2.5. Технічні обслуговування

При нормальній роботі турбіни несправність зворотного клапана, як правило, зовні нічим не виявляється тому для перевірки надійності клапанів необхідно періодично перевіряти: переконатися в закритті затвора після відключення витрати пари через зворотний клапан і перевірити справність приводу. Ці операції виконуються перед пуском і зупинкою турбіни а при безперервній її роботі — 1 раз на місяць, за положенням затвора і приводу здійснюючи за допомогою системи контактної сигналізації і маєтковим показникам відкриття.

Для перевірки зворотного клапана і одночасного розхолоджування його необхідно виконати наступні операції.

1. Закрити засувку на паропроводі до клапана, що випробовується по покажчику відкриття переконатися, що тарілка опустилася на сідло.

2. Включити електромагніт, що впливає на пружинний привід або на імпульсний клапан гідравлічного приводу, і переконатися, що привід спрацював. На щиті управління повинні з'явитися сигнали «Привід не зведений» і «Клапан закритий». Перевірити, що стрілка показника відкриття затвора (приводу) знаходиться на ділянці шкали «нуль».

3. Подавши повітря або конденсат, звести пружинний привід Припинити подачу робочого середовища після того, як згасне сигнал «Привід не зведений». Для взводу гідравлічного приводу потрібно закрити імпульсний клапан.

4. Відкрити засувку на паропроводі відбору і переконатися у відкритті зворотного клапана. Сигнал «Клапан закритий» повинен згаснути.

Розхолодження зворотного клапана можливо без закриття засувки на паропроводі відбору. (При цьому зворотний клапан може не закритися повністю, і сигнал «Клапан закритий» не з'явиться.)

Перевірка і розхолодження зворотних клапанів на відборах до трубопроводу живильного насоса і деаератора повинні супроводжуватися заходами, що виключають порушення нормального режиму роботи турбоустановки

Заїдання в клапані або приводі можуть бути ліквідовані багатократним розхолодженням. Якщо таким шляхом неполадки не усуваються, має бути проведена ревізія несправного вузла. Робота турбіни з відбором на якому зворотний клапан несправний – забороняється. Особливу небезпеку представляють несправні зворотні клапани на лініях до зовнішніх споживачів пари (наприклад на виробничому відборі і на відборі в деаератор), де запас енергії свідомо достатній для розгону турбоагрегату.

2.6. Основні неполадки і ремонт зворотних клапанів

Обладнання на АЕС може працювати довго і надійно з високими технологічними показниками тільки при технічно-грамотній експлуатації та при високоякісному ремонті. Основною задачею ремонту є надання обладнанню надійного стану, який гарантує його довготривалу, безперебійну та економічну роботу, шляхом заміни чи ремонту зношених деталей.

Практика експлуатації обладнання електростанцій вказує, що ефективне його використання може бути досягнуте тільки при правильній організації та систематичному проведенні профілактичних ремонтів.

На електростанціях відповідно з “Правилами технічної експлуатації” діє система планово-попереджувального ремонту обладнання (ППР). Система ППР являє собою комплекс робіт, які виконуються в планові строки та направлені на забезпечення надійної експлуатації та максимального підвищення коефіцієнту використання роботи.

ППР технічного обладнання АЕС поділяється на капітальний, середній та поточний.

При капітальному ремонті проводиться повне або часткове розбирання агрегату, огляд, вимірювання, випробування при запуску та здача в експлуатацію.

Середній ремонт тривалістю не більше 40% нормативної тривалості капітального ремонту, допускається в періоди між капітальними ремонтами. Середній ремонт агрегатів здійснюється з метою відновлення ресурсів вузлів термін служби яких менший періоду між двома послідовно проведеними капітальними ремонтами.

При середньому ремонті здійснюється розбирання окремих елементів для огляду, очищення та усунення дефектів.

