- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Структура навчальної дисципліни “філософія”
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6). Теоретична філософія т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додатова література:
- •Т. 2.: Гносеологія (філософія пізнання)
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додаткова література:
- •Т. 3.: Онтологія (філософія буття)
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 4.: Філософія свідомості
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додаткова література:
- •Т. 5.: Антропологія (філософія людини)
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 6.: Філософія цінностей (аксіологія)
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Зм 2 (т. 7-9). Практична філософія т. 7.: Філософія культури
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 8.: Філософія історії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Додаткова література:
- •Т. 9.: Філософія суспільства
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тема 10.: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідальної роботи:
- •Додаткова література:
- •Зм 3 (т. 11-16). Історія філософії. Т. 11: Антична філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 12: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т.13: Філософія Нового Часу і Просвітництва
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 14: Класична німецька філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 15: Сучасна західна філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 16: Українська філософія.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Література:
- •Розподіл балів за рейтинговою системою Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Додаткова література
Питання для самостійної роботи:
-
Специфіка філософського мислення. Історичний характер предмету філософії.
-
Філософія як наука та мудрість. Хто з філософів відстоював погляд на філософію як на мудрість та строгу науку?
-
Відмінність між математично-природничими науками («науками про природу») та соціально-гуманітарними науками («науками про дух»).
-
Роль філософії в житті людини і суспільства.
Методичні вказівки і рекомендації:
-
Для відповіді на перше питання необхідно згадати, що кожна дисципліна має свій предмет. Студент має пояснити специфіку предмету філософії в порівнянні з предметами інших наук та світоглядів. Предметом філософії є найзагальніші реальності – людина, світ, Бог, культура тощо. Свій предмет філософія може осмислювати і за допомогою найзагальніших теоретичних понять та категорій, і в художніх формах, і в мудрих практичних порадах, але зрештою вона продукує ідеї, підстави яких філософ приймає інтуїтивно. Специфіка філософського знання полягає у пошуку причин, засад та принципів світу, людини та культури. Філософське знання є світоглядним, оціночним, гіпотетичним. Базові постулати будь якого світогляду та наук є філософськими. Предмет філософії змінюється в історії. Так, переважним предметом античної філософії був космос − макросвіт та людина як мікросвіт − подоба Всесвіту. Предметом християнської думки середньовічної доби був Бог та людина як образ Божий. А предметом дослідження філософії Нового часу стає природа та людина як досконалий механізм.
-
Студент має розкрити зміст дискусії: "Філософія – наука чи мудрість?". Тут неможлива однозначна відповідь. Варто, щоб студент зміг підібрати якомога більше ознак філософії як мудрого способу життя та як науки. Історично з філософією пов’язують пошук мудрості, а серед класичних прикладів філософів-мудреців фігурують Піфагор, Сократ, Зенон, Епікур, Паскаль, Сковорода та ін. Проблемними є питання – чи збереглася на сьогодні в філософії тяга до мудрості? Чи може в наш час філософія докорінно зміни життя людини? В той же час, студент повинен назвати приклади філософів-теоретиків, які хотіли бачити філософію наукою, системою метафізики чи суто теоретичним знанням. Серед них можна назвати Спінозу, Фіхте, Гегеля, Гуссерля, Рассела. До яких поглядів Ви пристаєте? Обґрунтуйте свою відповідь?
-
Порівнюючи предмет, підходи та методи природничих та гуманітарних наук студент повинен показати різницю між ними. Предметом природничих наук є природний світ, як він є, поза культурою, предметом гуманітарних наук є соціально-гуманітарний простір людського існування. При цьому "науки про природу" намагаються сформулювати універсальні судження, які вільні від ціннісних установок, здатні констатувати загальноприйняті закономірності. Судження "наук про дух", навпаки, зазнають впливу ціннісних установок та навіть ідеологічних впливів, на них позначається залежність від філософської позиції дослідника, вплив "духу епохи". Окрім загальноприйнятих в науці емпіричних та теоретичних методів, гуманітарні науки віддають перевагу герменевтиці, адже отримати точне, універсальне знання в межах цих наук неможливо. Студент має пояснити, що причиною такого становища є неоднозначність, символізм культурно-історичної реальності. Окрім того, треба враховувати, що за останній час з’явилася постнекласична наука для якої характерне, зокрема, подолання радикальної дистанції між природничими та соціально-гуманітарними науками.
-
Готуючи відповідь на це запитання студент повинен аргументовано показати роль і значення філософії в житті особи та суспільства. Варто звернути увагу що філософія виконує важливу функцію – виробляє методологію наукового пізнання. Окрім того, вона допомагає сформувати сучасний теоретичний світогляд людині. Щодо суспільних процесів філософія виконує важливу культуротворчу та критичну функцію. Було б цікаво почути відповідь на питання дискусії на тему: "Чи потрібна філософія в наш час?", або "Чи має філософія практичний сенс?".