харківський НАЦІОНАЛЬний медичний університет

ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

кафедра медичної генетики

методичнІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

для студентів 5 курсІВ і, іі, ііі, iv МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

НА ТЕМУ:

«Загальна характеристика мультифакторіальних захворювань. Визначення генетичної схильності. Заходи профілактики»

Затверджено на засіданні кафедри «___»______2009р. Харків 2009

Завідувач кафедри, чл.-кор. АМНУ, д.мед.н., професор _________________ О.Я. Гречаніна

Медична генетика (5 курс) Тема «загальна характеристика мультифакторіальних захворювань. Визначення генетичної схильності. Заходи профілактики»

Актуальність теми. Мультифакторіальні хвороби – це хвороби, розвиток яких визначається взаємодією спадкових факторів та факторів зовнішнього середовища.

Будь-яка фенотипічна ознака, як нормальна, так і патологічна, є результатом взаємо­дії генотипу і факторів навколишнього середовища. Залежно від ступеня внеску геноти­пу і середовищних факторів у формування патологічних ознак, всі хвороби людини умовно можна розділити на три групи. Перша група — це спадкові хвороби, обумовлені зміною генотипу. Вплив зовнішнього середовища є одним із факторів клінічного полі­морфізму цієї групи хвороб, але саме захворювання строго детерміноване спадковістю. Друга група — неспадкові хвороби, визначувані переважно середовищем (травми, опі­ки, інфекції). Від генотипу, проте, залежить сприйнятливість організму до інфекційних хвороб, швидкість репарації, результат захворювання та інші фактори.Середнє положення між цими протилежними за своєю етіологією групами захворю­вань посідають мультифакторіальні хвороби, або хвороби із спадковою схильністю. Це група захворювань, що виникають у осіб з певним генотипом під дією про­вокуючих факторів зовнішнього середовища. Гени схильності — це мутантні алелі, які сумісні з народженням і життям у постнатальному періоді, але за певних несприятливих умов можуть сприяти розвитку того чи іншого захворювання. Залежно від природи провокуючих факторів такі гени можна розділити на гени детоксикації (запускаються певним екзогенним фактором) і гени-тригери, які обумовлюють патологічний процес тільки при поєднанні в організмі низки несприятливих умов.

Спадкова схильність до захворювання може визначатися моногенно або полігенно. Моногенна схильність пов'язана з патологічною мутацією одного гена (гени детокси­кації), який виявляється фенотіпічеські тільки під дією певного провокуючого фактора зовнішнього середовища. Прикладом можуть бути генетично обумовлені патологічні реакції на медикаменти (фармакогенетичні реакції) і фактори зовнішнього середовища (екогенетичні реакції).

Полігенна спадкова схильність визначається поєднанням мутантних алелей кількох генів. Для розвитку захворювання необхідні накопичення генів схильності більше пев­ного порогового значення і провокуюча дія факторів зовнішнього середовища. Як пра­вило, гени схильності — це генетично поліморфні рецесивні алелі, кожний з яких окремо не є патологічним і не призводить до розвитку хвороби. Гени схильності у різних людей часто відрізняються однонуклеотидними замінами . Однонуклеотидний поліморфізм може призводити до невеликих функці­ональних відмінностей відповідних білків і визначати різний ступінь схильності до за­хворювання.

У розвитку захворювання один або кілька генів можуть відігравати провідну роль (гени-кандидати), а інші створюють сприятливий генетичний фон.

Мультифакторіальні хвороби з полігенною спадковою схильністю можна умовно розділити на 3 групи:

1) Природжені вади розвитку. До них належать вади, що зустрічаються найчастіше: дефекти закриття нервової трубки (аненцефалія, спинномозкова і черепномозкова гри­жі), розколина губи і піднебіння, вади серця (тетрада Фалло, септальні дефекти та ін.),природжений пілоростеноз, гіпоспадія, природжений вивих стегна, природжена клишо­ногість та ін.

2) Поширені психічні і нервові хвороби — шизофренія, епілепсія, маніакально-депресивний психоз та ін.

3) Поширені хвороби середнього віку: ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, цукровий діабет, виразкова хвороба, псоріаз та ін.

Згідно з «пороговою» моделлю розвитку мультифакторіальних захворювань, сукуп­ність генетичних і середовищних факторів визначають схильність кожної людини до розвитку хвороби. Якщо ця сумарна схильність перевищує певний поріг, розвивається захворювання. Ризик розвитку захворювання буде тим більше, чим більше буде вираже­на спадкова схильність і чим більше інтенсивні фактори навколишнього середовища ді­ють на людину. У несприятливих умовах хвороба може розвинутися при меншій кілько­сті генів схильності; з іншого боку, за оптимальних умов хвороба не розвивається навіть при високому ступені генетичної схильності.

Загальна мета – уміти виділити мультифакторіальні захворювання з загального числа хвороб людини, визначати етіологію та фактори ризику мультифакторіальних хвороб, проводити клініко-генеалогічний аналіз в сім'ях, обтяжених мультифакторіальними хворобами, знати та вміти визначати генетичну схильність, застосовувати заходи профілактики маніфестації мультифакторіальних хвороб (МФХ).

	Уміти
Конкретні цілі	Цілі вихідного рівня
1.Знати класифікацію мультифакторіальних захворювань.	1. Вміти виділити сім'ї, обтяжені мультифакторіальною патологією в процесі МГК.
2. Засвоїти етіологію, патогенез та фактори ризику найбільш розповсюджених МФХ	2. Зібрати скарги, анамнез, провести сомато-генетичне обстеження сім'ї, що обтяжена МФХ
3. Визначити та проаналізувати генетичні фактори МФХ	3. Скласти та проаналізувати родовід
4. Визначити середовищні фактори ризику МФХ	4. Визначити план обстеження сім'ї.
5. Володіти алгоритмом обстеження та ведення сімей з МФХ.	5. Проаналізувати результати проведених досліджень
6.Володіти методикою складання родоводу.	6. Визначити ступінь генетичної схильності
7.Знати складові генетичного паспорта.	7.Провести розрахунок емпіричного ризику для дітей та сибсів хворого
8.Освоїти алгоритми заходів профілактики при найбільш розповсюджених МФХ	8. Призначити профілактичні заходи

Щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень ваших знань-умінь необхідному, виконайте такі завдання. Правильність розв'язання задач перевірте, зіставивши з еталоном.