- •Тема 13 Модуля 1. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14 Модуля 1. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15 Модуля 1. Принципи та заходи охорони вод.
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності начального розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення начального розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі - процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Список літератури
9.2. Для розсіювальних водовипусків.
Якщо скид зворотних вод у водотік здійснюється у межах населеного пункту через близько розташовані розсіювальні водовипуски, то ГДС повинен забезпечити норми якості води господарчо-побутової категорії водокористування на межі зони початкового розведення останнього розсіювального водовипуску.
Для проведення розрахунків необхідно оцінити стан водного об'єкту відповідно до цієї категорії водокористування, тобто визначити наявність резерву асимілюючої здатності (РАЗ).
Тому для кожної речовини існує дві розрахункові ситуації, коли:
-
РАЗ існує;
-
РАЗ не існує.
РАЗ існує, якщо:
-
для речовин із Загальних вимог або 3-го і 4-го класів небезпеки, або єдиних у своїй ЛОШ має виконуватися умова:
;
-
для речовин 1-го або 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ має виконуватися умова:
.
Таким чином, при розрахунку необхідно визначити наявність РАЗ і далі розраховувати за однією з двох нижченаведених методик.
9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
Завислі речовини.
Розрахунок проводиться аналогічно, як для зосереджених водовипусків у межах населеного пункту.
Речовини, що знаходяться в Загальних вимогах або належать до 3-го і 4-го класів небезпеки, а також речовини, єдині у своїй ЛОШ.
Концентрація на межі зони початкового розведення останнього водовипуску при фактичному скиді стічних вод в кожному випуску визначається за формулою:
або + і так далі,
σ1 σ2 σ3
де Сф – концентрація речовини в річці, мг/дм3;
Сст – концентрація речовини в стічній воді, мг/дм3.
Якщо σ ≤ 0, то σ приймаємо рівною 0.
Концентрації речовин повинні відповідати нормативу на межі зони початкового розведення останнього розсіювального водовипуску:
,
Δ1 Δ2 Δ3
причому Δ1 + Δ2 + Δ3 = ГДКi - Сф i,
де СГДС – величина гранично допустимого скиду, мг/дм3;
ГДКi – гранично допустима величина концентрації речовини в контрольному створі, мг/дм3;
nн – кратність початкового розведення від даного водовипуску до загального контрольного створу.
Кінцева величина ГДС не повинна перевищувати фактичний скид, тобто:
Δ1 ≤ σ1;
Δ2 ≤ σ2;
Δ3 ≤ σ3.
Якщо σ1 (або σ2 або σ3) ≤ 0, то σ1 (або σ2 або σ3) приймаємо рівною 0 і, відповідно, Δ1 (або Δ2 або Δ3) =0.
Таким чином, величини Δ1, Δ2 і Δ3 встановлюються самостійно з урахуванням того, щоб не перевищували відповідно σ1, σ2 і σ3, а в сумі дорівнювали ГДКi - Сф i.
Величина гранично допустимого скиду стічних вод по кожному випуску розраховується за формулою:
;
;
.
Пам'ятай. Завжди СГДС ≤ Сст, тобто якщо при розрахунку виходить в якомусь з випусків СГДС > Сст (наприклад, якщо Сф > Cст), то приймаємо СГДС = Сст.
Речовини 1-го і 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ.
При скиді у водний об'єкт стічних вод, що містять речовини 1-го і 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ, недостатньо, щоб по кожній речовині в контрольному створі дотримувалася ГДК.
Для цих речовин діє принцип сумації:
,
де Кi – коефіцієнт, що враховує ефект сумації. Знаходиться для кожної з речовин за формулою:
(перша умова),
де Сiфакт.к.с. – концентрація речовини в контрольному створі при випуску стічних вод з концентрацією Сст:
+ і так далі,
σ1 σ2 σ3
де Сф – концентрація речовини в річці, мг/дм3;
Сст – концентрація речовини в стічній воді, мг/дм3.
Обов'язково має виконуватися умова:
(друга умова).
Якщо умова не виконується, проводиться зниження Ki для всіх речовин 1 - го або 2-го КН у цій ЛОШ, або декілька, або будь-якого одного, так, щоб ∑Ki=1. При зниженні Ki, зазвичай, користуються співвідношенням:
(третя умова).
Таким чином, величина Ki знаходиться в інтервалі:
.
Проте третя умова може виконуватися не завжди, тобто коли Сф > Сiфакт.к.с., виникає суперечність, в цьому випадку третьою умовою нехтують (конфлікт першої і третьої умов). Також третьою умовою нехтують і тоді, коли необхідно зменшити Кi, щоб в сумі вони дорівнювали 1, а третя умова не дозволяє цього зробити (конфлікт другої і третьої умов).
Після того, як сума Ki не перевищує 1, в контрольному створі повинно забезпечуватися:
,
Δ1 Δ2 Δ3
причому Δ1 + Δ2 + Δ3 = Кi· ГДКi - Сф i,
де СГДС – величина гранично допустимого скиду, мг/дм3;
ГДКi – гранично допустима величина концентрації речовини в контрольному створі, мг/дм3;
nн – кратність початкового розведення від даного водовипуску до загального контрольного створу.
Кінцева величина ГДС не повинна перевищувати фактичний скид, тобто:
Δ1 ≤ σ1;
Δ2 ≤ σ2;
Δ3 ≤ σ3.
Якщо σ1 (або σ2 або σ3) ≤ 0, то σ1 (або σ2 або σ3) приймаємо рівною 0 і, відповідно, Δ1 (або Δ2 або Δ3) =0.
Таким чином, величини Δ1, Δ2 і Δ3 встановлюються самостійно з урахуванням того, щоб не перевищували відповідно σ1, σ2 і σ3, а в сумі дорівнювали Кi· ГДКi - Сф i.
Величина гранично допустимого скиду стічних вод по кожному випуску розраховується за формулою:
;
;
.
Пам'ятай. Завжди СГДС ≤ Сст, тобто якщо при розрахунку виходить в якомусь з випусків СГДС > Сст (наприклад, якщо Сф > Cст), то приймаємо СГДС = Сст.