При поточному ремонті проводяться роботи для забезпечення або відновлення працездатності обладнання, які складаються з огляду, очищення складових частин, заміни, або відновлення деталей, що швидко зношуються та усунення можливих дефектів, які виникають в процесі експлуатації. При проведенні поточного ремонту виявляються і уточнюються роботи, які підлягають ремонту в період капітального ремонту.

Капітальний, середній та поточний ремонти обладнання АЕС, як правило виконує ремонтний персонал експлуатаційних цехів та цехів централізованого ремонту електростанцій і ремонтний персонал виробничих підприємств енергосистеми.

Тривалість капітального ремонту залежить від об’єму робіт. Скоротити термін капітального ремонту можна лише при проведенні ряду організаційно-технічних заходів, до яких відносять складання проекту організації робіт, своєчасну підготовку до ремонту, використання при проведенні робіт наукової організації праці, методів сіткового планування та управління.

Обов’язково до ППР необхідно мати технічні характеристики обладнання, змінний журнал контролю реєстрації робочих параметрів, робочий журнал, в якому зафіксовані об’єм і види проведених ремонтів.

При експлуатації зворотних клапанів може виникнути зависання затвора — затримка тарілки в проміжному положенні після того, як режим роботи клапана змінився. Зависання може бути викликане підвищеним коефіцієнтом тертя при появі на поверхнях нальоту солей або слідів корозії, що труться. Після здвигу затвора — при збільшенні витрати пари або в результаті примусової посадки затвора — нормальна робота зворотного клапана відновлюється. Якщо зависання супроводжується механічним пошкодженням поверхонь, що труться, то виникає так зване

заїдання затвора.

Ревізія зворотного клапана при плановому ремонті полягає у видаленні іржі і забруднень і в огляді деталей і вузлів, від яких залежить надійна і чітка робота затвора і приводу.

Ревізію зворотнього клапана проводять звичайно при плановому ремонті турбіни. Зворотній клапан, навіть з врахуванням періодичних випробувань, спрацьовує порівняно рідко. Довготривала нерухомість деталей створює сприятливі умови для того, щоб на них залишались продукти корозії та інші відкладення, що забивають зазори в з’єднаннях. Тому навіть при позитивних результатах попереднього випробування ревізію клапану при ремонті турбіни потрібно проводити в повному об’ємі.

При ревізії з всіх деталей ретельно видаляють ржавчину і забруднення і ретельно оглядають основні деталі, від яких залежить працездатність клапана. Потрібно впевнитись у відсутності вигину штоків, на поверхності пружин не повинно тріщин, вм’ятин і глибоких рисок, торці пружини повинні бути перпендикулярні її осі. Необхідно щоб довжина пружини без навантаження відповідала тій, що на кресленні. При виявленні осідання пружини розглядається питання про її заміну.

Стан ущільнюючих поверхностей тарілки і сідла контролюють за допомогою відомих способів (по відбитку фарби, на олівець і тому подібне). Пошкодження ущільнюючих поверхностей клапана не допустимо залишати не усуненим.

При збиранні клапана повинно бути перевірено відповідність фактичних зазорів до креслярських в наступних місцях: між штоком і його направляючими, між поршнем і корпусом серводвигуна, між боковими поверхностями бокових кілець і канавки в поршні. Після ремонту і ревізії клапани випробовують.

Загальні дані з охорони праці

Основні положення в області охорони праці визначені Конституцією України, основами законодавства про працю.

У всіх галузях економіки охорона праці займає особливе місце у зв'язку з тим, що основним завданням охорони праці є збереження життя й здоров'я людини.

В атомній енергетиці охорона праці займає значне місце. Це визначається тим, що в цій галузі мають місце безліч небезпечних для здоров'я й життя людини факторів. Це радіоактивні речовини, електроустановки різних параметрів, вибухонебезпечні і пожежонебезпечні речовини, високі температури й інше.

Тому на АЕС виконання будь-яких робіт, технологічних процесів регламентовано строго відповідно до положення "Про охорону праці".

Згідно закону України “Про охорону праці” охорона праці (ОП) – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Дія цього закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Основна мета охорони праці – створення безпечних нешкідливих і сприятливих умов праці; захисту людини на виробництві.

