- •Орфографія
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Орфографія(частина 2) Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і позначення їх
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Орфографія(частина 3)
- •Правопис і та и в закінченнях іменників
- •Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Орфографія(частина 4) Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- •Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник
- •Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Правопис і та и в кінці прислівників
- •Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
Вживання апострофа
Апостроф ставиться лише перед я, ю, є, ї. Він вказує, що ці букви позначають два звуки йа, йу, йе, йі, а попередній приголосний вимовляється твердо:
порівняйте: |
|
апостроф вживається |
апостроф не вживається |
з'ява [зйава] в'яз [вйаз] |
зяблик [з'аблик], свято [с'в'ато], |
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних приголосних м, в, п, б, ф, якщо ці приголосні стоять:
|
приклади |
на початку кореня |
м'який, в'язка, зв'язати, п'ятьох |
після голосного |
риб'ячий, солов'ї, здоров'я |
після р |
арф'яр, сурм'яний, черв'як |
В інших випадках після губних апостроф не ставиться: тьмяний, свято, цвях, морквяний, мавпячий.
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після р, якщо далі у вимові чується звук [й]:матір'ю [мат'ірйу], сузір'я [суз''ірйа], бур'ян [бурйан], але: буряк [бур'ак], зоря [зор'а], гарячий [гар'ачий].
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів, які закінчуються на приголосний від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-: між'ярусний, від'ємний, роз'єднати, з'їзд, без'ядерний.
М'який знак і апостроф в іншомовних словах
В іншомовних словах м'який знак і апостроф вживаються так само, як і в українських:об'єкт, прем'єра; асфальт, шагрень.
Але є і деякі відмінності.
В іншомовних словах м'яким знаком позначається м'якість приголосних, що позначають звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] також перед я [йа], ю [йу], є [йе], ї [йі]: портьера [-т'йе-], батальон [-л'йон], Ньютон [н'у-].
Проте в українських іменах відповідно до вимови м'який знак перед я не пишеться:Наталя, Омелян, Тетяна.
В іншомовних словах після приголосних апостроф перед я, ю, є, ї ставиться, якщо після приголосних чується звук [й]: бар'єр [-рйер], комп'ютер [-пйу-], Х'юстон [хйу-].
Як виняток апостроф ставиться після приголосних в таких словах: кон'юктивіт, кон'юктура, ад'ютант.
Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, є, ї, якщо ці букви позначають пом'якшення попереднього приголосного: рюкзак [р'у-], пюре [п'у-], кювет [к'у-], манікюр [-к'ур].
ПРАВОПИС НЕНАГОЛОШЕНИХ ГОЛОСНИХ |
В українській мові лише три голосні в ненаголошеній позиції вимовляються невиразно. Це о, е, и.
1. Слід пам’ятати, що в складах з ненаголошеним о пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: гол\бка, бо г>луб, роз\мний, бо р>зум, роб_ти, бо р>бить.
У деяких словах сумнівний о наголосом не перевіряється, напр.: со$з, лоп\х, сок_ра. Правопис цих слів треба запам’ятати.
2. В окремих словах перед постійно наголошеним а, (я) у вимові і на письмі маємо а, напр.: баг<тий, баг<то, баг<ч, баг<тство (пор. рос.: бог<тый, бог<тство), гар#чий, гар#чка, гар<зд, каж<н, кал<ч, кач<н, хаз#їн, багат_р (баг<ч), гар#че (але: солд<т, лоп<та, гонч<р, кор#вий, пог<ний, роп<, тов<р, богат_р (в+летень), монаст_р).
1. Ненаголошені е та и у вимові в ненаголошеній позиції наближаються у вимові один до одного.
Слід пам’ятати, що в ненаголошених складах пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: вел_кий, бо в+лич, земл#, бо з+млі, клекот%ти, бо кл+кіт, держ\, бо од+ржати, нес\, бо н+сений, шепот%ти, бо ш+піт, щем%ти, бо щ+м; крив+, бо кр_во, шир>кий, бо ш_роко.
Слова лев<да, лем%ш, киш+ня, мин\лий, які мають постійний наголос, перевіряються за словниками.
2. Е також пишеться:
а) У групах -ере-, -еле-: д+рево, б+рег, с+ред; с+лезень, ш+лест, пелен<, з+лень.
б) У суфіксах -ен-, -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель,
-ер: дор\чений, гусен#, Петр+нко, н%женька, гарн+сенький, с>нечко, уч_тель, в>сьмеро.
в) Якщо е при зміні слова випадає: в%тер, бо в%тру, б+резень, бо б+резня, хл>пець, бо хл>пця, тр<вень, бо тр<вня.
3. И завжди пишеться:
а) У групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: трив>га, дриж<ти, крив<вий, стрим%ти, глит<ти.
б) Зрідка ненаголошений и в групах -ри-, -ли- перевіряється наголосом: трим<ти (стр_мувати), криш_ти (кр_хта), блищ<ти (бл_ск).
У ряді слів не під наголосом відповідно до вимови пишеться -рі-,
-лі-: дрім<ти, дрімл_вий, дрім>та, тріщ<ти, перебр%хувати, зліт<ти.
ПРАВОПИС ОКРЕМИХ СЛІВ |