Модуль 2

* Мистецький напрям, що панував у ХІХ ст. Свого розквіту досягає у Франції наприкінці XVII – поч. XVIII ст., а у XVIII ст. стає вже загальноєвропейським напрямом; пропонує нові естетичні норми, формує образ героя, що може вистояти всупереч лихій долі, підкорити особисте загальнолюдському, пристрасть – обов’язку, розуму – це:

* Мистецький напрям, який виник у Європі на межі XVIII і ХІХ ст. був реакцією проти раціоналізму доби Просвітництва і застиглих форм, схем і канонів класицизму та подекуди проти сентименталізму. Визначальними стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчення історичного минулого це:

* Після закінчення російсько-турецької війни 1768-1774 р­р. та зруйнування Запорозької Січі, величезні простори на півдні Ук­раї­ни були включені до імперії як:

* Вся Правобережна Україна увійшла до складу Російської ім­перії, яка контролювала відтепер 80 % українських зе­ме­ль внаслідок поділу Польщі у:

* Масонська ложа в Полтаві, яка діяла з 1818 по 1819 рр. називалася:

* І.Котляревський був членом масонської ложі:

* Фундаторами Південного товариства в Тульчині бу­ли:

* Героїчною сторінкою в історії українського на­ро­ду стало повстання в Північній Буковині у першій половині ХІХ ст. під ке­рів­ниц­твом:

* У 30-х – 40-х роках ХІХ ст. центром національного руху став Ль­­вів, а його авангардом – громадсько-культурне об’єд­нан­­ня:

* У 1834 р. «Руська трійця» під­го­ту­­ва­ла до друку історико-літературний збірник:

* Українці Галичини у квітні 1848 р. виступили рішуче проти намагання по­­ляків втягнути Галичину до Польщі і створили свою по­лі­тичну організацію у Львові:

* Ім­пе­ра­тор­ський указ, який санкціонував скасування кріпацтва в Угор­­щині за викуп на таких же кабальних умовах, як і в Га­личині та на Буковині було видано у:

* Протягом другої половини ХVІІІ ст. основними цен­тра­ми освіти на українських землях, які входили до складу Російської імперії залишалися:

* Київська академія була закрита у:

* Народ по селах і містах Лівобережжя і Слобожанщини й далі засвоював еле­ментарну грамоту в школах, які й утри­му­ва­лися коштом населення:

* На Правобережжі та в Західній Україні в другій половині XVIII ст. більшість ко­ле­гіу­мів залишалась в руках:

* Ви­к­ладання філософських, богословських та правничих на­ук книжною українською мовою при Львівському уні­вер­ситеті, яке діяло до 1805 р. носило назву:

* Згідно з «Попередніми правилами народної освіти» 1803 р. впроваджувались чотири типи шкіл:

* У школах, які відкривалися при цер­ков­них парафіях і були початковими, навчання тривало 4-6 мі­сяців у селах і до одного року в містах. Дітей навчали (ро­сійською мовою) читання, писання, елементарних ариф­метичних дій, основ православної релігії:

* Навчальний заклад, заснований у 1820 р. на кошти братів Без­бо­ро­дь­ків і пере­творений у 1832 р. на гімназію вищих наук це:

* У якому з рядків університети розташовані у хронологічній послідовності їх заснування?

* Найвідоміші математики, випускники Харківського університету:

* Ви­дат­­ний вчений-енциклопедист, який стояв біля витоків українського народознавства; перший ректор Київського університету, автор виданих ним у 1827 р. «Малороссійськіх песен»; перший історик Коліївщини – народного пов­стання на Правобережжі 1768 р.

