3. Зміст пояснювальної записки

У пояснювальній записці студент повинен викласти основну суть роботи. Рекомендований загальний обсяг проекту - 15-20 с. Матеріал повинен рівномірно розміщуватися в основних розділах. Слід уникати довгих вступів, необгрунтованих висновків, детальних роз'яснень і відхилень від вибраної теми. Бажаний стиль викладу матеріалу записки - лаконічний і одночасно обгрунтований.

У відповідності до напрямку в ній висвітлюються такі питання:

3.1. Літературний огляд і доповіді:

1) коротко описати задачу і мету дослідження;

2) розглянути математичні основи розв'язку задачі, провести аналіз існуючих шляхів розв'язку;

3) на основі теоретичного аналізу вибрати найдоцільніші методи і алгоритми розв'язку задачі;

4) обгрунтувати вибір алгоритмів за допомогою моделювання на універсальному комп'ютері;

5) дослідити їх характеристики точності і швидкодії;

6) запропонувати тип засобів ЦОС, що найкраще відповідають умовам задачі;

7) намітити перспективні шляхи підвищення ефективності реалізації задачі;

8) висновки;

9) перелік літературних джерел.

3.2. Розробка методів та процедур ЦОС:

1) коротко описати задачу і мету дослідження;

2) розглянути математичні основи розв'язку задачі, провести аналіз існуючих шляхів розв'язку;

3) на основі теоретичного аналізу вибрати найдоцільніші методи і алгоритми розв'язку задачі;

4) обгрунтувати вибір алгоритмів за допомогою моделювання на універсальному комп'ютері;

5) дослідити їх характеристики точності і швидкодії;

6) запропонувати тип засобів ЦОС, що найкраще відповідають умовам задачі;

7) намітити перспективні шляхи підвищення ефективності реалізації задачі;

8) висновки.

3.3. Розробка програмованих комп'ютерних засобів ЦОС:

1) суть поставленої задачі;

2) аналіз математичного і алгоритмічного забезпечення;

3) формування основних вимог до технічних засобів, насамперед, за швидкодією і розрядною сіткою;

4) розробка структурної та функціональної схеми апаратних засобів ЦОС;

5) розробка (комплексування) програмних засобів ЦОС;

6) моделювання проекту засобу ЦОС, виявлення критичних за швидкодією алгоритмів;

7) оптимізація коду програм, проведення підтверджуючих модельних розрахунків;

8) висновки.

3.4. Розробка пристроїв ЦОС на основі спеціалізованих НВІС:

1) суть поставленої задачі;

2) аналіз відомих методів, алгоритмів і схемних рішень;

3) аналіз та оптимізація алгоритму;

4) проробка основних напрямків реалізації та аналіз елементної бази;

5) розробка структури пристрою;

6) розробка функціональної та принципової схеми пристрою;

6) перевірка правильності вибраних рішень шляхом моделювання проекту пристрою;

8) висновки.

3.5. Проектування спеціалізованих НВІС ЦОС:

1) суть поставленої задачі;

2) аналіз схемних рішень і алгоритмів обчислення;

3) вибір основних напрямків вдосконалення;

4) оптимізація алгоритму у відповідності з можливостями перспективних технологій проектування НВІС;

5) розробка функціональної схеми НВІС;

6) перевірка правильності вибраних рішень шляхом моделювання проекту пристрою на мові високого рівня;

7) розробка принципової схеми НВІС, моделювання її проекту на рівні логічних елементів;

8) оцінка досягнутих параметрів;

9) висновки.