Додатки

Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка

галузь знань 0202 Мистецтво

напрям підготовки 6.020205 Образотворче мистецтво^*

Курсова робота з педагогіки

Адаптація молоді у сучасному віртуальному дискурсі

Виконавець:

студентка 31-Р групи

Вознюк Галина Петрівна

Науковий керівник:

канд. пед. наук, доцент

Кузьмич Микола Павлович

Кременець – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ…………….3

ВСТУП…………………………………………….5

РОЗДІЛ І. Концептуальні засади віртуального дискурсу…………………………………………………7

1.1 Поняття віртуального дискурсу та методологічні основи дослідження……………………………………...7

1.2 Віртуальний дискурс як організація досвіду існування у віртуальній реальності та кіберпросторі……………………………………………12

Висновки до першого розділу…..………………..20

РОЗДІЛ ІІ. Когнітивно-комунікативний аспект адаптації особистості у віртуальному дискурсі……......................................................................22

2.1 Перцептивна специфіка міжособистісної комунікації..........................................................................28

2.2 Віртуальна особистість, її функціонування в Інтернет-просторі……………………………………….32

Висновки до другого розділу……………………..35

ВИСНОВКИ…………………..……......................36

ДОДАТКИ…………………………………………37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……...40

Перелік основних термінів

Аксіальна (лат. ахіs – вісь) комунікація – комунікація, що спрямовує свої сигнали на окремого одержувача інформації (особу, групу).

Афіліація (англ. to affiliate – приєднуватися, намагання людини бути в товаристві інших людей) – саморозкриття індивіда, тобто добровільне інформування про себе, на певний момент недосяжне для інших, використовується для позитивного спрямування.

Віртуальна реальність – це один з видів символічних реальностей, який створюється на основі комп'ютерної і некомп'ютерної техніки, а також реалізує принципи зворотнього зв'язку, які дозволяють людині достатньо ефективно діяти у світі віртуальної реальності.

Ефект “флоу” – це відчуття єднання із комп'ютером, що примушує людей працювати з ним цілими днями.

Інтернет (англ. Іпter – між, англ. пеt – сітка, мережа) – назва міжнародної інформаційної структури, утвореної на основі об'єднання локальних і регіональних комп'ютерних мереж для обміну інформації.

Кіберпростір – гіперінформаційний, екстрапсихічний феномен, гнучкий гіпертекстовий простір, інфокосмос, простір етичної стабільності, простір можливостей розвитку, простір, населений іншими.

Когнітивізм – стверджує, що індивіди – не просто машини, які механічно реагують на внутрішні фактори або зовнішні події, що розуму людини доступне щось більше, ніж інформація, яка надходить ззовні.

Комунікація (лат. соттипісо – спілкуюсь із кимось) в міжособистісних відносинах ототожнюється з тим, що людина думає перед виголошуванням інформації, як висловлюється, доносить свою думку до співрозмовника, як отримує від нього інформацію про правильність інтерпретації думки, реакцію на неї, як відбувається процес обговорення.

Ретиальна (лат. rеtе – мережа) комунікація – комунікація, адресатами якої є багато реципієнтів.

Сайт – сукупність wеb-сторінок із повторюваним дизайном, об'єднаних змістом, які навігаційно та фізично знаходяться на одному сервері.

Сервер (англ. sеrvеr, від serve – подавати) – апаратно-програмний вузол у локальних комп'ютерних мережах, який керує рештою вузлів мережі.

Смайл – схематичне зображення людського обличчя, яке використовується у віртуальному просторі для вираження емоцій.

Спілкування – увесь спектр зв'язків і взаємодій людей у процесі духовного і матеріального виробництва, спосіб формування, розвитку, реалізації та регуляції соціальних відносин і психологічних особливостей окремої людини, що здійснюється через безпосередні чи опосередковані контакти, в які вступають особистості та групи.

Форум – будь-яка тематична група, доступна електронною поштою чи в режимі он лайн.

Хакер (англ. hacker, від hаск – рубати, прорубувати) – особа, яка через власний комп'ютер проникає в інформаційні мережі банків, промислових та інших установ із злочинною метою (щоб здобути секретні відомості тощо).

Чат – канал обміну текстовими повідомленнями в режимі реального часу.

GELTUNG (значимість) – термін для оцінки індивідуальності людини.

ICQ (“І sееk уоu” – я шукаю тебе, що вимовляється ай-сі-к'ю) – програма обміну швидкими повідомленнями.

WERТ (цінність) – термін для оцінки індивідуальності людини.

WWW – повсюдно протягнута павутина.

ВСТУП

Актуальність дослідження. В умовах сучасної глобалізації Інтернет перетворився на соціальне явище планетарного масштабу. Він перевернув усі уявлення про засоби масової інформації, а відтак – про сутність інформації, ліквідував кордони між державами і народами. Вільний обмін інформацією та знаннями є однією з демократичних цінностей людства. Завдяки Інтернету, інформаційним технологіям і мережевому знанню моделюється завтрашній день людства, побудується експериментальна модель нашої планети, перспективи її еволюції у всесвіті. Але на сучасному етапі розвитку людства суперечливим залишається питання поведінки користувача Інтернету, його когнітивно-комунікативні потреби у віртуальному дискурсі.

Проблема віртуального дискурсу представлена рядом науково-практичних досліджень, однак у сфері комунікативно-когнітивного аналізу потребує всебічного комплексного вивчення, що відповідає новим соціальним тенденціям. Враховуючи процеси глобалізації XXI століття, різні аспекти віртуального дискурсу досліджували науковці: Ю. Бабаєва, О. Белінська, А. Войськунський, С. Дацюк, А. Жичкіна, С. Клименко, С. Коловоротний, Л. Компанцева, Н. Носов, А. Петров, М. Розін, В. Тарасов.

Актуальність проблеми та недостатній рівень її наукової розробки зумовила вибір теми дослідження – “Віртуальний дискурс: когнітивно-комунікативний аналіз”.

Об'єкт дослідження – віртуальний дискурс як когнітивно-комунікативне утворення, що формується в Інтернеті.

Предмет дослідження – когнітивно-комунікативний аспект реалізації комунікатора як учасника віртуального дискурсу.

Мета – дослідити та обґрунтувати необхідність віртуального дискурсу (когнітивно-комунікативний аналіз).

Гіпотеза ґрунтується на припущенні про те, що формування світогляду сучасної молоді набуває ефективності за умови дослідження та обґрунтування віртуального дискурсу.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) проаналізувати та уточнити сутність базових понять дослідження;

2) дослідити структуру віртуального дискурсу;

3) розглянути стратегічну складову міжособистісної комунікації впливу.

4) виявити, які форми спілкування та пізнання використовують комуніканти у віртуальному дискурсі.

Загальний обсяг роботи – 42 сторінки. Перелік опрацьованих джерел містить 22 найменування, робота включає 2 додатки.

РОЗДІЛ І. Концептуальні засади віртуального дискурсу