Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини

Іменники ІІ відміни в родовому відмінку множини можуть мати закінчення -ів або нульове закінчення.

Іменники чоловічого роду мають звичайно закінчення -ів: солдат- солдатів, тато- татів, кілограм- кілограмів.

Нульове закінчення в родовому відмінку множини мають лише ті іменники, які в множині втрачають суфікс -ин: киянин- кияни, киян, громадянин- громадяни, громадян.

Виняток- слова хазяїн та похідні з нього хазяї, хазяїв (і хазяїни, хазяїнів).

Іменники середнього роду мають переважно нульове закінчення: вікно- вікон, обличчя- облич, роздоріжжя- роздоріж.

Закінчення -ів мають такі іменники середнього роду: почуття- почуттів, поле- полів, відкриття- відкриттів, сузір'я- сузір'їв, почуття- почуттів, життя- життів, подвір'я- подвір'їв, море- морів, межгір'я- меж

Орфографія(частина 4) Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках

Часом виникають труднощі у вживанні в іменниках ІІ відміни деяких закінчень в орудному, давальному і місцевому відмінках однини.

В орудному відмінку однини розрізняються прізвища прикметникового походження на

-ов (-ев, -єв), -ін, -ин і однозвучні назви населених пунктів. Прізвища тут мають закінчення -им, а однозвучні назви населених пунктів -ом (Сергієм Миколайовичем Черніковим, але селом Черніковом).

Проте прізвища на -ов, -ин, -ін, які не походять від прикметників, мають закінчення на  -ом (Дарвін- Дарвіним, Чарлі Чаплін- Чарлі Чапліним, Волошин- Волошиним, Кармазин- Кармазиним).

У давальному відмінку однини іменники середнього роду мають лише закінчення -у, -ю(селу, сонцю, обличчю).

Тільки назви істот можуть мати паралельні закінчення: лошатко- лошатку (лошаткові), дитятко- дитятку (дитяткові)

Більшість іменників чоловічого роду мають паралельні закінчення -ові, -еві, -єві і рідше-у, -ю: рідний край- рідному краю і рідному краєві, будинок- будинку і будинкові.

У деяких іменниках чоловічого роду в давальному відмінку однини можливе лише закінчення -у, -ю: Київ- Києву, Глібов- Глібову, острів- острову (островові було б важко вимовляти).

У місцевому відмінку однини можливі три різні закінчення: -і, -ї; -ові, -еві, -єві, і -у, -ю,вживання яких поки що остаточно не усталене.

Найчастіше вживається закінчення -і, -ї: (поріг- на порозі, повітря- у повітрі, яблуко- в яблуці).

Іменники з основою на к мають, як правило, закінчення -у (сік- у соку, ліжко- у ліжку, сонечко- на сонечку).

Закінчення -ові, -еві, -єві буває переважно в назвах істот (син- при синові, дитятко- при дитяткові, кінь- на коневі).

Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини

В орудному відмінку однини всі іменники ІІІ відміни мають лише закінчення -ю: (честь- честю, ніч- ніччю, мати- матір'ю, любов- любов'ю).

Проте основа цих іменників може писатися по-різному.

В орудному відмінку в основі іменника зберігається той самий голосний, що й в називному і знахідному відмінку: мати- матір, матір'ю (хоч матері), подорож- подорожжю, радість- радістю (хоч радості), піч- печю (хоч печі).

Перед закінченням приголосні подовжуються відповідно до правил (річ- річчю, але:жовч- жовчю; розкіш- розкішшю, але: кров- кров'ю).

Перед закінченням після губних та р відповідно до правил ставиться апостроф (матір'ю, любов'ю, кров'ю).