4. Методи пізнання: загально наукові, конкретно наукові.

Методи ЕІПЗ: загально наукові (емпірико-теоретичні) і конкретно наукові (контрольовані експерименти, дослідження ситуацій, дослідження-огляди).

Загально наукові

Абстрагування. В процесі абстрагування відбувається відхід від конкретних об’єктів, які чуттєво сприймаються, до абстрактного “мисленнєвого” представлення про них.

Ідеалізація - це мислене внесення певних змін в об’єкт вивчення у відповідності з метою дослідження.

Аксіоматичний метод. При аксіоматичному виведенні теоретичного знання спочатку задається набір вихідних положень, які не потребують доведень, а далі за визначеними правилами будуються виведення.

Спостереження – чуттєве відображення предметів та явищ зовнішнього світу. Спостереження: безпосереднє і опосередковане.

Експеримент - це активний, ціленаправлений та строго контрольований вплив дослідника на досліджуваний об’єкт для виявлення та вивчення тих чи інших сторін, властивостей, зв’язків. Експерименти: дослідницькі і перевірочні. Експерименти: якісні і кількісні.

Вимірювання - це процес, який полягає у визначенні кількісних значень тих чи інших властивостей, сторін досліджуваного об’єкта, явища за допомогою спеціальних технічних засобів. Вимірювання: статичні і динамічні. Вимірювання: прямі і непрямі.

Аналіз – розділення об’єкта (мислено чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення.

Індукція – формальне логічне мисленнєве виведення, яке приводить до отримання загального висновку на основі конкретних посилань. Це рух мислення від конкретного до загального.

Дедукція – отримання конкретних висновків на основі знання деяких загальних положень. Це рух мислення від загального до конкретного.

Використання моделювання диктується необхідністю розкрити такі сторони об’єктів, які або неможливо зрозуміти шляхом безпосереднього вивчення, або їх не вигідно вивчати з чисто економічних міркувань.

Конкретно наукові

Контрольовані експерименти – це дослідження гіпотези, яка перевіряється, де за допомогою зміни значення однієї чи декількох незалежних змінних вимірюють їх дію на одну чи декілька залежних змінних.

Дослідження ситуацій. Особливість методу полягає у дослідженні однієї сутності. Дослідження проводиться в межах його реального контексту.

Дослідження-огляди - це дослідження досвіду людей. Метою є вивчення точок зору людей з даного питання.

5. Теоретичні загально наукові методи пізнання.

Абстрагування. В процесі абстрагування відбувається відхід від конкретних об’єктів, які чуттєво сприймаються, до абстрактного “мисленнєвого” представлення про них.

Ідеалізація - це мислене внесення певних змін в об’єкт вивчення у відповідності з метою дослідження.

Аксіоматичний метод. При аксіоматичному виведенні теоретичного знання спочатку задається набір вихідних положень, які не потребують доведень, а далі за визначеними правилами будуються виведення.

Мисленний експеримент. Полягає у мисленнєвому підборі тих чи інших положень, ситуацій, які дозволяють виявити якісь важливі особливості досліджуваного об’єкта.

Формалізація. Полягає у використанні спеціальної символіки, яка дозволяє відволіктися від вивчення реальних об’єктів, від змісту теоретичних положень, які їх описують, та оперувати натомість деякою множиною символів.

Метод гіпотези. 5 стадій: ознайомлення з емпіричним матеріалом; висунення здогадки про причини та закономірності даних явищ; оцінка серйозності здогадки та відбір з множини здогадок найбільш ймовірної; розгортання висунутої здогадки та дедуктивне виведення з неї наслідків, які можна емпірично перевірити; експериментальна перевірка виведених із гіпотези наслідків.