Додаткова література:

1. Автономова Н.С. Рассудок, разум, рациональность. – М., 1988.

2. Библер В.С. Мышление как творчество. – М., 1975.

3. Заблуждающийся разум? – М., 1990.

4. Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Изучение высших психических функций и категория бессознательного // Вопросы философии. – 1991 – № 10.

5. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Интуиция как самодостраивание // Вопросы философии, 1994, № 2.

6. Кошарний С.О. Феноменологічна концепція філософії Е.Гусерля: критичний аналіз. — К., 2005.

7. Лой А.Н. Сознание как предмет теории познания. – К., 1988.

8. Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. – М., 1976.

9. Молчанов В. И. Время и сознание. Критика феноменологической философии. – М., 1988.

10. Налимов В.В. Спонтанность сознания. – М., 1989.

11. Причепій Є.М. Феноменологічна теорія свідомості Е. Гуссерля. – К., 1971.

12. Проблема сознания в современной западной философии. – М., 1989.

13. Савельева М. Вера как способ познания действительности // Философская и социологическая мысль. – 1994. – № 3-4.

14. Симонов П.В. Созидающий мозг. – М., 1993.

15. Сознание и физический мир. Вып.1. – М., 1995.

16. Фейнберг Е.Л. Две культуры: интуиция и логика в искусстве и науке. – М., 1992.

Т. 5.: Антропологія (філософія людини)

Мета: ознайомити студентів з проблематикою філософської антропології. Розглянути основні вчення про людину, проблему походження людини і суспільства. Зрозуміти проблему єдності в людині біологічного, психічного та соціального. На підставі порівняння понять "індивід", "індивідуальність", "особистість" усвідомити багатовимірність людини. Довести важливість свободи та справедливості як загальнолюдських цінностей в історичному контексті.

Основні поняття: антропологія, людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість, свобода і необхідність, вибір, совість, гуманізм, сутність і екзистенція, практика, праця, досвід, еволюція, дух, духовність, тілесність, життя, смерть, безсметя, евтаназія, клонування.

План лекції:

1. Основні підходи до проблеми людини.

2. Суттєві властивості людини. Людська сутність та екзистенція.

3. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.

4. Співвідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.

Семінар: Проблема людини в філософії:

1. Проблема людини в філософії: субстанціалістська та екзистенціалістська концепції.

2. Проблема походження людини та суспільства.

3. Біологічне, психічне та соціальне в людині: складна сутність особистості.

4. Взаємодія свободи та необхідності в житті людини.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

1. Для відповіді на перше запитання поясніть різницю між субстанціалістським і екзистенціалістським підходами в антропології. Обидва приймають твердження про те, що людина поділяється на сутність (природу) та екзистенцію (існування). До людської природи включаються усі загальні властивості людини: розумність, свобода, здатність обирати, здатність оцінювати. До екзистенції включають усі індивідуальні, неповторні риси кожної людини. Студент повинен усвідомити різницю між філософськими підходами, які на перше місце покладають природні властивості людини (платонізм, гегельянство, марксизм) та тими вченнями, в яких для пояснення людини на перше місце ставиться екзистенція (екзистенціалізм). Для субстанціалістів сутність визначає існування людини. Для екзистенціалістів людська екзистенція визначає людську природу.

2. Студент має знати, що немає загальноприйнятої теорії походження людини. Він повинен пояснити, чому? Для цього варто розуміти, що існують щонайменше три типи теорій ґенезу людства: релігійна, наукова, космічна. При поясненні звернути увагу, що усі релігійно-міфологічні теорії розрізняють духовне і тілесне. Космічні теорії приводять чимало загадкових фактів історії, які тлумачать як докази спілкування людства з позаземними цивілізаціями. Науково-філософські теорії походження людства виділяють три етапи еволюції: космічний, біологічний та культурний. Студент повинен дати характеристику кожному враховуючи, так званий, «антропний принцип», за яким космічна еволюція проходила з врахуванням майбутнього виникнення людини. Пояснюючи біологічну еволюцію важливо наголосити про перегляд в сучасній науці класичного дарвінізму. Мутаційна теорія та сальтаціоністські концепції походження людини доводять нелінійний розвиток еволюції. Варто пояснити наслідки цих концепцій.

3. Для відповіді на третє питання розкрийте усі компоненти біологічного, психічного та соціального в людині. Назвіть, аспекти, які складають біологічну індивідуальність: організм, генетика, темперамент, певні риси характеру, інстинкти, здібності, тощо. Так само, назвіть соціальні фактори, що формують людину – мову, спілкування, свідомість, мислення, виховання, тощо. До соціального в людині варто віднести соціальні ролі, якими оволодіває особистість в практичному житті. Психічне – це воля, внутрішнє «Я», характер. Всі означені аспекти є в рівній мірі важливими. Якщо зробити одне з них домінуючим, то виникають або біологізаторство, або соціологізаторство, або панпсихізм.

4. Для пояснення смислу поняття «свобода» необхідно усвідомити, що її суть полягає у здатності людини діяти з власної волі, не де термінуючись обставинами. Свободі протистоїть необхідність, власне свобода полягає у здатності діяти попри необхідність. Свобода, також, є свободою обирати серед можливих варіантів. Варто пояснити, що свобода є підставою моральності, адже бути моральним неможливо при відсутності свободи. Так само потребує пояснень зв’язок свободи та відповідальності. Окремо треба пояснити як в історії філософії поділяли проблему свободи на: «свободу від» та «свободу для». Перша – негативна, вона означала прагнення звільнитися від зовнішньої необхідності. Друга – позитивна, вона передбачає опору на внутрішню необхідність совісті чи переконань.