2. Кліринг і розрахунки на ринку ф’ючерсних угод
Вирізняють дві основні особливості розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод. По-перше, розрахункова палата стає стороною кожного укладеного і зареєстрованого на біржі ф'ючерсного контракту.
Рис.24. Роль розрахункової палати на ринку біржових ф'ючерсних угод
По-друге, вона є гарантом виконання укладених угод, використовуючи механізм маржових зборів (застав).
Загалом розрахункова палата здійснює кліринг і розрахунки за всіма купленими і проданими біржовими ф'ючерсними угодами, гарантує й організує їх виконання (рис.24). Виокремлюють такі основні етапи розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод (рис.25):
-
реєстрація угоди;
-
здійснення розрахунків маржі;
-
повідомлення членів розрахункової палати (а через них - клієнтів) про внесення маржі;
-
внесення маржі клієнтами членам розрахункової палати, а членами палати - у розрахункову палату;
-
контроль за фінансовим станом рахунків учасників торгівлі ф'ючерсними угодами протягом біржових торгів;
-
розрахунки за закритими позиціями;
-
виплата прибутків і стягнення збитків;
-
організація поставок за незакритими у встановлений термін угодами;
• відправлення повідомлень про прийняття або поставку (відвантаження) товару за угодою;
-
поставка за угодою;
-
прийняття поставок за угодою;
-
розрахунки за поставками.
Рис.25. Основні етапи розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод
Біржова діяльність не обмежується переліченими етапами розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод. Наприклад, реєстрація біржової угоди технологічно може містити такі підетапи:
занесення угоди в комп'ютерну систему, її перевірка і звіряння реквізитів, реєстрація і розподіл за ринками і учасниками та ін.
Коли з'ясовується, що угода помилкова, то залежно від ситуації її або скасовують, або записують у збиток винуватцю (наприклад, брокеру).
Слід зазначити, що розрахункова палата робить розрахунки маржі як початкової, так і змінної. Методи розрахунку маржі різняться на біржах, тому що в окремих випадках ф'ючерсні біржі створюють власну систему розрахунків або кілька бірж використовують єдиний механізм розрахунку і стягнення маржових зборів.
3. Кліринг і розрахунки на ринку цінних паперів
У біржовій діяльності єдиної типової системи біржового клірингу і розрахунків поки що не розроблено. Кліринг і розрахунки на кожній великій біржі організовуються самостійно і мають як спільні, так і відмінні ознаки. Крім того, існують принципові відмінності у клірингу і розрахунках на ринку цінних паперів і ринку ф'ючерсних капіталів.
Основна особливість розрахунково-клірингового процесу на ринку цінних паперів полягає в необхідності перереєстрації проданого цінного паперу з одного власника на іншого.
Основні етапи розрахункове-клірингового процесу укладених угод із цінними паперами на фондовій біржі:
-
реєстрація угоди на біржі;
-
підтвердження учасниками угоди її реквізитів;
-
передача коштів і цінних паперів від клієнтів до брокерів;
-
передача коштів і цінних паперів брокерами в розрахункову палату біржі;
• передача цінних паперів розрахунковою палатою в депозитарний центр для їх перереєстрації на нового власника;
• перереєстрація цінних паперів у депозитарії на нового власника;
• повернення цінних паперів (нових) у розрахункову палату біржі;
• передача коштів і цінних паперів з розрахункової палати
відповідним брокерам;
• передача брокерами коштів і цінних паперів їхнім новим власникам.
Час, що займає клірингово-розрахунковий цикл, тобто час між укладенням угоди і розрахунками за нею, називають розрахунковим періодом.
У країнах з розвиненою інфраструктурою фондового ринку розрахунковий період, як правило, фіксований, хоча може залежати від типу цінного паперу.
Дата розрахунків (розрахунковий день) (Д) визначається за формулою:
Д = Т + П,
де Т - дата укладання угоди; П - кількість днів, що даються на виконання розрахункових операцій.
Наприклад, в Англії для розрахунків за цінними паперами встановлено п'ять днів, за облігаціями - два, за ф'ючерсними контрактами - один день.
Протягом розрахункового періоду відповідні брокери повинні одержати від своїх клієнтів за куплені для них акції, з одного боку, кошти, а з іншого - продані цінні документи або документи, що заміняють їх (сертифікати, свідоцтва, трансфертні документи тощо).
У розрахунковий день брокер-продавець передає в розрахункову палату цінні папери й одержує за них з розрахункової палати відповідні кошти (наприклад, чек). Водночас брокер-покупець передає в розрахункову палату кошти за куплені цінні папери, але одержати ці папери, зареєстровані на нового власника, він зможе лише через кілька днів, які необхідні для їх перереєстрації в депозитарії. Покупець акції дістає право одержувати дивіденди за акцією з моменту укладення угоди на її купівлю, але право власника акції він одержує лише з дати реєстрації акції відповідного акціонерного товариства в реєстрі його акціонерів. Реєстр (регістр) акціонерів ведеться реєстратором, обраним компанією.