* Дослідження історичного минулого українського народу у І половині ХІХ ст. проводили:

* Першу в Галичині граматику ук­раї­н­ською мовою («Граматика руської мови») написав:

* У 1818 р. в Пе­тер­бурзі була опублікована перша граматика української мо­ви («Граматика малороссийского наречия»), складена філологом:

* Друкарні Києво-Печерської та Почаївської лаври за 50 років другої половини ХVІІІ ст. випустили всього якихось дві з половиною-три сотні видань, тому що:

* У друкарні Киє­во-Печерської лаври заведено гражданський шрифт у:

* Промови Самуїла Мис­лавського, присвячені пе­ре­бу­ванню Катерини ІІ у Києві надруковані у 1787 р. у друкарні:

* Заповніть пропущене словосполучення. У 1836 р. в губернській друкарні починають виходити _________________, що стали своєрідним бюлетенем що­річного київського контрактового ярмарку.

* Перше видання друкарні при Харківському університеті:

* Першим ректором Харківського університету був:

* У 40-х ро­ках ХІХ ст. виходив літературний збірник «Молодик», всі чотири ви­пуски якого здійснив відомий видавець і перекладач:

* Вірші, які поз­на­чені впливом вільнодумних ідей, пафос яких полягає в тому, що вони по-своєму заперечують ре­лі­­гійну ідеологію, виступаючи проти неї зброєю сміху; хри­стия­нських святих у них зображено в бур­лес­к­но­му вигляді; образна система цих творів має фольклорний ха­рактер, вона близька і зрозуміла народові так само, як і їх жива, дотепна мова:

* До історичних віршів другої половини ХVІІІ ст. належить діалогічний «Разговор Великороссии с Малороссиею», на­пи­саний перекладачем генеральної канцелярії у Глухові:

* Сатирично-гумористичні вірші Івана Некрашевича:

* Пер­шим тво­­ром нової української літератури вважають:

* П’єси «На­тал­­ка Полтавка» і «Москаль-чарівник» належать перу:

* Автор кількох десятків вір­шів і байок. У байці «Пан та Собака» письменник показав без­­прав’я закріпаченого українського селянства. У творах висловлюються думки про те, що тре­­­ба бу­­ло б «виправити» кріпосництво, звільнити його від «хиб», але питання про знищення кріпосництва автор не ста­вив:

* Основоположником української художньої прози є:

* Комедії «Сватання на Гончарівці» та «Ше­ль­­мен­ко-денщик», які на довгі часи зберегли популярність як виз­нач­ні твори літератури для театру належать перу:

* Основоположником нової ук­раї­нської літератури вважається:

* До балад Т.Шевченка належать:

* Видатний український композитор родом з м. Глу­хо­ва. У Київській академії здобув загальну і музичну освіту. Згодом співав у пе­тер­бур­зькій придворній капелі, брав участь у виставах італійської опе­ри в Петербурзі, а в 1765 р. навчався в Болонській ака­демії. Опера «Демофонт» користувалася ве­ликим успіхом, а її автора було обрано членом кількох ака­демій:

* Тес­ляр­­ський син з Києва, який прославився як духовний ком­по­зитор. Він переніс до церковних співів чимало мотивів ук­­раїнських пісень. У часи свого навчання в Київській ака­­демії був диригентом і першим скрипалем ака­деміч­ного хору, керував хорами в Києві і Москві. Після по­вер­нення з Москви до Києва його за наказом Київського гу­­бернатора за політичні справи схопили і посадили в «Сми­рительний дом», де він і помер:

* Видатний ком­позитор, уродженець м. Глухова. Музичну освіту здо­бував у зна­ме­ни­тій Глухівській співацькій школі. Забраний до при­д­вор­ної капели, він удосконалював композиторську май­стер­ність в Італії, де поставив свої опери «Креонт», «Алкід», «Кві­нт Фабій»:

* Наприкінці ХVІІІ, а особливо на початку ХІХ ст. у пі­сен­ній ліриці духовний кант витісняється:

* Російська опера в Одесі відкрита у:

* Автором першої національної української опери «Запорожець за Дунаєм» вважають:

* Новий стиль класицизм в архітектурі України зароджується ще в 1731-1745 рр., коли Йоганн-Готфрід Шедель побудував:

* У 60-70 рр. пе­ре­будовується місто Глухів – тодішня українська столиця, ре­зиденція гетьманів, а в 1764-1786 – місцеперебування Ма­лоросійської колегії – у стилі класицизму під керівництвом архітектора:

