- •Частина 4. Фізика коливань і хвиль
- •21. Коливання
- •21.1. Загальна характеристика коливальних процесів
- •21.2. Диференціальне рівняння гармонічних коливань
- •21.3. Коливання пружинного маятника
- •21.5. Вертикальні коливання центра ваги судна
- •21.6. Енергія гармонічного коливання
- •21.7. Коливальний контур
- •21.8. Додавання скалярних коливань
- •21.8.1. Додавання гармонічних коливань із рівними частотами
- •21.8. 2 Додавання гармонічних коливань із близькими частотами. Биття
- •21.9. Додавання взаємно перпендикулярних (векторних) коливань
- •21.10. Загасаючі коливання
- •21.11. Загасаючі електромагнітні коливання
- •21.12. Вимушені коливання
- •21.13. Вимушені вертикальні коливання судна
- •21.14. Вимушені електромагнітні коливання
- •21.14.1. Омічний опір у колі змінного струму
- •21.14.2. Індуктивність у колі змінного струму
- •21.14.3. Ємність у колі змінного струму
- •21.15. Резонансні явища в техніці
- •21.16. Параметричний резонанс
- •21.17. Автоколивання
- •21.18. Спектр коливань
- •21.19. Ангармонічні коливання
- •21.20. Фазова траєкторія
- •22. Пружні (механічні) хвилі
- •22.1. Загальна характеристика хвильових процесів
- •22.2. Пружні хвилі
- •22.3. Енергетичні характеристики хвильових процесів
- •23. Акустика
- •23.1. Об'єктивні та суб'єктивні характеристики звуку
- •23.2. Поширення звукових хвиль
- •23.3. Ультразвук
- •23.4. Ефект Доплера в акустиці
- •24. Електромагнітні хвилі
- •24.1. Рівняння плоскої електромагнітної хвилі
- •24.2. Вектор Умова - Пойнтінга
- •24.3. Особливості поширення електромагнітних хвиль
- •24.4. Світлові хвилі
- •Закони відбиття
- •Закони заломлення
- •25. Явище інтерференції
- •25.1. Когерентні джерела в оптиці
- •25.2. Розрахунок інтерференційної картини від двох когерентних джерел
- •25.3. Інтерференція в тонких плівках
- •25.4. Стоячі хвилі
- •25.5. Інтерферометри
- •26. Явище дифракції
- •26.1. Принцип Гюйгенса-Френеля. Розрахунок дифракційної картини методом зон Френеля
- •26.2. Дифракція сферичних хвиль (дифракція Френеля)
- •26.3. Дифракція плоских хвиль (дифракція Фраунгофера)
- •26.4. Дифракційна решітка
- •26.5. Дифракція рентгенівських променів
- •27. Поляризація світла
- •27.1. Загальні уявлення про поляризацію світлових хвиль
- •27..2. Поляризація світла при відбитті та заломленні
- •27.3. Подвійне променезаломлення
- •27.4. Поляризаційні прилади
- •27.5. Закон Малюса
- •27.6. Інтерференція поляризованих променів
- •27.7. Штучна оптична анізотропія
- •27.8. Обертання площини поляризації (оптична активність)
- •27.9. Оптичні та електрооптичні властивості рідких кристалів
- •28. Елементи молекулярної оптики
- •28.1. Фазова та групова швидкості світла
- •28.2. Елементарна класична теорія дисперсії
- •28.3. Поглинання світла
- •28.4. Розсіювання світла
21.3. Коливання пружинного маятника
Рис. 21.3
Для знаходження рівняння руху скористаємося другим законом Ньютона:
-
.
(21.7)
Порівнюючи (21.6) і (21.7), бачимо, що пружинний маятник виконує коливання із частотою
-
.
(21.8)
Період коливань пружинного маятника
.
Слід зазначити, що всі пружно деформовані тіла набувають коливального руху, частота якого визначається загальною формулою (21.8), однак значення коефіцієнта пружності (твердості) в кожному конкретному випадку різні. Так, пружно коливаються деталі суднового набору, вали, трубопроводи й т.д.
Рис. 21.4
Фізичним маятником називається тіло, що виконує коливання в полі тяжіння Землі навколо горизонтальної осі, що не проходить через центр мас (рис. 21.4).
Нехай O — вісь обертання маятника, а C — центр його ваги. При відхиленні маятника від вертикалі на кут виникає складова ваги тіла , яка намагається повернути маятник у положення рівноваги. Момент цієї сили
,
де l — відстань від центра ваги до осі обертання, а знак мінус показує, що момент сил діє так само, як і пружна сила, прагнучи повернути маятник у положення рівноваги.
Для складання рівняння руху маятника скористаємося основним законом динаміки для обертального руху (див. §4.2):
Для малих кутів відхилення sin = , тому
-
(21.9)
У рівнянні (21.9) — кутове прискорення; I — момент інерції маятника відносно осі обертання. Зіставляючи (21.9) і (21.6), доходимо висновку про те, що фізичний маятник виконує гармонічні коливання з частотою:
.
Період коливань фізичного маятника
-
.
(21.10)
Матеріальна точка, підвішена на невагомій нерозтяжній нитці, являє собою математичний маятник. У цьому випадку момент її інерції I=ml2 (де l — довжина нитки), тому період коливань математичного маятника
-
.
(21.11)
Фізичний маятник, крім очевидного застосування в годинниках, використовується для визначення прискорення вільного падіння з метою гравіметричних досліджень надр Землі, а також у системах керування літальними й підводними апаратами по тангажу.
21.5. Вертикальні коливання центра ваги судна
При зануренні судна на додаткову (стосовно рівноважного положення) глибину z (рис. 21.5) виникає додаткова виштовхна сила, яка згідно із законом Архімеда становить
,
де S(z) — площа, обмежена ватерлінією.
Для складання рівняння руху скористаємося другим законом Ньютона:
.
Рис. 21.5
-
.
(21.12)
Це рівняння гармонічних коливань із циклічною частотою:
-
.
Період вертикальних коливань центра ваги судна
-
.