- •1. Пряма, зворотна, емпірична інженерія програмного забезпечення.
- •2. Емпіричні та теоретичні дослідження.
- •3. Напрями емпіричних досліджень.
- •4. Методи пізнання: загально наукові, конкретно наукові.
- •5. Теоретичні загально наукові методи пізнання.
- •6. Емпіричні загально наукові методи пізнання.
- •7. Конкретно наукові методи пізнання (в загальному).
- •8. Місце емпіричної інженерії програмного забезпечення в іпз.
- •9. Емпірична інженерія програмного забезпечення – суть, предмет та методи.
- •10. Методи емпіричної інженерії (загально наукові, конкретно наукові).
- •Непрямі методики збору даних.
- •Незалежні методики збору даних.
- •Збір даних. Автоматизація збору даних. Використання засобів збору даних.
- •Збір даних. Вимірювання пз. Автоматизація вимірювань.
- •Lines of Code (кількість стрічок коду)
- •Maintainability Index (індекс зручності підтримки):
- •Цикломатична складність:
- •Зв’язність класів:
- •Глибина наслідування:
- •Аналіз даних. Автоматизація аналізу даних.
- •Caese-засоби: структура, процеси та призначння.
- •Порівняння case та caese-засобів.
- •Порівняння моделей процесів case та caese-засобів.
- •Кроки проведення емпіричних досліджень.
- •Проведення кращих емпіричних досліджень. Основні принципи.
- •Компоненти емпіричних досліджень.
- •Середовище досліджень
- •Гіпотези
- •План експерименту
- •Визначення предмету досліджень
- •Побудова взаємозв’язків між досліджуваними величинами
- •Проведення довгострокових (в природних умовах) та короткострокових (в лабораторних умовах) досліджень
- •Способи отримання даних.
- •Отримання даних на протязі часу
- •Моделювання
- •Статичне отримання даних
- •Паралельне проведення декількох досліджень.
- •Загально наукові емпіричні методи: спостереження та описання, експеримент, вимірювання.
- •Ціленаправленість;
- •Активність
- •Загально наукові теоретичні методи: ідеалізація, мисленний експеримент, формалізація.
- •Ідеалізація
- •Мисленний експеримент
- •Формалізація
- •Загально наукові теоретичні методи: абстрагування, аксіоматичний метод, метод гіпотези.
- •Абстрагування
- •Аксіоматичний метод
- •Метод гіпотези
- •Кількісні та якісні емпіричні дослідження. Відмінності в методах.
- •Кількісні емпіричні дослідження.
- •Якісні емпіричні дослідження.
- •Контрольовані експерименти.
- •Дослідження ситуацій (case studies).
- •Дослідження ситуацій (survey).
- •Інші методи емпіричних досліджень пз: кінцевий аналіз (post mortem analysis), етнографії, дослідження дій.
- •Вимірювання пз. Підходи до вимірювань.
- •Моделі вимірювань.
- •Мета-модель. Використання мета-моделі в iPlasma.
- •Шкали вимірювань.
- •Помилки при вимірюваннях
- •51. Види вимірювань
- •52. Вимірювання розміру.
- •53. Вимірювання функціональності.
- •54. Вимірювання складності.
- •55. Оцінка зусиль.
- •56. Вимірювання дефектів.
- •57. Надійність пз та прогнозування. Відмови.
- •58. Час відгуку та робото придатність.
- •59. Вимірювання прогресу.
- •60. Фінансові вимірювання.
- •Метрики програмного забезпечення. Види метрик.
- •Прямі та непрямі метрики.
- •Метрики розміру.
- •Недоліки розмірно-орієнтованих метрик.
- •Метрики складності потоку управління.
- •Метрики складності потоку даних.
- •Об’єктно-орієнтовані метрики.
- •Метрики Хольстеда.
- •Метрики Чепіна.
- •Метрики цикломатичної складності Мак-Кейба.
- •71. Попередня оцінка складності
- •72. Вимірювання зусиль
- •73. Вимірювання дефектів
- •75. Метрики якості продукту:
- •76. Метрики якості процесів:
- •77. Метрики якості супроводження
- •78. Застосування засобів контролю якості
- •79. Виявлення дефектів
- •80. Метрики процесів для тестування
- •Вимірювачі програмного забезпечення.
