Уісторії людства не було наукової події, видатнішої за своїми наслідками, як відкриття ділення ядер урану і оволодіння ядерною енергією. Людина отримала в своє розпорядження величезну, ні з чим не порівнянну силу, нове могутнє джерело енергії, закладене в ядрах атомів.

За дуже короткий термін, починаючи з 1954 року, коли в Радянському Союзі була введена в експлуатацію перша в світі атомна електростанція в місті Обнінське, атомні електростанції стали цілком конкурентоздатними в порівнянні з тепловими електростанціями на органічному паливі, а одиничні потужності агрегатів атомних електростанцій досягли того ж рівня, що і теплових. В даний час атомні електростанції виробляють приблизно 20% всієї електроенергії в світі. На території України розташовані чотири діючих атомних електростанцій, частка електроенергії, що виробляється на них, складає приблизно половину всієї електроенергії, що виробляється в нашій країні.

Головним завданням атомних електростанцій є вироблення дешевої електроенергії за умови підвищеної безпеки. Це завдання виконувалося десяток років, наукова праця, досліди нестримно звеличили ядерну енергетику і піднесли на заслужене місце, про що свідчить стрімкий розвиток атомної енергетики в країнах Західної Європи, Сполучених Штатів Америки тощо.

Атомна енергетика характеризується наступними показниками:

- дешевизна електроенергії;

- безпека експлуатації;

- здатність завдавати мінімальної дії на навколишнє середовище;

- значні запаси палива.

Значний спад в розвитку атомної енергетики викликала катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції, яка змусила задуматися над безпекою і можливими наслідками при виникненні аварій на атомних електростанціях. Розвиток

атомної енергетики фактично був перерваний, країни Європи були охоплені панікою і страх виникнення подібних ситуацій змусив переглянути розвиток паливно-енергетичного комплексу багатьох розвинених країн світу.

Для України, яка займає одне з перших місць в світі по запасах уранової руди, яка має достатній науковий потенціал в області атомної енергетики, припинення розвитку атомної промисловості було б не логічним. Аварія змусила зробити висновки, катастрофічні витрати, людські жертви поставили питання ребром, так чи ні атомній промисловості. Відповідь була позитивною. Атомна енергетика отримала подальший розвиток.

На сьогодні в експлуатації на атомних електростанціях знаходиться 15 енергоблоків, з них 13 ВВЕР-1000, 2 - ВВЕР-440 із загальною встановленою потужністю 13 835 МВт.

Енергетична стратегія України до 2030 року стала важливим кроком у напрямі формування дієвої системи управління в паливно-енергетичному секторі, здатної працювати на вирішення завдань сьогодення. Саме завдяки цьому передбачається зменшити постачання імпортного газу для виробництва електроенергії та енергетичну залежність України від Росії. Стабільне функціонування ядерної енергетики України за останні двадцять років доводить її надійність, вселяє у злагоджене постачання електроенергії для промислового і побутового секторів у майбутньому, що вкрай важливо для соціально-економічного розвитку держави. Атомні електростанції в останні роки демонструють надійну та безпечну роботу за всіма напрямками своєї діяльності, включаючи охорону навколишнього середовища.

Вагомою перевагою атомної енергетики є те, що вона при нормальній експлуатації не викидає в атмосферу оксидів сірки і азоту, які приводять до кислотних дощів, а також різні гази, що викликають парниковий ефект, тобто атомна електростанція є найбільш оптимальним джерелом отримання електроенергії з нанесенням найменшого збитку екології Землі. Окрім цього до переваг атомних електростанцій необхідно віднести і низьку собівартість електроенергії, що виробляється, а також можливість розміщення атомних електростанцій в місцях концентрації споживачів.

Експлуатація атомних електростанцій за останні роки не викликала ніяких екологічних змін, які б свідчили про погіршення стану навколишнього середовища в районах їх розташування.

Тому атомна енергетика України знаходиться на етапі стрімкого розвитку, підвищення частки виробництва від року в рік, підвищення безпеки лише підтверджують роль атомної енергетики на енергоринку як України так і всієї світової спільноти.

Головним завданням Національної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" було і залишається збільшення виробництва електроенергії на атомних електростанціях за умови постійного підвищення рівня безпеки їх експлуатації.

Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" піклується про майбутній розвиток галузі. Фахівці компанії працюють над проблемами продовження терміну експлуатації українських енергоблоків, над питаннями нарощування потужності, вибору нового типреактора, створенням замкнутого ядерно-паливного циклу, здійснюють пошук варіантів альтернативного ядерного палива.

