- •1.Змістова та видова структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •2.Тематичну структуру первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •3.Типологічна структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •4.Типологія політичних першоджерел
- •5.Типологія видань правових першоджерел
- •6.Типи видань праць видатних діячів сусп-зн
- •7.Закономірності розвитку первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •8.Сучасні періодичні видання як компонент первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •9.Діяльність сучасних видавництв по формуванню первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •10. Диференціація споживачів інформації з сусп-зн.
- •11. Структура потреб у вторинній інформації з сусп-зн.
- •12.Характеристика основних каналів виробництва та поширення вториннодокументальних ресурсів з сусп-зн
- •13.Класифікація джерел вторинної інформації з сусп-зн
- •14.Організація підготовки та доведення до споживачів інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на національному рівні
- •15. Діяльність галузевих центрів виробництва і поширення суспільно-політичної інформації в Україні
- •16. Роль універсальних та багатогалузевих центрів у виробництві та розповсюдженні суспільно-політичної інформації в Україні
- •17. Організація виробництва та поширення інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на регіональному рівні.
- •19. Організація підготовки та доведення до споживачів інформації для задоволення непрофесійних інформаційних потреб.
- •21. Бібліографічна характеристика документів у джерелах вторинної інформації з суспільствознавства, призначених для забезпечення професійних потреб з суспільствознавства.
- •22. Особливості групування матеріалу в інформаційних документах з суспільствознавства для задоволення професійних інформаційних потреб.
- •27. Особливості виконання фактографічних довідок.
- •28. Характеристика інформаційних ресурсів з історії.
- •29. Характеристика інформаційних ресурсів з економіки.
- •30. Характеристика інформаційних ресурсів з філософії, педагогіки та інших суспільних наук.
- •31. Інформування споживачів інформації в галузі з суспільствознавства.
- •32. Мережа Інтернет як засіб інформаційного забезпечення інформаційних потреб в галузі суспільствознавства.
- •33. Основні аспекти впливу культури та мистецтва на склад галузевих інформаційних ресурсів.
- •34. Структура документального потоку з проблем культури та мистецтва: загальна характеристика.
- •35. Особливості видань творів мистецтва.
- •36. Класифікація видань літератури з мистецтва.
- •37. Мета-книга з мистецтва: загальна характеристика
- •38. Галузеві інформаційні потреби як об’єкт інформаційної діяльності культури та мистецтва
- •39. Склад вторинного документального потоку з проблем культури та мистецтва
- •47. Інформаційна діяльність з проблем культури та мистецтва наукових бібліотек України
- •48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
- •49. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем культури та мистецтва
- •51. Форми довідково-бібліографічного обслуговування в режимі ”запит-відповідь
- •52. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців культури та мистецтва: загальна характеристика
- •53. Форми масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі культури та мистецтва
- •54. Інформаційний пошук на допомогу непрофесійним інформаційним потребам в галузі культури та мистецтва
- •55. Об’єкт ід в галузі худ. Літ. Та літературознавства
- •56. Основні функції і принципи ід в галузі ХліЛ
- •57.Первинний документальний потік (дп) худ літ як об’єкт ід галузі.
- •58.Первинний документальний потік (дп) з літературознавства як об’єкт ід галузі.
- •59.Літературно-художні та літературно-критичні періодичні видання та їх функції в потоці літературно-художніх публікацій
- •60.Інформаційні потреби з художньої літератури та літературознавства
- •61.Система засобів ід в галузі ХліЛ
- •62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації
47. Інформаційна діяльність з проблем культури та мистецтва наукових бібліотек України
48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
49. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем культури та мистецтва
50. Методика створення інформаційних ресурсів з проблем культури та мистецтва для непрофесійних інформаційних потреб
Підготовчий етап укладання рекомендаційних бібліографічних посібників (РБП):
-
Вибір теми РБП та її попереднє вивчення.
-
Актуальність та соціальна значущість теми. Відповідність її культурному профілю регіону, який обслуговує бібліотека та інформаційним потребам читачів.
-
Багатоаспектне вивчення теми РБП.
-
З'ясування бібліографічної забезпеченості теми РБП.
-
Складання плану-проспекту РБП.
-
Бібліографічне виявлення документів: літератури та творів мистецтва.
Аналітичний етап бібліографування:
-
Загальний бібліографічний аналіз виявлених документів.
-
Врахування відповідності виявлених документів рівню загальної освіти читача, його професійній належності, ступеню обізнаності в мистецтві, можливостям сприйняття інформації.
-
Основні способи розкриття змісту документів в РБП (анотування, рецензування, огляд).
-
Типові аспекти рекомендаційної анотації.
-
Відбір в процесі бібліографічного аналізу документів цікавих цитат та фактичного матеріалу з метою подальшого їх використання як в анотаціях, так і в передмові, вступних та зв'язувальних текстах до розділів РБП.
-
Оформлення бібліографічних записів.
Синтетичний етап бібліографування:
-
Остаточний бібліографічний відбір документів: формальні, змістовні, якісні критерії відбору.
-
Основні способи групування бібліографічних записів: формальний, змістовний, рекомендаційний.
-
Надання читачеві можливості з найменшими зусиллями виявити необхідний матеріал і визначити послідовність його вивчення - головне завдання бібліографічного групування в РБП.
-
Відповідність способу організації матеріалу в РБП його жанру.
Заключний етап бібліографування:
-
Склад довідкового апарату РБП: передмова або вступний нарис до посібника в цілому, вступні замітки до розділів, допоміжні покажчики, додатки тощо.
-
Науково-бібліографічне, літературне та техніко-бібліографічне редагування як завершальна операція заключного етапу складання РБП.
-
Розробка поліграфічного та художнього оформлення РБП.
51. Форми довідково-бібліографічного обслуговування в режимі ”запит-відповідь
Довідково-інформаційне обслуговування – це інформаційне обслуговування у відповідності до разових запитів користувачів інформації.
На разовий інформаційний запит бібліограф дає негайну відповідь у тій чи іншій формі: підбирає відповідний документ або у вигляді довідки, консультації чи відмови.
Довідки можуть бути:
-
Бібліографічні.
-
Фактографічні.
Бібліографічні поділяються на:
-
адресні;
-
уточнюючі;
-
тематичні.
Фактографічні містять відомості про конкретні факти, явища, події реальної дійсності, конкретних галузей знань, термінології.
Головна умова успішного пошуку – знання змісту і структури довідкових видань, їх допоміжних покажчиків.
Усі фактографічні довідки мають супровідні посилання на джерело з якого взяті дані про факти, відомості.
Тематичний бібліографічний пошук - пошук бібліографічної інформації за визначеною темою".
"Адресний бібліографічний пошук - пошук даних про наявність та місцезнаходження документа у певному фонді".
"Уточнювальний бібліографічний пошук - пошук відсутніх та уточнення перекручених елементів бібліографічного опису документа".
"Бібліографічна консультація - відповідь на разовий інформаційний запит, яка містить поради щодо самостійного здійснення бібліографічного пошуку споживачем".