2. Складання конспектів та обробка статистичних матеріалів

Під час вивчення наукової літератури, первинних та архівних матеріалів необхідно робити виписки на окремих картках чи аркушах паперу, зазначаючи усі вихідні дані використаної книжки чи статті (прізвище та ініціали автора, її повна назва, місце видання, видавництво, рік видання). Ці відомості заносять у спеціальний список, який ведуть з початку роботи над відібраними джерелами. Таким чином, разом з вивченням і конспектуванням літературних джерел поступово заповнюється список використаної літератури.

Якщо витяг з книжки чи статті буде наведений у курсовій роботі у вигляді цитати, запис роблять дослівно і вказують джерело та сторінку, звідки його взято.

На картці також можна робити копії графічних матеріалів, які є в джерелі, що конспектується (діаграми, схеми, графіки, таблиці). І в цьому випадку необхідно вказати джерело цього матеріалу. Карт­ки з виписками рекомендується згрупувати по розділах роботи.

При роботі з первинними матеріалами (річними звітами, виробничими планами підприємств тощо) слід також робити випис­ки на окремих картках чи на спеціально виготовлених бланках. Починаючи вивчення первинних матеріалів, студент повинен усвідомлювати, яка інформація йому потрібна. Тому важливо, щоб було достатнім загальне уявлення про зміст майбутньої роботи.

Приступаючи до розробки статистичних матеріалів, треба володіти методами їх аналізу. Наприклад, використовуючи звітні дані за кілька років, необхідно виявити динаміку розвитку вироб­ництва на даному підприємстві, зміни його структури, продук­тивності праці, собівартості продукції та ін. Аналізуючи звіти колгоспів, радгоспів, фермерських господарств, треба з’ясувати структуру його посівних площ, затрат праці, валової та товарної продукції, грошових витрат по галузях виробництва, місце сільськогосподарських культур у валовій та товарній продукції тощо. Порівнюючи загальний обсяг продукції, у тому числі по галузях виробництва, необхідно з’ясувати ступінь товарності кожної галузі. На основі довідок про обсяги сільськогосподарського вироб­ництва (посівних площ), валовий збір сільськогосподарських культур, про поголів’я худоби, продукцію тваринництва по району, області чи по конкретному господарству треба з’ясувати місце його в сільськогосподарському виробництві району чи області.

3. Складання змісту курсової роботи

Зміст необхідно скласти на початку роботи над темою після попереднього ознайомлення з літературними джерелами. При скла­данні змісту потрібно врахувати, які питання і в якій послідовності мають бути розглянуті при розкритті даної теми, виявити основні проблеми, яким повинні бути підпорядковані всі інші питання плану. Головне питання в курсовій роботі — це характеристика розміщення продуктивних сил і з’ясування кола проблем та шляхів їх розв’язання. У кожній конкретній темі зміст повинен служити реалізації її головної ідеї. Зміст роботи затверджує науковий керівник. У змісті роботи повинні бути такі складові: вступ, в якому чітко обґрунтовується актуальність дослідження, методологія, формулюється мета та завдання, визначається об’єкт, предмет та методи дослідження; розділ 1, який містить не менше 3 підпунктів, є теоретичним; розділ 2, який також містить не менше 3 підпунктів і є аналітичних за характером дослідження, розділ 3 також повинен містити не менше 3 підпунктів і є результативним за змістом; висновки містять короткий зміст всього дослідження.