Основні показники системного плану водорозподілу

визначаються таким чином:

а) Площа зрошення в га: (див. табл. 1);

б) Площа поливів в гектарополивах:

де: n_ср - середнє число поливів сільськогосподарських культур, приймається таким як в типовому господарстві (див. стор 35);

в) Загальна кількість води, яку необхідно забрати із джерела зрошення за весь поливний період в тис.м³:

;

де: - водозабір в голові системи для декади з середніми витратами в м³/с (гр. 7, табл. 10);

n_g - кількість декад за поливний період, в яких проводяться поливи (додатокІІІ);

г) Норма (ліміт) водозабору в м³/га:

д) Загальна кількість води, яку необхідно подати на поля для поливу сільськогосподарських культур в тис. м³:

де: - середньозважена зрошувальна норма сільськогосподарських культур, м³/га (див. стор. 35):

е) Загальний коефіцієнт корисної дії мережі системи:

ж) Загальна кількість води, яку необхідно подати господарствам в точки виділу за поливний період в тис. м³:

де: - загальна кількість води, яку необхідно подати в точку виділу типового господарства, для якого складено внутрішньогосподарський план водокористування в тис.м³ (додатокІІІ);

- площа нетто зрошуваних земель в типовому господарстві, га;

- площа нетто зрошуваних земель на системі, га.

з) Загальний к.к.д. міжгосподарської мережі системи:

и) Загальний к.к.д. внутрішньогосподарської мережі системи:

2.4. Заходи щодо підвищення к.К.Д. Зрошувальної мережі

Маючи значення к.к.д. міжгосподарської та внутрішньогосподарської зрошувальних мереж без проведення спеціальних заходів щодо боротьби з фільтрацією води, визначають, наскільки повинні бути знижені її втрати, щоб к.к.д. для міжгосподарської зрошувальної мережі був не нижче 0,8, для внутрішньогосподарської мережі – 0,85 та системи в цілому – 0,70:

, %,

де:Р - необхідний процент зниження втрат води (визначається окремо для міжгосподарської та внутрішньогосподарської зрошувальних мереж);

Е^'_t - плановий к.к.д. зрошувальної мережі;

E_t - к.к.д. зрошувальної мережі до проведення заходів щодо боротьби з фільтрацією води.

Залежно від необхідного проценту зниження втрат води та властивостей ґрунтів, які складають ложе каналу, відповідно до табл. 11. намічаються протифільтраційні заходи та визначається доцільність їх проведення.

Таблиця 2.3

Процент зниження втрат води, строк дії та вартість заходів

по боротьбі з фільтрацією води

Назва заходу	Процент зниження втрат води	Строк дії заходу в роках	Вартість в грн. за 1 м2 поверхні
Штучне кольматуваня	40...70	5...10	0,30...0,50
Солонцювання	50...70	5...10	0,60...0,80
Ущільнення ґрунту	50...80	5...10	0,60...0,80
Ґрунтове покриття	60...80	5...8	1,60...2,30
Бетонне покриття	85...95	25...40	5,00...9,00
Плівкові екрани	85...95	3...5	3,50...4,00

Для міжгосподарської зрошувальної мережі визначається щорічний об’єм та вартість робіт щодо боротьби з фільтрацією води. Визначається площа щорічної обробки каналів (крім бетонного покриття):

м²

де: t - строк дії в роках протифільтраційного заходу (табл.11.);

l - загальна довжина міжгосподарських каналів в м;

Q_ср.зв.- середньозважена пропускна здатність міжгосподарських каналів в м³с;

де: - пропускна здатність міжгосподарських каналів (див.вихіднідані, табл. 3) в м³/с;

.- довжина міжгосподарських каналів (див. рис. 5 та лист № 1), км.

Якщо прийняті заходи боротьби з втратами води забезпечують більший процент зниження (P^') ніж планувалося, то доцільно визначити (окремо для міжгосподарської та внутрішньогосподарських зрошувальних мереж) новий к.к.д.:

У випадках, коли на окремих каналах чи на їх ділянках доцільно застосовувати різні заходи щодо боротьби з фільтрацією, які забезпечують різний за величиною процент зниження втрат, то спочатку визначають нові к.к.д. по окремих каналах чи їх ділянках, а потім загальний к.к.д.

В наведеному вище прикладі розрахунку встановлено, що , а , тобто вони відповідають нормативним значенням, тому заходи по зниженню втрат води не передбачаються.