Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мікроекономіка.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
15.12.2018
Размер:
2.94 Mб
Скачать

Тема 33. Монопольний ринок План

1. Модель чистої монополії та її характеристика. Різновиди монополій.

2. Монопольний ринок у короткотерміновому та довготерміновому періодах.

3. Державне регулювання монопольної діяльності.

1. Модель чистої монополії та її характеристика. Різновиди монополій

Монополія – це наявність на ринку лише одного продавця і багатьох покупців. Монопсонія – наявність лише одного покупця при багатьох продавцях. До характерних рис монополії належать такі:

  • єдиний продавець на ринку – якщо продукцію виробляє тільки одна фірма, вона уособлює цілу галузь;

  • виробництво специфічного однорідного продукту, який не має близьких і досконалих замінників;

  • ринкова влада (ситуація “price maker”) означає спроможність продавця як єдиного виробника товару, а за умов монопсонії – покупця як єдиного споживача впливати на ціну товару;

  • заблокований вступ у галузь.

Бар’єри входження на ринок є основною причиною виникнення монополій. Відповідно до джерел походження бар’єрів виділяють кілька їхніх форм:

  • бар’єри, створені економією від масштабу;

  • бар’єри, створені державою (патенти, ліцензії та ін.)

  • розмір ринку;

  • власність на важливі види сировини;

  • “нечесна конкуренція”.

Будь-які бар’єри входження не є абсолютно нездоланними, особливо у довгостроковому періоді, тому монополії у сучасності рідкісні, переважно підтримуються державою.

Проста монополія – монополія, за якої встановлюють однакові ціни на той самий товар для усіх покупців.

Закрита монополія монополія, захищена від конкуренції через юридичні обмеження.

Відкрита монополія монополія, за якої одне підприємство на деякий час стає єдиним виробником продукції, але не має спеціального захисту від конкуренції.

Серед основних причин, що зумовлюють існування чистої монополії, можна виділити:

1. Володіння основними видами сировини. Одна фірма може цілком контролювати постачання основного виду сировини, необхідного для вироб­ництва продукту. Наприклад, надання послуг комунальними підприємства­ми, добування нафти, золота, алмазів.

2. Законодавчі барєри. Патент – це документ, який засвідчує авторство на винахід та виняткове право на його використання упродовж певного періоду.

Авторські права – це вид монополії, згідно з яким держава забезпечує авторам оригінальних творів виняткове право на їхній продаж чи використання.

Товарні знаки – це спеціальні символи чи назви, які дають можливість пізнати (ідентифікувати) товар, послугу або фірму (заборонено використовувати конкурентам).

3. Економія, зумовлена зростанням масштабів виробництва.

Форми монополії:

1. Природна монополія – монополія, яка існує у галузях, де економія, зумовлена збільшенням масштабу виробництва, особливо значна.

2. Адміністративна монополія – монополія, яка виникає унаслідок рішення державних органів, які надають окремим фірмам виняткові права на здійснення окремих видів діяльності.

3. Економічна монополія – виникає тоді, коли окремі фірми завойовують собі провідне становище на ринку, добровільно об’єднавшись або поглинувши слабких суперників.

Ступінь панування фірми на ринку характеризує концентрація продавців. Коефіцієнт концентрації визначає процент продажу продукції фірми (кількох фірм) від загального обсягу продажу на ринку. Більш досконалим показником є індекс ринкової концентрації Гіршмана – Герфіндаля, який обчислюють як суму квадратів часток ринку всіх фірм (), які продають на ньому свою продукцію

. (33.1)

Максимальної величини він досягає для монополії 1002 = 10.000. Мінімального значення індекс набуває в умовах досконалої конкуренції.

Модель ринку з єдиним постачальником продукту, який не має близьких замінників, називають чистою монополією.

Монопольну владу – здатність впливати на ринкову ціну – реалізують на основі цінової стратегії монополії.

Один з принципів монополістичного ціноутворення – „витрати плюс” – передбачає встановлення ціни на рівні граничних витрат з деякою націнкою.

Показник „відносної націнки” слугує для вимірювання монопольної влади і називається індексом Лернера

. (33.2)

Значення індексу Лернера завжди перебуває у проміжку між нулем (для досконало конкурентної фірми) і одиницею (для чистої монополії).