- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Структура навчальної дисципліни “філософія”
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6). Теоретична філософія т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додатова література:
- •Т. 2.: Гносеологія (філософія пізнання)
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додаткова література:
- •Т. 3.: Онтологія (філософія буття)
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 4.: Філософія свідомості
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додаткова література:
- •Т. 5.: Антропологія (філософія людини)
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 6.: Філософія цінностей (аксіологія)
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Зм 2 (т. 7-9). Практична філософія т. 7.: Філософія культури
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 8.: Філософія історії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Додаткова література:
- •Т. 9.: Філософія суспільства
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тема 10.: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідальної роботи:
- •Додаткова література:
- •Зм 3 (т. 11-16). Історія філософії. Т. 11: Антична філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 12: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т.13: Філософія Нового Часу і Просвітництва
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 14: Класична німецька філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 15: Сучасна західна філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 16: Українська філософія.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Література:
- •Розподіл балів за рейтинговою системою Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Додаткова література
Питання для самостійної роботи:
-
Погляди християнських апологетів.
-
Погляди на природу універсалій номіналістів та реалістів.
-
П’ять доказів буття Бога в системі Фоми Аквінського.
-
Космологічні ідеї Коперника, Бруно, Кеплера та Галілея.
-
Реформаційна філософія Мартіна Лютера та християнський гуманізм.
Методичні вказівки до самостійної роботи:
-
Першим етапом розвитку християнської думки була апологетика. Її представники стверджували, що деякі положення християнської релігії можуть бути знайдені у творах античних мислителів, особливо у Платона та стоїків. Видатними апологетами були Юстин Філософ, Тертуліан, Климент Олександрійський, Ориген. Вони розвивали чимало ідей середнього платонізму про ієрархічність Трійці, непізнаваність Бога, безсмертя душі, умоглядні способи богопізнання.
-
Значним етапом розвитку середньовічної філософії є схоластика. Її назва походить від поняття «школа», яка вживається не тільки як символ початкової освіти, але в сенсі певної теоретичної спрямованості. Основним предметом аналізу схоластики були богословські проблеми, що перейшли у спадщину від патристики, серед яких проблема Бога; роль Божественних ідей у процесі творення; співвідношення віри і розуму; свобода волі і передвизначення. Спосіб вирішення їх базувався не тільки на платонізмі, а й на аристотелізмі. Однією з проблем середньовічної філософії є питання про статус загальних понять – універсалій. Універсалії – це загальні родові поняття (живі істоти, людина, благо). Чим є загальні поняття стосовно світу і людини? Для номіналістів, які спиралися на Аристотеля, реально існують лише речі, а загальні поняття – це лише імена, які існують у свідомості та мові. Для реалізму, який спирався на Платона, загальні поняття не менш реальні, ніж одиничні речі, вони мають власне ідеальне існування. Представниками номіналізму були Росцелін, Оккам, а реалізму – Еріугена, Ансельм Кентерберійський, Фома Аквінський.
-
Фома визнає велике значення розуму в теології, свідченням цього були п'ять доказів існування Бога у Фоми. Оскільки пізнання починається з чуттєвого, Фома відкидає апріорні доведення існування Бога; його докази випливають із чуттєво-раціонального осягнення світу. Перший доказ Бога від рушія. Для будь-якого руху і для будь-якої зміни потрібен рушій, який в свою чергу вимагає першорушія – Бога, котрий сам нерухається. Другий доказ Бога – від причини. Будь-який наслідок має причину. Оскільки ніщо не є причиною самого себе (бо в такому разі, логічно, воно мало б передувати собі самому), а ряд причин не може тягтися до нескінченності, то має існувати перша причина, сама не спричинена нічим іншим, — Бог. Третій доказ Бога – від необхідності буття. Щоб існувати, річ має бути з необхідністю, але кожна річ може бути чи не бути. Щоб бути з необхідністю треба, щоб існувало саме необхідне буття, яке існує не випадково – Бог. Четвертий доказ Бога – від ступеню досконалості. Всі речі є більш чи менш досконалими. Ступінь досконалості залежить від причетності мірилу досконалості – Богу. П’ятий доказ Бога – від мети. Світ в цілому і речі влаштовані доцільно – вони прагнуть до своєї мети. Але вони можуть телеологічно існувати, якщо, окрім окремих цілей, існує вища Мета Світу – Бог. В подальшому викладені доведення були розкритикованими Кантом.
-
Справжню науково-космологічну революцію здійснили Микола Коперник, Йоганн Кеплер та Галілео Галілей. У своїй основній праці "Про обертання небесних сфер" Коперник, замість панівної тоді геоцентричної картини світу Птолемея, в якій Земля була нерухомим центром Всесвіту, висуває геліоцентричну, в якій Сонце є центральним світилом, навколо якого рухається Земля. Це був важливий крок до прориву від замкнутої середньовічної до відкритої динамічної моделі світу.
Йоганн Кеплер, розвиваючи метод квантитативного пізнання природи, вносить суттєві корективи в уявлення Коперника про рух планет по орбітах. Галілео Галілей прославився відкриттям законів руху та вільного падіння тіл, а також тим, що виступив на підтримку вчення Коперника. Для нього дійсність визначається з допомогою числових співвідношень. Лише той, хто вміє читати математичні символи і розуміти їхні закони, осягне об'єктивне пізнання. У науковому пізнанні однаковою мірою беруть участь розум і спостереження. Для його методу характерні: розкладання предмета спостереження на прості елементи (аналіз явищ), висування гіпотез, перевірка експериментальним шляхом (включно з мисленними експериментами), дедуктивне виведення наслідків, математичне формулювання законів природи.
-
Особливий різновид хрстиянської ренесансної філософії сформувався під впливом Реформації. Її представниками були Мартін Лютер, Жан Кальвін, Ульріх Цвінглі. Вони виходять із цілковитої гріховності й зіпсованості людської природи, внаслідок чого людина неспроможна зусиллям власної волі або добрими справами добитися виправдання перед Богом: цього вона може досягти лише завдяки милості Божій (sola gratia) та вірі в Нього (sola fide). Так само, гріх зіпсував пізнавальну здатність розуму, який тепер нездатний пізнати істину. Як наслідок, зростає роль безпосереднього зв’язку з Богом, а посередницька функція, на яку претендує католицька церква, відхиляється. Єдиним авторитетом визнається Слово Боже і Святе Письмо (sola scriptura). Ієрархічна будова церкви змінюється ідеєю загального священства всіх віруючих. Закоріненість віри лише в глибинах власної душі призводить до того, що людина живе у двох самостійних світах: внутрішньому, духовному, та зовнішньому, тобто в суспільстві, організованому в державу. У процесі формування Кальвіном моральних норм протестантизму, внаслідок якого професійний і економічний успіх общини сприймається ознакою богообраності, складається типова для капіталістичного суспільства Нового часу трудова етика.