- •Торговець цінними паперами при здійсненні валютних операцій не повинен мати генеральну ліцензію для операцій з коштами іноземних інвесторів ?
- •Національний банк україни лист
- •Про здійснення іноземних інвестицій в Україну
- •Національний банк україни лист
- •Щодо ліцензування діяльності небанківських фінансових установ, яка пов'язана з проведенням ними операцій з цінними паперами
- •Обіг цінних паперів в Україні
- •Перманентна цінова гонка на тлі розгортання інвестиційної кризи. Про що свідчать структурні процеси в економіці україни Ірина крючкова
- •Ввп україни у вересні: гальмування триває
- •За шість місяців серйозну реформу не здійснити. Старший віце-президент Economist Intelligence Unit деніел торнілі про досягнення й перспективи Оксана приходько
- •Юрій сколотяний
- •Економічні платформи партій і блоків: передвиборні обіцянки і реалії Володимир сиденко
- •Пріоритети передвиборних економічних програм
- •Які економічні рецепти пропонують українському виборцю?
- •Замість висновку: чого чекати від майбутньої Верховної Ради?
- •Анатомія гальмування Ірина крючкова
- •Рух фінансових потоків і загрози валютних криз в Україні
- •Пропозиції по змінам до податкового законодавства
- •Какие налоговые изменения внес Бюджет-2005
- •Какие налоговые изменения внес Бюджет-2005
- •2) Подлежит обязательной регистрации плательщиком ндс. Здесь следует отметить случаи, когда лицо подлежит обязательной регистрации:
- •1) Освобождения от налогообложения:
- •2) Невключения в состав валовых доходов сумм, полученных от продажи книжной продукции заказчику или непосредственно потребителю;
- •3) Включения в состав валовых расходов сумм, направленных на реинвестирование или инвестирование развития производства боеприпасов, их элементов и изделий спецхимии.
- •Рішення іі Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти" (21–22 травня 2004 року)
- •10 Років української приватизації: крок у майбутнє
- •I. Створення конструктивної стратегії економічного розвитку, яка би включала реформування власності
- •II. Управління державним майном.
- •III. Приватизація
- •IV. Приватизаційні надходження та фінансування приватизації
- •I. Створення конструктивної стратегії економічного розвитку, яка би включала реформування власності.
Рішення іі Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти" (21–22 травня 2004 року)
Ідея гуманізації суспільних відносин і різних сфер життєдіяльності людини є підґрунтям більшості соціальних програм оновлення, що розробляються в умовах перехідного періоду. У нещодавно схваленій стратегії економічного і соціального розвитку України на 2004-2005 роки зазначено, що домінуючим для України має стати інноваційний шлях розвитку, який ґрунтується на використанні стратегії нарощування інноваційного потенціалу на визначених державою пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу. Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації й держави, запорука їх майбутнього. Вона, як особлива соціальна інституція, залежна у своїй організації від особливостей структури та функціонування інших суспільних підсистем – економічної, політичної, соціальної і, в свою чергу, справляє визначальні функціональні та організаційні впливи на інші суспільні підсистеми. Глибокі соціальні, духовні та економічні зміни, що тривають нині в Україні, зумовили необхідність гуманізації навчання й виховання, реформування системи освіти, орієнтованої на входження в європейський освітянський простір. В Україні створені передумови для приєднання до Болонського процесу, центральною ідеєю якого є досягнення високої якості вищої освіти та забезпечення об'єктивного й прозорого контролю знань і компетентності випускників. Встановлення європейської зони освіти передбачає реалізацію принципів свободи досліджень, освіти та викладання (основний принцип університетського життя), вірності традиціям європейського гуманізму. Епоха глобалізаційних викликів, становлення інформаційного суспільства, посилення міграційних процесів, мобільності ринку праці, міжкультурних обмінів вимагають розвитку гуманітарного потенціалу суспільства як фактору його конкурентоспроможності на світовій арені і такого, що визначає