Атомна енергетика стала крупною галуззю народного господарства, без якої неможливо представити його подальший розвиток. В даний час немає ніякої серйозної альтернативи ядерній енергетиці. Поки що не знайдені технічно ефективні і економічно вигідні шляхи використання невичерпних запасів сонячної енергії. Що стосується органічного палива, то його запаси неухильно скорочуються і знаходяться на межі повного виснаження. Разом з цим органічне паливо екологічно шкідливо. Ядерна ж енергетика має велику енергоємність, тобто об'єм необхідного ядерного палива на одиницю потужності в декілька десятків тисяч разів менше, ніж органічного. В даний час потреби України за рахунок власних енергоресурсів задовольняються лише на 48%. Тому це відбивається і на економіці країни, і атомно-енергетичний потенціал України це вихід.

2.1. Загальні поняття про газоаналізатори

В даний час ряд виробничих технологічних процесів в хімічній, газовій, металургійній, машинобудівній і електронній промисловості контролюються за допомогою автоматичних газоаналізаторів. Газоаналізатори дозволяють автоматизувати процеси і покращувати якість продукції.

За принципом дії газоаналізатори розділяють на: оптичні, електрохімічні, термомагнітні, теплові які поділяють на термокондуктометричні і термохімічні.

Існують газоаналізатори, що контролюють загазованість виробничих приміщень на предмет дотримання правил безпеки. Наприклад, при виробництві водню в хімічній і електричній промисловості газоаналізатори контролюють як якість водню, що виробляється, так і загазованість ним виробничих приміщень. При неприпустимій концентрації водню у виробничому приміщенні включається світлова і звукова сигналізації, а в деяких випадках автоматично відключається працююче устаткування.

У деяких галузях машинобудування при використанні печей відпалювання на природному газі (або водні) автоматичні сигналізатори дозволяють визначати загазованість виробничих приміщень і запобігати можливості утворення вибухонебезпечних концентрацій сумішей повітря-водень, повітря-природний газ.

У електронній промисловості при випуску напівпровідникових приладів, генераторних ламп і великих інтегральних схем якість енергоносія – азоту, аргону і водню – контролюється за допомогою цілого ряду, складних сучасних автоматичних газоаналізаторів. Таким чином, автоматичні газоаналізатори можна підрозділити на дві групи: аналізатори для контролю й управління виробничими процесами; аналізатори безпеки виробництва.

Для отримання показів приладу що залежать тільки від концентрації визначено- го компоненту газу, в газоаналізаторах передбачають стабілізацію окремих параметрів або компенсації їх впливу.

Основні параметри підлягають стабілізації в газоаналізаторах: величина витрати аналізованого газу, що пропускається через датчик; напруга живлення вимірювальної схеми; температура аналізованого газу в навколишньому середовищі.

Витрата газу, що пропускається через датчик, стабілізується, як правило, регулятором витрат. У деяких, випадках замість регулятора встановлюють ротаметр, що дозволяє підтримувати необхідні паспортні витрати через датчик.

Напруга живлення в багатьох газоаналізаторах стабілізується ферорезонансним стабілізатором типу С-0,09.

Температура газу стабілізується вузлами термостатування в приладах, що вимагають стабілізації за принципом дії приладу.

2.1.1.Одиниці вимірювання концентрації.

При практичних вимірюваннях концентрація речовин виражається у вагових і об'ємних одиницях.

Вагова концентрація виражається ваговою кількістю речовини в одиниці об'єму: числом грамів речовини в 1 нм³ (г/нм³); числом грамів речовини в 1 л (г/л); числом грамів речовини в 100 г суміші (% вагові); числом міліграм речовини в 1 нм³ (мг/нм³); числом міліграм речовини в 1 л (мг/л). Проте при вимірюванні малих вагових концентрацій (мікроконцентрацій) такі одиниці є неприйнятними. При цьому вагову концентрацію зручно виражати в гаммах. 1 гамма = 10^-3мг = 10^-6г; 1 мг/нм³ = 1 гамма/л.

Об'ємна концентрація виражається числом мілілітрів речовини в 1 л (10^-1%); числом мілілітрів речовини в 1 м³ (10^-4%). При вимірюванні об'ємної мікроконцентрації використовуються також одиниці ррм (мільйонна частка) і ррв (мільярдна частка); ррм відповідає такій об'ємній концентрації, коли в мільйоні молекул речовини знаходиться одна молекула певного компонента 1 ррм =10^-6%=10^-4% об'ємних; ррв відповідає такій об'ємної концентрації, коли в мільярді молекул речовини знаходиться одна молекула певного компоненту 1 ррв = 10^-9%=10^-2% об'ємних.