- •Тема 1. Загальна характеристика підприємства.
- •Тема 2.
- •Тема 3. Організаційна структура і персонал підприємства.
- •Тема 4. Мотивація і оплата праці.
- •Тема 5. Капітал і виробничі фонди.
- •Тема 6. Виробництво і збут продукції.
- •Тема 7. Витрати і ціноутворення.
- •Тема 8. Фінансово – економічні результати діяльності
Тема 4. Мотивація і оплата праці.
Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розрядів і відповідних до них тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюють безпосередню залежність заробітної плати від кваліфікації робітників.
Крім цього, тарифна сітка передбачає регулювання заробітної плати залежно від умов праці у результаті установлення вищих тарифних ставок першого розряду на важких і шкідливих умовах.
За основу побудови тарифної системи вважають тарифну ставку робітника першого розряду – це мінімальна тарифна ставка, при визначенні якої слід пам’ятати, що тарифна заробітна плата повинна становити близько 65-70% від середньої заробітної плати, а з часом – 85-90%.
Мінімальна заробітна плата – це державна соціальна гарантія. У колективному договорі на підприємстві цю гарантію використовують як нижню межу для формування такого показника, як місячна тарифна ставка робітників, що виконують найпростіші роботи.
Мотивація оплати праці різних функціональних груп спеціалістів і службовців має суттєві відмінності. Так, ВАТ “Ватра” враховуючи, що підрозділи управління підприємством (відділи заводоуправління) створюють для виконання відповідних управлінських функцій – преміювання спеціалістів і службовців цих підрозділів слід здійснювати залежно від результатів діяльності підприємства в цілому. Однак, при цьому не можна не враховувати показників, що характеризують результати діяльності відповідних підрозділів і внесок конкретних виконавців. ВАТ “Ватра” найчастіше використовують такі варіанти організації преміювання спеціалістів:
-
за показниками, що характеризують результати роботи певного підрозділу, з використанням як додаткових показників (умов преміювання) основних результатів діяльності підприємства;
-
за показниками, що відображають основні результати діяльності підприємства, з використанням як додаткових показників (умов преміювання) результатів роботи підрозділу;
-
за показниками, що відображають результати роботи як підрозділу, так і підприємства в цілому.
Доплати і надбавки – це самостійні елементи заробітної плати, які є складовою тарифної системи. Вони призначені для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від умов роботи.
Відмінність доплат і надбавок від тарифу:
-
необов’язковість;
-
рухливість;
-
непостійність;
Обмеженнями в період встановлення доплат і надбавок на ВАТ “Ватра” є економічна та соціальна доцільність і фінансові можливості підприємства.
Основними надбавками є:
-
за високу професійну майстерність робітників;
-
за високі досягнення у праці службовців;
-
-за вислугу років;
-
за виконання особливо важливої роботи на певний термін;
-
за знання і використання у роботі іноземних мов.
Доплати класифікують за ознакою сфери трудової діяльності на дві групи:
1. Доплати, які не мають обмежень за сферами трудової діяльності:
-
за роботу в наднормовий час;
-
підліткам;
-
за роботу за нижчим розрядом;
-
за час простою не з вини робітника;
-
за випуск бракованої продукції не з вини робітника.
2. Доплати, що використовують у певних сферах діяльності:
а) доплати стимулюючого і компенсаційного характеру:
-
за суміщення професій;
-
за розширення зони обслуговування;
-
за заміну відсутніх;
-
на час освоєння нових норм праці;
-
бригадирам;
-
завгоспам;
-
за навчання учнів;
-
за ведення обліку і діловодства;
-
за обслуговування обчислювальної техніки.
б) доплати за умови праці:
-
за роботу в нічний час;
-
за перевезення небезпечних вантажів;
-
за інтенсивність праці.
в) доплати за особливий характер виконуваних робіт:
-
за роботу в вихідні;
-
за багатозмінний режим роботи;
-
водіям за ненормований робочий день;
-
-за відгули;
-
за роз’їзний характер праці.
Самостійна робота 4.
Преміювання спеціалістів і службовців основних підрозділів (цехів, дільниць) рекомендується здійснювати за результатами виконання конкретних завдань, що стоять перед цими підрозділами, незалежно від результатів роботи підприємства в цілому. Тут показники преміювання повинні передбачати досягнення високих кінцевих результатів роботи підрозділу:
-
інтенсивніше використання виробничого потенціалу;
-
прискорення впровадження досягнень НТП;
-
упровадження прогресивних методів організації виробництва;
-
зростання продуктивності праці;
-
зниження собівартості продукції;
-
забезпечення ритмічності виробництва;
-
підвищення якості продукції.
У випадку допоміжних цехів і дільниць спеціалістів й службовців ВАТ “Ватра” доцільно преміювати за показниками, що характеризують діяльність відповідних підрозділів з обов’язковим урахуванням загальних підсумків роботи підприємства.