безпеку держави. Гуманізація як суспільний феномен висуває на перший план антропологічну проблематику, генетично пов'язану з пошуками сенсу людського буття і виокремлення ціннісних компонентів культури. Гуманізація педагогічного процесу відповідно до нових соціокультурних змін – одна з передумов державотворення в Україні. Стратегічним напрямом в організації навчального процесу в сучасних умовах є перехід від суто інформативної освіти до творчого, креативного навчання. Важливим у вирішенні завдань гуманітаризації виховного процесу є перехід від традиційних виховних заходів до нових, партнерськихз стосунків між студентами і викладачами. Наша держава нині перед вибором нової освітньої парадигми, що має замінити завдання всебічного розвитку особистості завданням максимального розвитку здібностей людини до самореалізації та самоосвіти. Основні шляхи реалізації ідеї гуманізації педагогічного процесу передбачають : – перегляд змісту певних розділів та послідовності вивчення гуманітарних і фундаментальних дисциплін; – запровадження широкого спектру гуманітарних курсів, які вивчаються за вибором студентів (принципово важливим є обов'язкове визначення фахової складової у програмах гуманітарних курсів, що вивчаються в певному ВНЗ); – використання сучасних інноваційних, особистісно орієнтованих педагогічних технологій; – організацію проведення соціологічних опитувань та наукових досліджень, метою яких є підвищення творчого рівня навчального процесу; – на основі поєднання гуманітарного і фахового аспектів викладання визначення напрями науково-дослідницької роботи; пошук різноманітних форм громадського життя навчального закладу, які сприяють формуванню особистості майбутнього фахівця, посилюють її позитивну гуманістичну спрямованість. У сучасних умовах змінюється і функція вищої освіти. Вона стає не тільки засобом підготовки фахівців для різних сфер діяльності, а й обов"язковим етапом розвитку особистості.Таким чином, педагогічний процес постає як дія, що спрямована не тільки на забезпечення ефективного і результативного засвоєння певної системи знань, формування вмінь, навичок, а й на формування та розвиток морально-етичних, креативних, комунікативних якостей особистості студента, становлення його як громадянина своєї держави. Учасники конференції обговорили низку теоретичних та практичних аспектів зазначеної проблеми, ознайомились з шляхами й формами її вирішення в провідних вищих закладах освіти України. На основі цього з метою подальшого підвищення ефективності підготовки підростаючого покоління до життя та праці, учасники конференції вважають за доцільне звернутися із пропозиціями до: 1. Міністерства освіти та науки України: 1.1 Сприяти впровадженню в діяльність вищих закладів освіти принципів Болонської декларації (демократизації освітньої політики, мобільності викладачів і студентів), розбудовувати вищу освіту на європейських традиціях відповідальності перед суспільством, гарантувати широкий і відкритий доступ громадянам до освіти. 1.2 Полегшувати і заохочувати зміни в освітній сфері, сприяти координації діяльності освітніх установ із урахуванням національних і європейських особливостей. 2. Академії педагогічних наук України: 2.1 Утверджувати і розвивати національні засади освіти і виховання з урахуванням європейських тенденцій розвитку освіти. 2.2 Запланувати і здійснити видання праць видатних українських педагогів (серія "Бібліотека класики педагогіки"). 2.3 Здійснювати видання науково-методичної літератури з виховної роботи для викладачів ВНЗ. 3. Ректорам (дирекціям), професорсько-викладацьким колективам вузів: 3.1. Стимулювати досягнення відповідного рівня кадрового і науково-методичного забезпечення, удосконалення якості навчального процесу, ефективності реалізації його різноманітних моделей і механізмів. 3.2. Сприяти науковому аналізу й методичному забезпеченню модульно-рейтингової системи організації навчання з метою поступового її запровадження. 3.3. Виховну роботу здійснювати на засадах полікультурності, через формування толерантності, вміння жити разом, поважаючи етнічне, конфесійне, культурне розмаїття, з гордістю за власне національне буття, культуру й традиції.