- •Культура як духовний та суспільний феномен
- •5. Етапи розвитку української культури
- •6. Автохтонна та міграційна теорії походження укр..Народу
- •7.Духовна культура трипільців
- •8. Скіфи, в давній укр.. Культурі
- •10. Зарубинецька та черняхівська культури східнослов. Племен
- •11. Запровадження християнства у Київській Русі
- •12. Київська русь як соціокультурна система
- •13. Розвиток літописання і літератури в Київській Русі
- •14. Слово о полку ігоревім як шедевр давньоруської літератури
- •15. Значення слова про закон і благодать для русі
- •16.Архітектура.
- •17.Образотворче мистецтво та іконопис
- •18.Музичне і театральне мистецтво
- •19.Культура Галицько-Волинського князівства
- •20.Передумови розвитку української культури XIV –XV ст
- •21. Розвиток освіти і науки XIV-XVII ст
- •22. Соціально-політичні та історичні обставини розвитку української культури
- •23Діяльність острозького культурно-освітнього осередка
- •24.Братства та їх роль у розвитку культури
- •25. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл
- •28. Особливості ренесансної архітектури
- •29. Українське образотворче мистецтво у XVI—XVII ст.
- •31. Суспільно-історичні передумови розвитку культури України другої половини XVII—XVIII ст.
- •32. Світоглядні засади українського бароко
- •33. Українська освіта і наука у другій половині хvii-XVIII ст.
- •34. Києво - Могилянська академія-осередок української освіти і науки
- •35. Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили
- •36.Козацтво як головний чинник укр.. Сусп..-політ та культ. Життя
- •37.Козацьке літописання.
- •38. І.Мазепа і бароко.
- •39.Архітектура 17-18ст.
- •40.Образотворче мистетство 17-18ст .
- •42. Значення творчості Сковороди.
- •43. Суспільно-політичні умови розвитку української культури
- •45. Розвиток укр. Літератури 19 століття
- •46.Драматургія і театр хіх ст. В Україні.
- •47.Музика хіх ст.
- •48. Генезис та періодизація
- •49. Освіта. Наука хіх ст.
- •50.Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- •52. Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського брацтва
- •53. Роль творчості т.Г. Шевченка у становленні української культури
- •54. Романтизм та його розвиток та Україні
- •55. Модерністський період національно-культурного відродження, його характерні риси та ознаки.
- •56.Ю.Бачинський та м.Міхновґький – виразники української національної ідеї.
- •57. Національно-культурне відродження у Галичині. Культурно-просвітницька діяльність Руської Трійці.
- •58.Здобутки української культури у період національно-демократичної революці(1917-1920)
- •59. Українська радянська культура та головні етапи її розвитку.
- •60.Політика українізації та її прояви в контексті розвитку української культури.
- •61.“Розстріляне відродження. Культура України в 30-х роках.
- •62. Культура України в роки Другої світової війни
- •63. Розвиток української культури у період хрущовської «відлиги».
- •64.Шістдесятники
- •Олександр Довженко - основоположник українського кіномистецтва.
- •66. Головні чинники, тенденції та риси сучасної української культури.
- •67. Розвиток освіти і наукових знань в Україні наприкінці XX - початку XXI ст.
- •68. Традиції та новації в сучасному українському театральному мистецтві та літературі.
- •69. . Проблеми розвитку культури в незалежній Україні
53. Роль творчості т.Г. Шевченка у становленні української культури
Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу. Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури. Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова. Тарас Шевченко був і залишався вірним народові, ніколи не розривав з ним зв'язку і в кінці життя з гордістю писав: "... я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу".У раннього Шевченка є дещо спільне з романтичною поетикою. Надзвичайна близькість поезії Шевченка до фольклору, зокрема, до народної пісні, давала підставу деяким критикам вважати автора "Кобзаря" водночас і народним співцем (творцем фольклору), і поетом. Найвиразніше революційний характер романтизму поета виявився у поемі "Гайдамаки", що з'явилась через рік після виходу "Кобзаря". Поема була здійсненням велетенського задуму, про що свідчить філософський віршовий вступ і прозова передмова. Творчість останнього періоду життя стала найвищим етапом в розвитку поета. Як і раніше, жагуча революційна пристрасть поєднується в ньому з особливою, надзвичайною ніжністю, ліричною емоційністю ("Посажу коло хати", "Над Дніпровою сагою", "Тече вода з-під явора"). Як і раніше, безцензурні твори поета поширюються в численних списках, потрапляють за кордон і друкуються там. Безсмертя творчості Шевченка полягає в тому, що найпередовіші для того часу революційні ідеї було втілено в геніально просту поетичну форму.