81. Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що:

а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;

б) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується;

в) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина задоволення від кожної додаткової його одиниці зменшується;

г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає.

82. Кривi байдужості — це криві:

а) однакової кiлькостi двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

83. Карта байдужості — це:

а) сукупність кривих, кожна з яких представляє різкий рівень доходу споживача;

б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень;

в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;

г) сукупність кривих сукупної та граничної корисності.

84. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки доход споживача;

б) тільки ціни товарів;

в) доход споживача i ціни товарів;

г) доход споживача, ціни товарів та їх корисності.

85. Модель можливого:

а) є моделлю бюджетного обмеження;

б) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

в) визначає сукупні видатки споживача за певного рівня доходу та даних цін товарів;

г) всі вiдповiдi правильні.

86. Бюджетна лiнiя — це:

а) лiнiя рівної корисності;

б) лiнiя рівних видатків споживача;

в) лiнiя наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величини грошового доходу;

г) правильні вiдповiдi б) i в).

87. Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає цілком свого доходу;

б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь доход лише на один з двох товарів;

в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає доходу;

г) їх положення не залежить від цін товарів.

88. Нахил бюджетної лiнiї визначається:

а) кiлькiстю споживаних благ;

б) спiввiдношенням граничних корисностей благ;

в) спiввiдношенням цін товарів;

г) спiввiдношенням цін товарів та доходу споживача.

89. Оптимальний споживчий вибір передбачає:

а) суміщення мети та обмежень споживача;

б) суміщення моделі бажаного та моделі можливого;

в) вибір споживчого кошика, який одночасно належав би до поверхні байдужості найвищого рівня корисності i мав спільні точки з множиною досяжних наборів;

г) всі вiдповiдi правильні.

90. Співвідношення між граничними корисностями різних благ оптимального споживчого кошика:

а) є однаковим для всіх споживачів;

б) є різним для різних споживачів;

в) може бути як однаковим, так i різним для різних споживачів;

г) iнформацiя є недостатньою для вiдповiдi.

91. Ціни вимірюють граничні корисності благ:

а) однаково для всіх споживачів;

б) iндивiдуально для кожного зі споживачів;

в) ціни не мають відношення до оцінки граничних корисностей благ;

г) iнформацiя є недостатньою для вiдповiдi.

92. Другий закон Госсена:

а) описує рівновагу споживача;

б) твердить, що для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де iнтенсивнiсть задоволення від споживання кожного блага стає однаковою;

в) визначає, що споживач цілеспрямовано змінює структуру споживання, послідовно рухаючись до оптимального стану, за якого зманювати структуру споживання невигідно;

г) всі вiдповiдi правильні.