизової оболонки язика або щік, найчастіше гострим краєм протеза, виникає виразка. Хворі скаржаться на біль в ураженій ділянці, під час огляду виявляється різної форми, глибини і розмірів виразка, покрита сірувато-білим нальотом. Краї рани звичайно набряклі, слизова обо­лонка гіперемована. Ліквідація травмівного агента і призначення полоскань дезінфекційних засобів та аплікацій дає добрий ефект.

Гострі декубітальні виразки швидко зникають у разі корекції країв протеза, якщо цього не зробити, то гостра виразка переходить у хронічну. Лікар повинен задуматися, якщо лікування виразки протягом двох тижнів не приносить результату, у такому разі хворого необхідно проконсультувати в онколога.

Для запобігання травматичному стоматиту необхідно, щоб лікар спостерігав за хворим доти, поки не переконається, що травма слизовій оболонці не загрожує і настала адаптація до повних знімних протезів.

Схема: Діагностика і лікування алергічних станів у хворих, які користуються знімними протезами.

Скарги	Клінічні прояви	Діагностика	Лікування
Сухість	Набряк	Елімінація – видалення протезу від доби до неділі.	Санація хронічної інфекції і порожнині рота.
Печія на піднебінні, язиці і губах.	Гіперемія
Біль при прийомі їжі.	Гіперестезія. Кзема.	Експозиція відновлення користування протезом після зникнення алергії. Спеціальні алергічні проби:спарифіка-ційні.	Видалити недоброякісні протези, які викликають запалення. Зниження міжальвеолярної висоти.
Зміна смакового відчуття.	Глосисти, гострі дерматити облисся і набряк рук.		Перебазіровка протеза тільки лабораторним способом.
	Квинке, кропивниця	Аплікаційні	При виникнення парастезії від щойно накладених протезів необхідно провести повторну полімеризацію.

Схема: Класифікація захворювань слизової оболонки порожнини рота при користуванні знімними протезами (за З.С. Василенко).

Захворювання слизової оболочки порожнини рота, які виникають під впливом знімних протезів

Запальні стоматити Змішані Незапальні стоматити

(дисфункція рецепторного апарату)

Місцеві Дифузні(розлиті) Первинні Вторинні

Травматичні Токсикоалергічні Гіперестезії

Гострі Хронічні Парастезії Глосоденіт

Ексудативні Ексудативно- Гіпосалівація Глосалгія

геморагічні

Альтеративні Рефлекторні Підвищений

Проліферативні гіпо- і гіпер- блювальний

салівація рефлекс

За думкою багатьох авторів (И.О. Новик, 1985), Е.И. Гаврилов, 1968 и др.) причиною багатьох захворювань слизової оболонки порожнини рота є як зовнішні (місцеві) ,так і внутрішні (загальні) фактори, які діють в тісному взаємозв’язку.

До місцевих факторів необхідно віднести вплив зубних протезів, в особливості знімних, які для тканин порожнини рота, в першу чергу для слизової оболонки виступають надзвичайно сильним подразником комбінованого характеру. Вони визивають механічний ( тиск і тертя), хімічний (токсична дія остаточного мономеру, дибуталфталата, судана Ш.1У, гідрохінона, окислів метану та ін.),термоізолюючий (порушення процесів терморегуляції, десквамації клітин епітелію, іррігації слизової оболонки слиною) і сесибілізуючий вплив (місцева і загальна сенсибілізація неорганічними і органічними алергенами).

Схема: „Елементи поліметилметакрилата, які визивають алергічну реакцію”:

• залишковий мономер-метилметокрилат, який в пластмасі 0,2 – 5,2%

• барвники, які входять в акрилат –бензоіл

• пероксид, які знаходяться в пластмасі 0,2 – 0,5 %.

Схема: „Класифікація протезнихх стоматитів (Е.І. Гаврилов).

1. Протезні стоматити різної етіології ( без травм)

а) місцеві (гострі хронічні) - катаральні

• виразкові

б) дифузні (гострі або хронічні) – з гіперплазією.