* Архітектором Собору Різдва Богородиці в Козельці є:

* Архітектором Надбрамної церкви Кирилівського монастиря, дзвіниці біля Дальніх печер Києво-Печерської лаври є:

* До видатних пам’яток другої половини XVIII - початку ХІХ ст. належить брама За­боровського. Отвір брами висотою здається на зріст людини, хоч на­справді через нього можна проїхати каретою. Він пере­кри­тий аркою, розчленований прямокутними пі­­лястрами, схо­жими на пілончики, й заглиблений під дугу, порівняно роз­тягнуту, арку, що п’ятами спи­рається на примхливі ка­пі­телі колон. Її автор:

* Ви­дат­ни­ми пам’ятками його творчості є собор святого Юра у Ль­во­ві, де гармонійно поєднано західноєвропейські і ук­раї­н­ські національні риси, а також будинок ратуші в м. Бу­ча­чі – найвидатніша світська споруда в Україні XVIII ст.:

* Най­вищою де­рев’я­ною спорудою ХVІІІ ст., яка досягла 65 метрів була церква, по­будована в 1773-1779 рр. за проектом Якима Пог­реб­ня­ка:

* Архітектурний стиль при якому, при плануванні міст обов’язково виділявся адміністративний центр із площею, квартали були пря­мо­кут­­ними, композиції ансамблів окремих архітектурних ком­­плексів мали відкритий характер, головне місце в за­бу­до­ві міста приділялось адміністративним спорудам, вій­сь­ко­вим та цивільним учбовим закладам, соборам, театрам, тор­говим площам:

* За його про­ектом споруджено церкву на Аскольдовій мо­ги­лі (в 1810 р. дерев’яну церкву замінили кам’яною ро­тон­дою з колонадою і банею), церкву Різдва Христового, в якій стояла труна з тілом Тараса Шевченка від 6 до 8 трав­ня 1861 р. під час перевезення його до Канева, ансамбль Контрактової площі на Подолі:

* Видатним пам’ятником архітектури класичної школи в Ук­раїні є будинок Київського університету ім. Т. Шев­чен­ка, побудований за проектом архітектора:

* Парк, ос­новне ядро якого створено в 1796-1800 рр. в має­тку поль­ського магната Ф. Потоцького, роз­ташований на великій території – 177 га – в ма­льов­ни­чому природ­но­му руслі річки Кам’ян­ка з численн­и­­ми штучними спору­да­ми – водоймами, скелями, гро­та­ми, водоспадами, шлю­за­ми, каскадами. Парк при­кра­шають фонтани, альтанки, скульп­тури. Парк подарував Ф.Потоцький своїй дружині на день народження:

* Поширеним видом монументального декоративного ми­стецтва в Україні в другій половині ХVІІІ ст. було:

* Основу критичного, реа­лі­стич­но­го мистецтва в образотворчому мистецтві заклали:

* Портрети та картини «Літній український селянин», «Молодий ук­раї­н­ський селянин», «Подільський селянин з сокирою»; «Пря­ля», «Старий жебрак», «Старий, що вирізує палицю», «Пор­трет сина», «Хлопчик з сопілкою» належать перу художника, колишнього кріпака:

* У першій половині ХІХ ст. відбувається процес за­ро­джен­ня українського пейзажу, пов’язаний насамперед з твор­чістю:

* У подоланні умовності старого й створенні нового ук­раї­нського портрета особливе місце належить творчості художника, яка характеризує пе­ре­хід­ний етап у розвитку українського мистецтва кінця ХVІІІ - початку ХІХ ст.:

* Мистецтво скульптури не зазнало в Києві та на Лівобережжі впливу по­ши­ре­ної в той час барочної скульптури, вона й надалі зберігає зв’я­зок з:

* До відомих скульпторів другої половини ХVІІІ ст. належать:

* Указ Олек­сан­дра ІІ, який забороняв публікувати українські книжки, ко­ристуватися українською мовою на сцені це:

* Культурне товариство «Просвіта» у Львові було засновано у:

* Літературне товариство ім. Т.Шевченка у Львові було засновано у:

