- •Основи теорії планування експерименту
- •1 Метод контрольних меж
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Загальні відомості
- •1.1.2 Коротка історична довідка
- •1.1.3 Невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.4 Стандартна невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.5 Аналіз результатів повторних спостережень
- •1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
- •1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
- •1.1.7.1 Критерій 2 Пірсона
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.1.7.2 Складений критерій
- •1.1.7.3 Обробка результатів кількох серій вимірювань
- •1.1.8 Вимірювання невипадкових величин та їх реалізацій Призначення контрольних меж. Рівноточні виміри постійної величини
- •1.1.9 Статистична характеристика якості продукції
- •1.1.10 Статистичний контроль якості продукції
- •1.1.11 Техніка контрольних карт
- •1.1.12 Форма контрольної карти типу "середнє-розмах"
- •2 Однофакторний дисперсійний аналіз
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Постановка задачі
- •2.1.2 Постановка задачі в загальному вигляді
- •Припущення, на яких базується дисперсійний аналіз
- •2.1.4 Ідея дисперсійного аналізу
- •Однофакторний аналіз
- •2.1.6 Розкладання сум квадратів
- •2.1.7 Оцінка дисперсій
- •2.1.8 Оцінка впливу фактора
- •2.1.9 Випадок нерівнокількісних спостережень
- •2.1.10 Розрахункові формули для суми
- •3 Багатофакторний дисперсійний аналіз
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Постановка задачі
- •3.1.2 Розкладання сум квадратів
- •3.1.3 Оцінка дисперсій
- •3.1.4. Оцінка впливу факторів
- •3.1.5 Розрахункові формули для сум
- •3.1.6. Опорна стрижнева порцелянова ізоляція
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Багатофакторний експеримент
- •4.2.1 Вибір моделі
- •4.2.2 Повний факторний експеримент
- •4.2.3 Дробовий факторний експеримент
- •4.2.4 Проведення експерименту і обробка його результатів
- •4.2.5 Прийняття рішень
- •4.2.6 Випробування при підвищених і граничних навантаженнях
- •5 Лабораторна робота № 1
- •5.2 Хід роботи
- •5.3 Приклад виконання завдання
- •5.3.1 Завдання
- •5.3.2 Рішення задачі
- •5.4 Варіанти завдань
- •5.5 Контрольні питання
- •6 Лабораторна робота № 2 однофакторний дисперсійний аналіз
- •6.2 Хід роботи
- •6.3 Приклад виконання завдання
- •6.3.1 Завдання
- •6.3.2 Рішення задачі
- •6.4 Варіанти завдань
- •6.5 Контрольні питання
- •7 Лабораторна робота № 3 багатофакторний дисперсійний аналіз
- •7.2 Хід роботи
- •7.3 Приклад виконання завдання
- •7.3.1 Завдання
- •7.3.2 Рішення задачі
- •Двофакторний аналіз
- •7.4 Варіанти завдань
- •7.5 Контрольні питання
- •8 Лабораторна робота № 4
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.3 Хід роботи
- •8.4 Контрольний приклад
- •8.4.1 Домашня підготовка
- •8.4.2 Робота в лабораторії
- •8.5 Формули для розрахунку
- •8.6 Варіанти завдань
- •8.7 Контрольні питання
- •Література
- •Основи теорії планування експерименту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
3.1.2 Розкладання сум квадратів
Відповідно до основної ідеї дисперсійного аналізу розкладемо суму S квадратів відхилень спостережень від загального середнього на компоненти, що відповідають перерахованим факторам.
де
(3.5)
- загальна сума квадратів, характеризує розсіювання окремих спостережень у загальній сукупності за рахунок впливу усіх факторів,
(3.6)
- сума квадратів відхилень "усередині серій". Сума характеризує розсіювання окремих спостережень за рахунок впливу фактора випадковості.
(3.7)
- сума квадратів відхилень “між рядками”. Сума характеризує розсіювання середніх за рядками в результаті дії фактора випадковості (з дисперсією середнього рядка ), фактора x1 (з дисперсією ) і фактора взаємодії (з дисперсією середнього для кожного рядка ).
(3.8)
- сума квадратів відхилень "між стовпцями". Сума характеризує розсіювання середніх по стовпцях в результаті дії фактора випадковості (з дисперсією середнього стовпця ), фактора x2 (з дисперсією ) і фактора взаємодії (з дисперсією стовпця ),
(3.9)
- сума квадратів відхилень "між серіями". Сума характеризує розсіювання середніх серій в результаті дії фактора випадковості (з дисперсією середнього серії ) і фактора взаємодії (з дисперсією ).
3.1.3 Оцінка дисперсій
Суми квадратів S, S0, S1, S2, S12, розділені кожна на відповідну їй кількість ступенів свободи , 0, 1, 2, 12, дають незміщені оцінки диспер-сії відтворення 2.
1) вибіркова загальна дисперсія за всіма спостереженнями
(3.10)
з кількістю ступенів свободи
,
2) вибіркова дисперсія розсіювання "усередині серій" або залишкова оцінка є середньозваженою дисперсією за всіма серіями спостережень
(3.11)
з кількістю ступенів свободи
3) вибіркова дисперсія розсіювання "між рядками"
(3.12)
з кількістю ступенів свободи
4) вибіркова дисперсія розсіювання "між стовпцями"
(3.13)
з кількістю ступенів свободи
5) вибіркова дисперсія розсіювання "між серіями"
(3.14)
з кількістю ступенів свободи
Кількість ступенів свободи перевіряється за співвідношенням
(3.15)
3.1.4. Оцінка впливу факторів
Аналіз значимості впливу факторів x1, x2 та їхньої взаємодії x1, x2 проводиться за критерієм Фішера при обраному рівні значимості q у такому порядку:
1) вплив факторів x1 і x2 відповідно з дисперсіями
(3.16)
визнається значним якщо виявиться значною відповідно, відмінність від і від , тобто якщо відповідний критерій
(3.17)
Якщо одне з цих дисперсійних відношень незначне, тобто вплив відповідного фактора, незначне або , то для дисперсії ми одержимо дві оцінки і або і ,відповідно, які можна об’єднати в зведену оцінку
(3.18)
або
(3.19)
з великою кількістю ступенів свободи
Якщо два дисперсійних відношення, тобто впливи обох факторів, незначні і , то оцінки , і для дисперсії можна об’єднати в зведену
(3.20)
з великою кількістю ступенів свободи
2) вплив взаємодії x1x2 з дисперсією
(3.21)
визнається значним якщо відмінність і виявиться значною, тобто, якщо критерій
(3.22)
У противному випадку вплив взаємодії вважається незначним і обидві оцінки і для 2 можна об’єднати в одну
(3.23)
з великою кількістю ступенів свободи
Якщо вплив факторів x1, x2 і їхньої взаємодії x1x2 незначні, то дисперсію відновлення можна оцінити вибірковою загальною дисперсією s2.