Завданням охорони праці є вивчення:

1. впливу виробничого середовища на людину;

2. методів аналізу і оцінювання стану охорони праці на підприємстві;

3. організаційних та економічних аспектів охорони праці;

4. правової і нормативної бази охорони праці в Україні.

Соціально-економічне значення охорони праці – це:

1. реалізація конституційного права громадян на охорону життя, здоров’я в процесі трудової діяльності;

2. регулювання за участю державних органів, відносин між власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

3. встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні;

4. надання права працівнику відмовитись від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують і навколишнього середовища;

5. зберігання середнього заробітку за період простою не з вини працівника;

6. відповідно до медичного висновку і стану здоров’я переведення працівника за його згодою на легшу роботу;

7. обов’язкове соціальне страхування власником всіх працівників від нещасних випадків і професійних захворювань;

8. виплата сум на подання одноразової допомоги, що належить потерпілому працівникові за період його тимчасової непрацездатності;

9. надання пільг та компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;

10. забезпечення працівників спецодягом та засобами індивідуального захисту;

11. відшкодування власником моральної шкоди заподіяної працівникам;

12. забезпечення комплексного розв’язання завдань охорони праці жінок, підлітків, інвалідів.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, в передбаченому законодавством порядку мають такі пільги:

1. безкоштовно забезпечуються лікуванням, профілактичним харчуван­ням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою со­лоною водою;

2. оплачувані перерви санітарно - оздоровчого призначення;

3. скорочену тривалість робочого часу;

4. додаткові оплачувані відпустки;

5. пільгові пенсії;

6. оплату праці у підвищеному розмірі.

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому, каліцтва або інші ушкодження здоров'я, пов'язані з виконанням трудових обов'язків. Власник відшкодовує потерпілому від нещасних випадків витрати на лікування (в тому числі санітарно-курортні), протезування, придбання транспортних засобів по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку та ін., що надається в передба­ченому законодавством порядку.

Забороняється застосовування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці: на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побу­товому обслуговуванню), а також залучення жінок до піднімання і перемі­щення речей, маса яких перевищує встановлену для них граничну норму. Праця вагітних жінок, які мають неповнолітніх дітей, тобто осіб віком до ві­сімнадцяти років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими і небезпеч­ними умовами праці, а також на підземних роботах. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій пов'язаних з цими роботами, визначається положенням, затвердженим Держкомітетом по нагляду за охороною праці.

Забороняється неповнолітніх залучати до:

1. нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні;

2. піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Перелік обмежень, передбачених Законом "Про охорону праці " для жінок і підлітків затверджується Міністерством охорони здоров’я.

1. Суріс П. Л. Запобіжні і зворотні клапани паротурбінних установок. – М.:Енерго-видавництво, 1982.

2. Кирияченко В. А. Конструкція і системи паротурбінних установок АЕС. – Севастополь.:СНУЯЕіП.,1998.

3. Бердій Я. І., Дешинський Ю.Л. Основи охорони праці. – Л.:Магнолія плюс, 2004.

4. Лейпунський О.І. Майбутнє атомної енергетики. Статті та огляди. – Харків.:Вісник Національної академії наук України, 2006.

Арк.

1. Вступ …………………………………………………………………………1 – 3.

2. Технологічна частина ………………………………………………..……. 4 – 22.

2.1. Система відбору пари …………………………………………….…..4 – 6.

2.2. Призначення і принцип дії зворотних клапанів……………….…… 6 – 8.

2.3. Класифікація зворотних клапанів………………………..…….8 – 11.

2.4. Конструкція зворотних клапанів……………………………..11 – 19.

2.5. Технічні обслуговування…………………………………….……..19 – 20.

2.6. Основні неполадки і ремонт зворотних клапанів………………....20 – 22.

3. Охорона праці ……………………………………………………………. 23 – 25.

4. Використана література ………………………………………………………. 26.