2. Травматичні стоматити:

а) гострі(каратальні)

б) хронічні – виразкові (декубітальна виразка)

Подразнюючий вплив протезів на слизову оболонку порожнини рота хворого супроводжується різнобічною відповідною місцевою зональною реакціями, в основі яких лежить індивідуальна і вибіркова чутливість захисних механізмів організму.

Ціллю проведення диференційованої діагностики протезних захворювань м’яких тканин порожнини рота З.С. Василенко всі відповідні реакції організму розділяє в наступній послідовності:

А) запальні (стоматити)

Б) не запальні (сенсорні порушення)

В) змішані.

В свою чергу запальні захворювання він розділяє на 2 групи:

-місцеві

-дифузні.

Головним моментом в розвитку вогнищевого стоматиту багато вчених вважає механічну травму слизової оболонки. Прицьому запалення відмічається в місцях найбільшого механічного подразнення. Дія інших факторів в більшості випадків нейтралізується захисними властивостями слизової оболонки.

Вогещеве (очагове) запалення може мати:

Гострий характер:

Клінічно: в місці гострого вогнищевого запалення відмічається підвищена больова та інші види чутливості. Локалізація різнобічна, не завжди співпадає з місцем знаходження шорсткості, довгого або гострого краю протеза, підвищегого жувального тиску.

Лікування: при усуненні етіологічного фактору запалення зникає.

Хронічний характер:

Клінічно: відмічається зниження больової температурної і тактильної чутливості, особливо в центрі вогнищевого запалення.

Хронічні вогнищеві стоматити по патоморфологічній картині можна розділити на:

А) ексудативні

Б) альтеративні(ескодіація, ерозії, декубітальні виразки)

Б) проліферативні (бугристості, складки, папіломатозні розростання).

Дифузне запалення, яе правило, повторює контури базису протеза і значно виражено на верхній щелепі. Виникнення цього запалення в основному не залежить від якості виготовлення протеза, так як воно проявляється у осіб, що користуються функціонально-повноцінними протезами.

Етіологія: дані літератури свідчать, що провідними етіологічними факторами є токсичний(хіміко-токсичний і токсико-біологічний), так і сесибілізуючий вплив, або дія алергенів. Токсичне подразнення починає розвиток відразу ж після контакту слизової оболонки з хімічним агентом, часто носить альтернативний характер і, як правило, перебігає гостро. Не можна виключити також явище ідіосинкразії – підвищеної чутливості організму до інгредієтів пластмаси. Розвиток цієї патології частіше спостерігається у жінок і, можливо, обумовлено зміненим фоном загальної реактивності організму, порушенням функції ендокринної, вегетативної і травневої систем.

Перебіг дифузного запалення буває гострим і хронічним.

Гостре – перебігає з больовим відчуттям, з появленням геморагій і розширенням карілярів.

Хронічні – больові відчуття менше виражені. Відмічаються виразні структурні зміни слизової оболонки. По патоморфологічній картині можна розподілити на :

А) ексудативно-геморагічну форму

Б) альтеративну

В) проліферативну.

На відміну від вогнищевого при дифузному запаленні больова, тактильна чутливість знижена, особливо при хронічних формах. Значні відміни спостерігаються і цитологічній, мікробіологічній, патоморфологічній картині.

Незначні протезні захворювання

Характеризуються:

1. Відсутністю запальної реакції зі сторони слизової оболонки.

2. Відсутністю виражених порушень чутливості рецепторів слизової оболонки порожнини рота.

У більшості хворих відмічається:

1. Бліда з підвищеною щільністю слизової оболонки протезного ложа, внаслідок спазмів переферійних судин і капілярів.

2. Порушення сенсорної функції частіше всього характеризується значним відчуттям печії в з’єднанні з сухістю і парастезією в роті.

Хворих з незагальними протезними захворюваннями по клінічній симптоматиці і по механіфзму розвитку можна розділити на 2 групи.