Висновки

1. Кожна людина має індивідуальну чутливість до різних груп антибактеріальних препаратів.

2. Часте призначення антибіотику пеніциліну призвело до вироблення бактеріями резистентності до нього. Антибіотик нового покоління цефтріаксон характеризується нечутливістю до ферментів бактерій і тому має антибактеріальну дію проти пеніцилін-резистентних бактерій досліджуваних учнів.

3. Цефтріаксону має побічний вплив на організм. П’яти-добове введення цефтріаксону призводить до розвиток діареї у 30% досліджуваних щурів та супроводжується змінами у нормофлорі товстої кишки щурів, що відповідають І-ІІ ступені дисбактеріозу.

Список використаних джерел

1. Барановский А.Ю. Дисбактериоз и дисбиоз кишечника. – СПб Питер, 2002. – 209с.

2. Березняков И.Г. Ингибиторозащищенные цефалоспорины: перспективы клинического применения // Медицина неотложных состояний. – 2006. – Т.6, № 7. – С. 12-17.

3.Властивості та раціональне застосування антибіотиків і сульфаніламідних препаратів. Методичні рекомендації/ Коритнюк Р.С., Вайтенко Г.М., Дульцева О.В. – К., 2007. – 40с.

4.Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорини в практиці сучасної педіатрії: Монографія. – Х. Прапор, 2007. – 183с.

5.Гастроентерологія / Харченко Н.В., Бабак О.Я. – К.: НМАПО ім. П.Л. Шупика, 2007. – 720с.

6.Гастроэнтерология и гепатология: диагностика и лечение / Калинин А.В и др.; – Москва: Микош, 2009. – 602с.

7.Гречана Т.О. Клініко-імунологічні особливості та кореляція антибіотико-асоційовних порушень мікробіоценозу кишечника: автореферат. – Д., 2004. – 20с.

8.Григорьев А.В. Желудочно-кишечный тракт как среда обитания бактерий /8./ Раздел 1. Морфология желудочно – кишечного биотопа: пособие для врачей и науч. работников. - Киев – Москва: ЗАО «Силма», 2004. - 95с.

9.Дранник Г.Н, Кучеренко И.А., Дранник А.Г. Иммунная система слизистых, физиологическая микрофлора, пробиотики. – К. Полиграф Плюс, 2009. – 141с.

10.Ивашкин В.Т., Шептулин А.А. Синдром диареи. М.: ГЭОТАР–медицина, 2000. – 135с.

11.Климовский В.Г. Применение математической статистики в медико –биологических исследованиях / В.Г. Климовский. – Донецк, 2004. – 215с.

12.Костюкевич О.И. Антибиотикоассоциированная диарея: мифы и реальность // Русский медицинский журнал. – 2009. –№ 7. – С. 459–463.

13.Лобзин Ю.В., Макарова В.Г., Корвякова Е.Р. и др. Дисбактериоз кишечника (клиника, диагностика, лечение). Руководство для врачей. – СПб– Фолиант, 2006. – 253с.

14.Мавродий В.Т. Гастроэнтерология: современные программы. – Донецк: Издательство Заславский А.Ю., 2009. – 96с.

15.Посантибіотиковий дисбіоз кишечник у дітей раннього віку. Методичні рекомендації/ І. О. Верещагін, Н.П. Кучеренко. – Донецк, 2003. – 26с.

16.Рафф Г. Секреты физиологии. Пер. с англ. М. – СПб.: «Издательство БИНОМ» – «Неский диалект», 2001. – 448с.

17.Ребенок Ж.О. Принципи раціональної антибіотикотерапії. Методичні рекомендації. – К., 2003. – 43с.

18.Усенко Д.В. Возможности применения пробиотиков в профилактике антибиотик-ассоциированной диареи // Гастроэнтерология Санкт-петербурга. – 2008. –№ 2-3. – С. 17-21.

19.Ушкалова Е.А. Комбинированные пробиотики в гастроэнтерологии // Гастроэнтерология Санкт-петербурга. – 2008, № 2-3. – С. 25-30.

20.Харченко Н.В., Анохина Г.А., Губергриц Н.Б. Пробиотики в гастроэнтерологической практике: проблемы, достижения, перспективы //Здоров’є України. – 2010. – № 20 (249). – С. 62–63.

21.Хендерсон Дж.М. Патофизиология органов пищеварения. Пер. с англ. – М.: Издательство БИНОМ, 2010. – 272с.

22.Ходош Е.М. Очерки по клинической антибиотикотерапии: история, происхождение, природа и действие. – Х. Майдан, 2003. – 303с.

23.Шевелева М.А., Раменская Г.В. Современные представления о применении различных групп пробиотических средств при антибиотикотерапии // Антибиотики и химиотерапия. – 2009. –№ 54. – С.3–4.

24.Antibiotic prescribing guide/ PDR Montvale: Thomson PDR, 2005. – 331p.

25.Ayyagari A., Agarwal J., Gard A. Antibiotic –associated diarrhea: Infections causes//Indian Journal of Medical Microbiology. – 2003. – Vol. 231. – № 1. –P. 6-11.

26.Barlett J. G. Antibiotic –associated diarrhea// N. Engl. J. Med. – 2002. – P. [Blaser M. Antibiotic overuse: Stop the killing of beneficial bacteria // Nature. – 2011. – Vol. 476. – P. 393-394

27.Dethlefsen L, Relman DA. Incomplete recovery and individualized responses of the human distal gut microbiota to repeated antibiotic perturbation // Proc Natl Acad Sci U S A. – 2011. – Vol. 108, Suppl 1. – P. 4554-61

28.Commings J. H., Macfarlane G. T. Prebiotics digestion and fermentation. Am J Clin Nut 2001. –Vol. 73. –P. 415-420.

29.Fekety R. Guidelines for the diagnosis and management of Clostridium difficile-associated diarrhea and colitis. American College of Gastroenterology, Practice Parameters Committee. Am J Gastroenterol. 1997. –Vol. 92. – 5. –P. 739–750.

30.Kunzelmann K. ENaC is inhibited by an increase in the intracellular Cl(-) concentration mediated through activation of Cl(-) channels // Pflugers Arch. –2003. –Vol. 445. – № 4. –P. 504-512.

31.Masyuk A.I., Marinelli R.A., LaRusso N.F. Water transport by epithelia of the digestive tract // Gastroenterology. – 2002. – Vol. 122. – P. 545-662.

32.Mercenier A., Pavan S., Pot B. Probiotics as biotherapeutic agent: present knowledge and future prospects. Curr. Pharm. Des., 2003. –P. 175-191.

33.Shaw SY, Blanchard JF, Bernstein CN. Association between the use of antibiotics and new diagnoses of Crohn's disease and ulcerative colitis // Am J Gastroenterol. - 2011. – Vol. 106, N 12. – P. 2133-42; 2. Willyard C. Microbiome: Gut reaction // Nature. – 2011. – Vol. 479. – P. S5–S7].

34. Scheld H.P. et. al. Use of polyethylene glycol and phenol red as unabsorpabed indicators for intestinal absorption studies in man // Gut. – 1966. – Vol. 7. –№ 2. – P. 159-163.

35.Szajewska H., Ruszynski M., Radzikowski A. Probiotics in prevention of antibiotic-associated diarrhea in children// J. Pediatr. – 2006. –P. 367-372.