* Щомісячний громадсько-політичний і літературний журнал українською мовою «Основа» виходив у Петербурзі протягом:

* У якому із варіантів викладено зміст реформи в галузі освіти 1864 р. в Російській імперії:

* Студенти, члени громадівських гуртків Києва, Харкова, Полтави у 50-их роках ХІХ ст. стали ініціаторами заснування навчальних закладів:

* Т.Шевченко видав у 1861р. підручник для недільних шкіл:

* Пись­менниця трьох літератур: української, російської та фран­цузької; автор «Народних оповідань», що мали величезний вплив на розвиток на­ціональної самосвідомості українського народу, соціальної повісті «Інститука», присвяченої Т. Шев­чен­ку, історичної повісті «Маруся»:

* «Буковинським кобзарем» називають:

* Цікаву спробу ст­во­ри­ти образ свідомого українського інтелігента (повісті «Се­мен Жук і його родичі» та «Юрій Горовенко. Хроніка з смут­ного часу») зробив:

* Письменниця, яка у ряді оповідань показала со­ціа­льні проблеми галицького села («Ядзя і Катруся»), про­бу­дження почуття народної самосвідомості («Виборець»):

* «З вершин і низин», «Смерть Каїна», «Мойсей» належать перу:

* Українське театральне мистецтво в другій половині ХІХ ст. (як і в першій) розвивалося в таких умо­­­вах:

* Авторами український п’єс другої половини ХІХ ст. є:

* Засновником ук­раї­н­сь­ко­го те­ат­ру, визначним дра­ма­тургом, та­ла­но­ви­тим режисером і актором є:

* Сла­вет­­ний співак і обдарований композитор, актор оперних те­атрів Петербурга і Москви, вихованець Глінки і друг Шев­­ченка, автор вокально-хор­е­о­г­ра­­­­фічної вистави «Українське весілля», музичної ком­по­зи­ції «Картини степового життя циган», водевіля «Ніч на­п­е­ре­­додні Іванового дня», солоспівів «Спать мені не хочеться», «Стоїть явір над водою», опери «За­по­рожець за Дунаєм»:

* Йому належить понад 80 за­писів і обробок мелодій народних пісень, ряд ро­ман­сів та дуетів. Найвидатніший твір – опера «Ка­те­р­и­­на», в ос­нову якої автор поклав однойменну поему Т. Шев­ченка:

* Автор широковідомої музики до «Назара Стодолі» Т. Шев­ченка і талановитої поліфонічної композиції «Ве­чор­ни­ці»:

* Засновник музичного то­вариства «Торбан» у Львові і музичної школи при ньому, а також співочого товариства «Боян» і «Вищого музичного ін­­­ституту ім. М. Лисенка» у Львові, автор опе­ри «Купало» і кількох уривків з музики до «Назара Ст­одолі» Шевченка, «Ярополка» К. Устияновича:

* Одним з перших українських композиторів-про­фе­сіо­на­лів у Галичині. З ба­га­тьох його симфоній-увертюр, в яких використовував мелодії ко­ломийок, вальсів, полонезів, слід згадати музику до «За­по­віту» Шевченка, «Поклону» Федьковича та «Жовніра» Гу­ша­левича. Написав він також музику до оперет «Підгіряни» й «Верховинці»:

* Ди­тячі опери «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима й весна» належать:

* В архітектурі другої половини ХІХ ст. переважав стиль, який передбачав суміш елементів різ­них стилів:

* Друга половина ХІХ ст. в образотворчому мистецтві – це період розквіту:

* Товариство пе­ресувних художніх виставок (Товариство пе­ре­дви­ж­ни­ків) було створено в Петербурзі у:

* Київську малювальну школу заснував у 1875 р.:

* Темі зубожіння українського селянства художник при­свя­тив один із своїх кращих творів «На заробітки»:

* Його вважають од­ним із зачинателів українського реалістичного пейзажу. По­чинаючи з середини 1870-х років центральною в його тво­рчості стала тема української природи: «За­тишшя», «Село», «Ха­ти в літній день», «Ри­балки», «Сінокіс», «Жнива»:

* Вчився в Кра­ківській школі красних мистецтв, викладав ма­лю­ван­ня в школах Галичини. Відомий він як ілюстратор жур­на­лу «Дзвіночок», казок-поем І. Франка «Пригоди Дон-Кіхота» і «Лис Микита». Та найцінніші в його спадщині реалістичні жан­рові картини-образи злиденного життя галицького се­ла «Сліпець з проводирем», «В селянській хаті», «Погорільці»:

* З ініціативи українських на­у­­кових діячів Петербурзька ака­демія наук створила 1905 р. комісію під головуванням Олексія Шахматова, яка скла­ла де­кларацію:

* Рівень неписьменності серед українців на початку ХХ ст. становив:

* Значною подією в розвитку українського мовознавства стало видання «Словаря української мови» (1907-1901 рр.), автором якого був:

* Про що йде мова: роз­ви­ва­ло­ся у важких умовах, під постійним гнітом царського уря­ду. Колективи не мали права на ста­ціонарну роботу, були, по суті, мандрівними:

* У Киє­ві відкрито перший в Україні театральний навчальний зак­­лад – Музично-драматичну школу ім. М. Лисенка з ок­ре­­мим драматичним відділом у:

* Про­тя­гом 1905-1906 рр. львівський театр товариства «Ру­сь­ка б­е­с­і­да» – єдиний професіональний театр Галичини й Бу­ко­ви­ни очолював:

* У 1917 р. в Києві почав свої вистави заснований в 1916 р. «Молодий театр», яким керував:

* Пер­ший в Західній Україні початку ХХ ст. композитор-про­фе­сіо­нал, автор опе­ри «Роксолана», ряду романсів і хорів:

* Пісню на музику «хору норманів» «Шалійте, шалійте, скажені кати» (на слова О. Ко­­­леси), яка стала популярною масовою революційною піснею на початку ХХ ст. написав:

* Роман «Фа­та моргана», новели «Сон», «На острові», повість-ба­лада «Тіні забутих предків» належать до творчості:

* Ар­хі­тек­­турний стиль, в основу якого покладена динамічність фор­ми, іноді геометрично чіткі ритми будівлі, відмова від ор­деру та еклектичних запозичень елементів інших стилів; характерна надмірність де­кору на фасадах, відсутність чіткості силуету це:

* Проект будинку Полтавського гу­бер­н­сько­го земства, який вва­жається одним із шедеврів сучасної української ар­хі­тек­тури розробив архітектор:

* Автор та­ла­новитих жанрових картин і портретів, увійшов в історію українського малярства картиною «По­хорон кошового», психологічно загостреними пор­тре­та­ми «Портрет дівчини в червоному капелюсі», «Портрет ста­рого вчителя» та жанровими картинами «Карусель», «Се­лянська родина»:

* Художник своєрідного та­лан­­ту, родоначальник українського батального малярства, ав­тор багатьох творів, що оспівують героїзм російського та ук­раїнського народу, їх боротьбу за свободу і не­за­леж­ні­сть: «Бій під Малоярославцем», «Повернення російської ка­валерії під Аустерліцом»:

* Працював у станоковому, мону­ме­на­­таль­но-декоративному, театрально-декораційному маляр­ст­ві. Але найбільше він відомий як графік, талановитий ілю­ст­ра­­тор книг, автор малюнків до різних журналів: «Український косар», «На Дніпрі», «Зби­ран­ня лози для виготовлення кошиків», «Біля кузні»:

* На початок ХХ ст. припадає розквіт творчості за­хід­но­українського художника, та­ла­но­ви­­того митця, громадського діяча, близького друга І. Фра­­н­­­ка. Йо­го інтереси не обмежувалися якимсь одним жан­ром. Він ство­рив поетичні пейзажі, для яких характерне уза­галь­­нен­­­ня образів природи, декоративність і мо­ну­мен­таль­ність: «Дніпро», «Шев­чен­ко­ва мо­ги­ла», «Лу­ки і по­­ля», «Копиці», «Самітня сосна»:

* Його творчість як талановитого ху­дожника тісно зв’язана з життям народу. Працюючи в Чер­нів­цях, Львові та Києві, він створив ряд історичних полотен, зо­­­крема картину «Богун під Берестечком», «В’їзд Богдана Хмель­­ницького в Київ», а також багато жан­рових та пор­тре­­тних творів:

* Період розвитку української культури у ХХ ст., який отримав назву т.зв. українського ренесансу; роки від­нов­лен­ня української державності і створення принципово но­вих умов для розвитку української національної куль­ту­ри:

* Період розвитку української культури у ХХ ст., який був най­не­без­печ­нішим для української культури, оскільки під загрозою іс­нування опинились саме її зміст і форма. Культура стала пов­ністю залежною від політичної кон’юнктури та існу­ючо­го деспотичного режиму:

* Період розвитку української культури у ХХ ст., який характеризується певним по­жв­а­в­­лення духовного життя. Спостерігаємо повернення до на­ціо­нальної культури частини творчого доробку ре­пре­со­ва­них сталінським режимом її діячів, поступове озна­йом­лен­ня з національними мистецькими здобутками діаспори, не­здоланність висунутих поколінням «шестидесятників» куль­турно-радикальних пропозицій, скерованих проти дена­ціо­налізації та русифікації

* Два Всеукраїнські учи­тель­ські з’їз­ди, де головним стояло питання відродження ук­раїнської шко­ли після довгого часу її русифікації відбулись у:

* У Києві 5 жовтня 1917 р. у складі трьох фа­культетів – історико-філологічного, фізико-математичного, юри­дичного і підготовчих курсів було відкрито:

* Українську академію наук було засновано за гетьмана П.Скоропадського у:

* З 1921 р. Українську академію наук перейменовано на:

* Історико-філософську секцію Всеукраїнської академії наук з 1924 р. очолював:

* У західних регіонах України, зо­крема у Галичині, Західній Волині та Поліссі, які після гро­мадянської війни увійшли до складу Польщі, за­боронялось вживання української мови в усіх дер­жав­них установах та органах самоврядування з:

* Українці західних регіонів України, які після громадянської війни відійшли до Польщі, змушені були заснувати у Львові, навчальний заклад, який діяв продовж 1921-1925 рр.

* Три типи шкіл: початкова (I-IV класи), неповна середня (I-VII класи) і середня (І-Х класи) були введені в радянській Україні у:

* У 1932 р. вперше в СРСР було штучно розщеплене атом­не ядро у:

* У скла­ді Української академії наук утворилась низка суспіль­ство­знавчих інститутів, у тому числі й Інститут історії Ук­ра­ї­ни в:

* На базі Київського, Харківського і Одесь­кого університетів у м. Кизил-Орді у роки Другої світової війни створено:

* В історію природознавчої нау­ки другої половини ХХ ст. увійшли імена видатних вчених-академіків:

* У 1921 р. у Відні був заснований:

* Лі­те­ра­тур­но-художня, просвітницька організація, кредом якої було не­гативне ставлення до культурного минулого, намагання ство­рити свою «чисто пролетарську», особливу літературу і куль­туру:

* У 1925 р. виникла так звана «Вільна академія про­ле­тар­­ської літератури» (ВАПЛІТЕ), до якої увійшли най­виз­нач­­ніші того часу письменники:

* Особливою популярністю у 20-их рр. ХХ ст. ко­­ристувалися модерний український театр «Березіль» на чо­лі з:

* Г. Ве­рьо­в­ка, М. Вериківський, П. Козицький, М. Колесса, Я. Ка­­лі­ш­­­ський, В. Косинка, Г. Лятошинський, Л. Ревуцький, Ф. Со­­­­­­боль це:

* Фільм О.Довженка включено до почесного списку дванадцяти кра­щих філь­мів світу всіх часів і народів (Брюссель, 1958 р.):

* Г. Жу­ков, Д. Дяченко, С. Кравець, С. Серафимов, М. Фільгер це:

* Культурні процеси 30-их рр. ХХ ст. уні­фі­ку­ва­лись за так званим методом:

* Ви­хо­дя­ть у світ високопатріотичні поетичні твори Павла Ти­чи­ни («Голос матері»), Максима Рильського («Слово про рідну ма­тір»), Володимира Сосюри («Любіть Україну») та ін. у:

* Було заборонено і розпущено греко-ка­то­ли­цьку церкву, а сот­ні греко-католицьких священиків на чолі з мит­ропо­ли­том Й. Сліпим було репресовано та кинуто у сталінські табори у:

* «Лисенківщина» - це:

* Рух творчої української інтелігенції, яка виявила праг­нен­ня до пошуку нових форм мистецького самовираження на ос­нові осмислення національного досвіду, духовної спад­щи­ни свого народу, який виявився на хвилі «хрущовської відлиги» отримав назву:

* В ув’язненні за­ги­ну­ли представники руху «шестидесятників»:

* Автором фільму «Тіні забутих предків» (1965), що вра­жає над­звичайною силою художньо-поетичного про­­­­никнення в глибини народного життя, його дра­ма­тич­ну й трагічну долю є:

* «Кон­цепція гуманітарного розвитку України», голо­вна ідея якої спрямована на визнання пріоритетного розвитку ук­раїнської культури, яка має стати потужним чинником на­ціональної ідентичності та єдності. була прийнята на Всеукраїнському фо­румі інтелігенції у:

* Верховна Рада прийняла Закон України «Про освіту» у:

* Директором гімназії вищих наук у Ніжині з вересня 1821 р. був виходець із Закарпаття:

* Директором Рішельєвського ліцею в Одесі у 1826 р. був призначений виходець із Закарпаття:

* Першим ректором Петербургського університету з 1819-1821 рр. був закарпатець:

* Автор фундаментальної 6-ти томної "Історії карпатських русинів". Робота залишилася у рукопису і друкувалася тільки в кінці ХХ ст. (у 1983, 1986, 1988, 1990 рр. видрукувано три томи в 4 книгах):

* У 1847 р. видано перший в історії Закар,паття буквар "Книжиця читальная для начинающих", автором якої є:

* Друкарні на Закарпатті почали діяти лише:

* З 1930 р. в початкових школах Закарпаття введено (тривалість навчання):

* Ужгородський державний університет було відкрито у:

* Російський царизм остаточно запровадив в Україні крі­посницький лад у:

* Запорозька Січ була зруйнована російськими військами у:

* Повстання гайдамаків у 1768 р., яке дістало назву Коліївщина, відбувалося під проводом:

* У першій чверті ХІХ століття розгорнулася тривала бороть­ба селян Поділля під проводом народного героя:

* Програмний документ Південного товариства:

* Під впливом революційних ідей декабристів на кінець 40-х років в Україні створюється таємна політична ор­га­ні­з­а­ція, сус­піль­ний склад якої вже відрізняється від складу масонських лож і політичних гуртків першої чверті ХІХ століття. Чле­нами товариства були переважно представники се­ред­ніх або й бідних дворян, урядовці і навіть колишній крі­пак:

* У 1837 р. чле­ни гуртка «Руська трійця» під­­готували і видали в Будапешті літературно-науковий аль­манах:

* Найголовнішим наслідком революції 1848-1849 рр. для населення Західної України було:

* Ді­ти українського панства здобували вищу освіту в другій половині XVIII ст. в:

* Дяківські школи в кінці ХVІІІ ст. май­же зникають, особливо після того, як було заборонено:

* Спадкоємницею братських шкіл у Львові у другій половині XVIII ст. була:

* У другій половині ХVІІІ ст. в Україні діяли, по суті, ли­ше дві друкарні:

* Колискою української журналістики у першій половині ХІХ ст. був:

* Він створив оригінальну фі­лософську систему, навчаючи, що матерія вічна, що світ мож­на і треба пізнати. Щастя бачив у «сродній» праці. Трактати написані у формі діалогів образною мо­вою, пересипаною народними висловлюваннями, при­слі­в’ями і приказками, анекдотами, притчами та ін. Його збірки «Харківські байки» та «Сад божественних пісень»:

