Тема 3. Економічна думка доби середньовіччя. Де хоч одна категорія ?

Феодалі́зм — панівна за середньовіччя у Західній і частково у Центральній та Східній Європі суспільно-економічна система. Феодальний лад-це такий лад,коли землевласник дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю

Кріпацтво - система правових норм, що встановлювали залежність селянства від феодалів і неповну власність феодала на селянина-кріпака

Середньові́ччя — період європейської історії від 5 століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації (кінець 15 століття — початок 16 століття). За усталеною періодизацією раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько 9-11 ст.).

Рента (нем. Rente, франц. rente, от позднелат. rendita, лат. reddita — отданная назад, возвращенная), вид дохода, регулярно получаемого с капитала, земли, имущества и не связанного с предпринимательской деятельностью.

Пожизненная рента — это правоотношения сторон, при которых одна сторона (рентополучатель) платно или бесплатно передаёт другой стороне (рентоплательщику) своё имущество в обмен на получение ренты, а именно гарантированного рассроченного дохода в денежной сумме либо предоставления платежей в натуральной форме или в виде ухода, работы, услуг, оплаты ритуальных услуг.

Мёртвая рента — арендная плата, которая выплачивается за неиспользуемую собственность.

Земельная рента — цена, уплачиваемая за использование ограниченного количества земли и других природных ресурсов.

Финансовая рента — ряд последовательных фиксированных платежей, производимых через равные промежутки времени.

Природная рента — добавочный доход, получаемый сверх определенной прибыли на затраченные труд и капитал.

Аллоды — вымышленная вселенная и серия компьютерных ролевых игр с элементами стратегии, основанных на общей сюжетной линии — мире, распавшемся на части в результате магических опытов.

Феод (также — фьеф, лен, лат. feudum, от древненемец. fe - "верность" и od - "владение") — земли (реже - фиксированный доход или право на получение дохода), пожалованные сеньором вассалу в наследственное владение, пользование и распоряжение на условиях несения вассалом военной, административной или придворной службы в пользу сеньора. Этот вид земельного держания практиковался во времена Средневековья в Европе.

Во́тчина — земельное владение, принадлежащее феодалу потомственно (от слова «отец») с правом продажи, залога, дарения. Вотчина составляла комплекс, состоящий из земельной собственности (земли, построек и инвентаря) и прав на зависимых крестьян. Синонимы вотчины — аллод, бокленд.

Прибу́ток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. (англ. Profit) — чистий прибуток після сплати податків. Сума, на яку зріс власний капітал компанії за даний період в результаті діяльності цієї компанії.

Лихварство — це надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при погашенні боргу. Форма кредитних відносин.

Торгі́вля — процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.

Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання. Земельна рента — нетрудовий тип приватної власності на засоби виробництва.

Кріпацтво (також кріпаччина[1], панщина[1], панське право[2] [3]) ( від “кріпостей” — купчих документів на землю, відомих у Росії з кінця XV ст.[4]) — за феодалізму система правових норм, що встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність другого на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо).