- •Методичні рекомендації до написання курсових робіт із педагогіки
- •6.020205 Образотворче мистецтво*, 6.020204 Музичне мистецтво*, 6.010103 Технологічна освіта, 6.040102 Біологія*, 6.020303 Філологія*, 6.010201 Фізичне виховання*
- •Вимоги до змісту курсових робіт
- •Структура курсової роботи
- •Формування світогляду молоді засобами масової інформації
- •Зміст курсової роботи
- •Основна частина курсової роботи
- •Розділ і
- •Розділ іі
- •Висновки
- •Висновки
- •Додатки
- •Робота з джерелами інформації
- •Зразок оформлення бібліографічного опису списку джерел, який наводиться у курсовій роботі приклади оформлення бІблІографІЧного опису
- •Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •Вимоги до технічного оформлення роботи
- •Захист курсової роботи
- •Критерії та норми оцінювання курсових робіт
- •Додатки
- •Адаптація молоді у сучасному віртуальному дискурсі
- •Перелік основних термінів
- •1.1 Поняття віртуального дискурсу та методологічні основи дослідження
- •1.2 Віртуальний дискурс як організація досвіду існування у віртуальній реальності та кіберпросторі
- •Висновки до першого розділу
- •2.1 Перцептивна специфіка міжособистісної комунікації
- •2.2 Віртуальна особистість, її функціонування в Інтернет-просторі
- •Висновки до другого розділу
- •Висновки
- •Додатки
- •Список використаних джерел
- •Список використаних джерел
Висновки до першого розділу
Потреба вижити в інформаційному потоці стає головною проблемою сучасної особистості. Соціум та особистість все більше відчувають необхідність у самопрезентації, яка б дозволила реалізувати всі інші потреби.
Дискурс – сукупність висловлювань, що стосуються певної проблематики, розглядаються у взаємних зв'язках з цією проблематикою, а також у взаємних зв'язках між собою [10, с. 204]. Одиницями дискурсу є конкретні висловлювання, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті та структурі відбивають часовий аспект, інтеракції між партнерами, що витворюють даний тип дискурсу, а також простір, в якому відбувається, значення, які він творить, використовує, репродукує або перетворює.
Віртуальний дискурс створюється у момент “тут і зараз”, вбирає прагматичну семантику, так як співвідноситься з учасниками мовленнєвого процесу, характером міжособистісних стосунків, соціальним статусом та інше. Віртуальний дискурс завжди передбачає зворотній зв'язок: віртуальний співбесідник чи віртуальна реальність реагують на дії віртуальної особистості. Віртуальний дискурс психологічно комфортний, так як компонент умовності компенсує почуття відповідальності за зроблені “вчинки” в Інтернет-мережі, дозволяє особистості реалізувати потенції, що приховані у світі реальному.
У віртуальному дискурсі діють ті ж структурні ознаки, які створюють всі інші моделі світу (зорові, кінестетичні). Віртуальна реальність може замінювати і дублювати собою досвід дійсності. Віртуальність не просто відображає досвід реального світу, але здатна змінити переконання, тобто відіграє специфічну роль у процесі зміни життя.
Віртуальний світ розглядають як нову парадигму нового віку, параметри якого до кінця ще не визначені. Віртуальний світ – світ глобальної комунікації – компенсує дефіцит спілкування, що виник на початку нового тисячоліття.
Віртуальна реальність – це один із видів символічних реальностей, який створюється на основі комп'ютерної і некомп'ютерної техніки, а також реалізує принципи зворотного зв'язку, які дозволяють людині достатньо ефективно діяти у світі віртуальної реальності. Ця реальність чуттєва, життєва і може бути обжитою. Незважаючи на схожість, навіть натуралістичність деяких імітаційних віртуальних реальностей, віртуальний користувач все ж розуміє, що події віртуальної реальності відбуваються лише у його свідомості, що вони не існують для інших людей, а також не існують у фізичному сенсі. Завдяки цьому забезпечується почуття безпечності, відбувається дистанціювання від подій віртуальної реальності з іншими символічними реальностями.
Кіберпростір піддається конструюванню, експерименту. Конструювати у кіберпросторі можливо все – від власної ідентичності до соціальних стосунків. Таким чином, можна говорити про креативність і толерантність віртуального простору. Конструювання кіберпростору – це постійне конструювання дискурсу.
Можна сміливо стверджувати, що Інтернет – простір вільного бартеру результатів творчості. І оскільки комунікант себе почуває більш комфортно у віртуальному світі, то і формування його світогляду характеризується відсутністю негативних конотацій. Відбувається актуалізація позиції особистості по відношенню до світу. Соціум та особистість все більше відчувають необхідність у самопрезентації, яка б дозволила реалізувати всі потреби.
РОЗДІЛ 2. Когнітивно-комунікативний аспект адаптації особистості у віртуальному дискурсі