Позитивний вплив реклами на обсяг виробництва та середні витрати:

1. Реклама дає інформацію, яка допомагає споживачам робити розумний вибір.

1. Реклама підтримує національну систему зв’язку. Радіо, телебачення, журнали та газети фінансуються частково за рахунок реклами.

2. Реклама стимулює зміну продукту (для того, щоб успішно конкурувати у сфері реклами, фірма повинна поліпшувати свій продукт, щоб забезпечити "підстави для реклами та продажу").

3. Завдяки рекламі фірма може розширити своє виробництво і за рахунок цього отримати більший ефект.

Завдяки переміщенню кривої попиту фірми за рахунок реклами праворуч виробництво буде збільшено з Q₁ до Q₂. Не дивлячись на те, що витрати на рекламу приведуть до переміщення кривої АС фірми вгору, витрати на одиницю при цьому зменшаться з АС₁ до АС₂. Більша виробнича ефективність, що викликана ефектом масштабу, більш ніж компенсує збільшення з-за реклами витрати на одиницю продукції. Тому споживачі будуть отримувати продукт по більш низькій ціні при наявності реклами, ніж при її відсутності.

Рис. 11.5 Вплив реклами на середні витрати

5. Реклама являє собою силу, яка підтримує конкуренцію. Надаючи інформацію про широку різноманітність продуктів, що є замінниками, реклама послаблює монопольну владу.

6. Реклама сприяє повній зайнятості, стимулюючи високі рівні споживчих витрат.

Негативний вплив реклами

1. Мета реклами - не завжди інформувати, а довести, що товар треба купити.

2. Витрати на рекламу є відносно невиробничими.

3. Виникають значні зовнішні витрати, які впливають на психічний стан споживачів та вносять дисгармонію у навколишнє середовище.

4. Більша частина реклами має тенденцію до самонейтралізації. Кожна фірма після проведення рекламної компанії має майже таку ж саму частку ринку, яку вона мала спочатку, бо інші фірми теж рекламують свій товар.

5. Сприяє зростанню монополії: з одного боку, реклама створює фінансові бар’єри для вступу в галузь і тим самим посилює монопольну владу, яку фірма має, а з іншого боку, завдяки рекламі фірма виховує схильність до певних фабричних марок, споживачі стають менш чутливі до зниження цін її конкурентами, тим самим посилюючи монопольну владу.

6. Більшість економістів не бажають погодитись, що реклама є важливим фактором, що визначає рівні виробництва та зайнятості.

5. Монополістична конкуренція та її ефективність.

Рис. 11.6. Ефективність монополістичної конкуренції для суспільства

З рис. 11.6 видно, що на ринках монополістичної конкуренції не досягаються

• ні ефективне використання ресурсів, бо P > MC (Р ≠ МС),

• ні виробнича ефективність, бо P > min LAC (Р ≠ min LAC).

В умовах монополістичної конкуренції у стані довгострокової рівноваги фірма виробляє Q₁ продукції. Це менше, ніж в умовах досконалої конкуренції Q₂, коли Р=МС. При цьому ціна монополістичної конкуренції (Р₁) більша за ціну досконалої конкуренції (Р₂).

Фірма на ринку монополістичної конкуренції діє з надлишковою виробничою потужністю (тобто недовикористовує виробничі потужності): її рівень менший за той, який мінімізує середні витрати (Q₃). Отже, монополістичний елемент викликає деяке недовикористання ресурсів для виробництва товарів в умовах цієї ринкової структури. Виробництво веде за собою більш високі витрати на одиницю продукції, ніж досяжний мінімум. Це означає встановлення ціни трохи більш високої, ніж було б в умовах чистої конкуренції.

Фірма в умовах монополістичної конкуренції в пошуках максимального прибутку фактично повинна маніпулювати трьома змінними чинниками: ціною, диференціюванням продукту та рекламно-пропагандиською діяльністю.