- •Особливості використання вимірювачів пз
- •Використання iPlasma для вимірювань.
- •Використання Analist4j для вимірювань.
- •Використання cccc для вимірювань.
- •Використання Visual Studio для вимірювань.
- •Пояснення основних метрик iPlasma.
- •Пояснення основних метрик Visual Studio.
- •Пояснення основних метрик Analist4j.
- •Структура iPlasma.
- •Візуалізація в iPlasma.
- •Призначення та послідовність проведення первинного статистичного аналізу.
- •Призначення та послідовність проведення кореляційного аналізу.
- •Призначення та послідовність проведення регресійного аналізу.
- •Описати, пояснити використання Statistica для первинного статистичного аналізу (або іншого засобу).
- •Описати, пояснити використання Statistica для кореляційного аналізу (або іншого засобу).
- •Описати, пояснити використання Statistica для регресійного аналізу (або іншого засобу).
- •Описати та пояснити використання Visual Studio для проведення рефакторингу.
-
Описати та пояснити використання Visual Studio для проведення рефакторингу.
Рефакторинг - это такой процесс изменения кода программы, при котором улучшается ее внутренняя структура, а внешнее поведение не изменяется. Другими словами, это способ приведения кода в порядок, при котором шансы появления новых ошибок в коде минимальны.
Изменения при рефакторинге кода вносятся пошагово, мелкими операциями. Переименовать функцию, разбить ее на несколько подфункций, изменить сигнатуру метода - все эти операции легко выполнить так, чтобы не занести в код ошибок. Однако совокупный эффект ряда таких элементарных операций может быть весьма значительным - от упрощения структуры кода, до полного изменения архитектуры разрабатываемой программы.
Особую популярность рефакторинг приобрел в последние десять лет с развитием экстремального программирования и других agile-методик программирования, в которых рефакторинг является частью цикла разработки программного обеспечения. Между тем, проведение рефакторинга вручную - достаточно утомительное занятие. Например, чтобы изменить порядок следования параметров в методе класса, мало изменить сигнатуру метода - необходимо пройти по всему коду программы и модифицировать все вызовы данного метода. Изменение тривиальное, но требует активного "копипастинга".
Спрос рождает предложение, и в последние годы производители средств разработки стали внедрять в свои программные продукты средства, автоматизирующие и упрощающие проведение рефакторинга. Среда Visual Studio впервые обзавелась такими средствами в версии VS2005. Разработчики, использующие C# и J#, получили в свое распоряжение следующий набор инструментов:
Rename - переименование имени переменной, метода, класса и т.п. с автоматическим обновлением всех ссылок на это имя в коде;
Extract method - оформление выделенной части кода в новый, отдельный метод;
Encapsulate field - создание свойства, скрывающего выбранную переменную-член класса;
Extract interface - создание интерфейса на основе списка методов класса;
Promote local variable to parameter - вынесение локальной переменной в параметр метода;
Remove/Reorder parameters - удаление параметров метода и изменение порядка их следования с автоматическим обновлением всех ссылок в коде на данный метод.
Реализованный набор инструментов, конечно же, упростил жизнь разработчикам, однако он далеко не идеален. Из недостатков можно отметить:
отсутствие поддержки C++ и VB (в VS2008 ее все так же нет);
достаточно медленная работа - вызов любой операции рефакторинга приводит к появлению диалога обновления IntelliSense и разработчик вынужден ждать, причем порой довольно долго, пока этот диалог завершит работу;
набор средств рефакторинга минимален, ряд полезных инструментов в нем отсутствует;
интерфейс далеко не самый эргономичный и требует активного использования мышки.
К счастью, в Microsoft Visual Studio издавна реализована прекрасная поддержка плагинов, с помощью которых можно расширять ее возможности. В частности, существует множество плагинов, как платных, так и бесплатных, дополняющих и улучшающих стандартный набор инструментов рефакторинга в студии. Попробуем разобраться, кто из них что умеет.