- •Тема1. Психіатрія та її соціальні аспекти.
- •1.1.Короткий екскурс в історію соціальної психіатрії
- •1.2.Предмет соціальної психіатрії.
- •1.3.Завдання соціальної психіатрії.
- •1.4. Визначення і структура сучасної науки психіатрії і соціальної психіатрії.
- •1.5.Психічне здоров’я.
- •1.5.2. Поняття нездоров’я і здоров’я.
- •1.5.3. Психічне здоров’я.
- •1.5..4.Суспільне психічне здоров’я.
- •Тема2.Джерела і причини психічних розладів.
- •2.Біологічні зумовлюючі фактори.
- •Тема 3. Соціально обумовлені психічні розлади.
- •3.Типи само руйнівної поведінки:
- •Аутоагресивна поведінка – суїцид.
- •3 Саморуйнівна поведінка.
- •4. Ауто агресія і суїцидальна поведінка.
- •Тема 4. Основи клінічної психіатрії.
- •7. Судомні (епілептичні) синдроми
- •1.Методи вивчення психічного стану пацієнта.
- •2. Особливості прояву порушень когнітивної сфери. Розлади сприйняття Порушення психічних процесів
- •Розлади мислення
- •Питання для самоконтролю
- •Розлади пам'яті і інтелекту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •5.Психопатичні синдроми
- •Питання для самоконтролю
- •6. Синдроми затьмарення|потьмарення| свідомості
- •Питання для самоконтролю
- •7. Судомні (епілептичні) синдроми
- •Питання для самоконтролю
- •8.Тактика поведінки із психічно хворими.|із|
- •Питання для самоконтролю
- •Тема5.Психічні захворювання і їх соціальні наслідки.
- •2.Невротичні розлади.
- •3.Невротичні стресогенні розлади.
- •4.Шизофренія.
- •5.Афективні розлади
- •6.Психіатричні аспекти соматичних розладів.
- •7. Розумова відсталість.
- •Питання для самоконтролю
- •8. Геронтопсихіатрія.
- •Тема 6. Соціальна допомога геронтопсихіатричним хворим.
- •5.Види профілактичних заходів.
- •1.Основні категорії і поняття.
- •2. Медична реабілітація.
- •3 Соціально- психологічна і педагогічна реабілітація..
- •5.Види профілактичних заходів.
- •Тема11. Принципи соціальної реабілітації.
- •1.Часова детермінація реабілітаційних заходів: етапи лікування.
- •3.Індивідуальний підхід у здійсненні реабілітації.
- •4.Рівні соціальної роботи в психіатрії.
- •5. Ступневість та комплексність реабілітаційних заходів.
- •Тема 12.Організація реабілітаційного процесу.
- •2 Планування реабілітаційних заходів, складання програм.
- •3.Критерії оцінки реабілітаційної діяльності
- •4.Оцінка ефективності реабілітації.
- •5.Ефективність роботи медико-соціальної служби
- •Тема 13. Основи технології соціальної реабілітації
- •1.Психосоціальні методи реабілітації.
- •2.Соціотерапія особистості.
- •3.Форми псиокорекційної робота.
- •Тема 14. Методи групової психокорекційної терапії.
- •2.Тренінг десенсибілізації.
- •3.Тренінг соціальних навичок.
- •4.Тренінг асертивності.
- •5.Рольва гра.
- •6.Групи спільної діяльності.
- •7.Лікувальні фактори психотерапевтичної групи.
- •8.Терапія творчим самовираженням.
- •9. Робрта з сім’єю.
- •Тема 15 Роль громадських організацій у сфері охорони психічного здоров’я.
- •2. Правове забезпечення психіатричної допомоги
- •3. Напрямки роботи для подолання проблеми стигми.
5. Ступневість та комплексність реабілітаційних заходів.
Необхідне створення бази даних про всі територіальні організації і установи, що мають відношення до життя психічно хворих. Важливо навчитися співпрацювати з соціальними і правоохоронними органами, координувати свою діяльність з альтернативними службами і правильно розподіляти навантаження.
Соціальний працівник на даному рівні повинен володіти навичками дипломата і менеджера. Йому необхідно підтримувати зв'язок з різними секторами соціального обслуговування, забезпечувати правовий захист своїх підопічних, організовувати робочі місця для неповносправних. Крім того, брати активну участь в розробці державних програм у сферіі реабілітації і охорони психічного здоров'я, вдосконалення законодавства відносно психічно хворих.
Співробітники позалікарняної психіатричної служби повинні мати членство в місцевих клубах і суспільних організаціях, брати участь в роботі органів місцевого самоврядування. У завданння соціального працівника входить методична допомога суспільним організаціям по підтримці хворих і їх родичів, проведення кампанії по подоланню стигми, тобто негативного ставлення суспільства до психічно хворих. Реалізація програм щодо антистигматизації може здійснюватися шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності населення з проблем психічного здоров'я, організації інформаційно-освітніх шкіл серед окремих соціальних груп населення, роботи із засобами масової інформації, а також психологічної корекції з метою дестигматизації самих хворих і їх родичів.
Тема 12.Організація реабілітаційного процесу.
1.Структура обстеження для організації реабілітаційних заходів.
2. Планування реабілітаційних заходів, складання програм.
3. Критерії оцінки реабілітаційної діяльності
4. Оцінка ефективності реабілітації.
5. Ефективність роботи медико-соціальної служби
1.Структура обстеження для організації реабілітаційних заходів.
В цілому, основні функції реабілітації зводяться до системи заходів, які включають:
-
обстеження;
-
планування з гнучкістю, що програмується;
-
надання допомоги, захисту;
-
зв'язок з лікувальними установами, забезпечення тривалості і безперервності;
-
моніторинг (спостереження);
-
оцінка ефективності реабілітаційних дій.
При плануванні соціальної допомоги психічно хворим необхідно враховувати характер їх психічної, соматичної патології і психологічного стану. При виборі психосоціального втручання беруться до уваги характерні особливості і клінічні прояви захворювання, характер течії і час тривалості хвороби, збереження критики і поведінки. Аналізу і оцінці підлягають такі якості хворого, як переконання, інтереси, ціннісні установки, значущі соціальні відносини, активно чи, рівень навіюваності і самонавіювання, схильність до фіксації на хворобливих переживаннях і т.д.
Окрім медичного пацієнту виставляється і соціальний діагноз. Соціальний діагноз включає оцінку всіх соціальних функцій і зв'язків хворого. В першу чергу оцінюється здібність до самообслуговування, пересування, ведення домашнього господарства; орієнтація в соціальному середовищі; освіта; працездатність; економічний стан; житлові умови. Обстеження припускає вивчення соціальних контактів і особливостей взаємодії, проблем, що виникають у пацієнта і його найближчого і не дуже близького оточення — членів сім'ї, друзів, родичів, колег по роботі і т.д.
Інформація про сім'ю включає вивчення міжособових відносин: чи мають місце гіперопіка або відкидання пацієнта, хвороба або смерть іншого члена сім'ї, які причини розпаду сім'ї підопічного і т.д. У сфері особливо значущого оточення важливі такі відомості про хворого, як, наприклад, втрата ним друга, самоту, дискримінація, труднощі пристосування до нового оточення, зміна життєвого стереотипу, проблеми, пов'язані з державними установами і правоохоронними органами. Всі ці дані можуть стати джерелом соціальної складової функціонального діагнозу, важливого для планування соціальної роботи.
Зміст і об'єми соціальної допомоги, її цілі і методи визначаються також типом психіатричної або соціальної установи, в якому спостерігається хворий.