* Талановитий байкар. В йо­­го «Малоросійських приказках» продовжена критика ок­ре­мих негативних сторін кріпосницького ладу, почата в ук­раїнській літературі Котляревським, і широко ви­ко­ри­ста­ні мотиви байок Крилова. Більшість своїх творів автор писав російською мовою. Він багато піклувався про Т. Шевченка, брав участь у викупі його з кріпосницької не­­волі і допоміг йому видати в 1840 р. «Кобзар»:

* Походив з кріпаків, акторську діяльність роз­почав 1805 р. У 1821 р. за участю передових пре­дстав­ни­ків української та російської громадськості його ви­куп­ле­но з кріпацтва. Акторська творчість від­зна­чає­ться новаторським пошуком. Він один з перших пе­рей­шов від класичної манери гри до сценічного реалізму і на­ціонального українського стилю. Створив не­пе­ре­вер­шені образи Виборного й Михайла Чупруна:

* Першою національною українською оперою вважають:

* Церква побудована в стилі бароко на 15-ме­т­ро­во­му фун­даменті, який із східної сторони при­лягає до го­ри, а із за­хідної має вигляд двоповерхової споруди. З фундаменту, не­мов камінна квітка, виростає сам храм. Він одноку­поль­ний з п’ятибанним за­вер­шен­ням. Храм має довжину 32 м, ширину 23 м, висоту ра­зом з хрестом 60 м. Будівництво її здійснив архітектор Іван Мічурін за прое­ктом Варфоломій Растреллі:

* Перший бу­­ди­нок оперного театру в Одесі було споруджено в 1809 р. за проектом петербурзького архі­тек­то­ра:

* З цікавих ар­хі­тек­тур­них ансамблів міського будівництва початку ХІХ ст., які уці­лі­ли до наших днів, є кругла площа в Полтаві, створена на ос­нові проекту архітектора:

* Художник, педагог, відіграв велику роль у житті Т. Шевченка. По­­чинаючи із знайомства в Літньому саду в Петербурзі й до кін­ця життя, він був його вірним другом і при­хиль­ни­ком; допоміг викупити Шевченка з кріпацтва, вс­тупити до Академії художеств, познайомив його з Брю­л­ло­вим. У творах «Про­даж сіна на березі Дніпра», «Хлопчик-рибалка» ху­дож­ник виявляє інтерес до народного побуту:

* Першою жанровою картиною Шевченка, ство­реною в Академії, за яку Рада Академії нагородила молодого художника срібною медаллю, була:

* Кріпосництво було ліквідовано в Російській імперії у:

* Валуєвський циркуляр був виданий у:

* Літературне товариство ім. Шевченка було пере­тво­рене в Наукове товариство ім. Шев­чен­ка (НТШ) у:

* Середній тип школи, за­с­нованої у 1871 р. в Києві, яка за своїм статутом бу­ла гімназією, що мала тільки старші класи. Після її за­кін­­чення випускники мали можливість вступати до уні­ве­р­ситету, який здійснював навчальний нагляд. Мала гуманітарний характер:

* Поет, прозаїк, жур­­наліст, видавець, літературний критик, мовознавець, ет­­нограф. Його перший великий твір – поема «Україна» – сп­роба історичного епосу від Володимира Великого до ча­сів Б. Хмельницького. Він започаткував українську іс­то­ри­ч­ну романістику (роман «Чорна рада»), створив ви­со­ко­ху­дожні пе­реклади Біблії, творів В. Шекспіра і т.п.:

* І.Нечуй-Левицький є автором:

* Професійний театр в Галичині при то­ва­ри­ст­ві «Руська бесіда» заснований у:

* Народженням українського про­фе­сій­ного народного театру на Лівобережній Україні вважають:

* Драматург, який був на­сам­перед романтиком, автор «Циганки Ази» і «Ой не ходи, Грицю», полюб­ляв мелодраму з її ефектними монологами і ро­ман­тич­ною картинністю, орієнтувався на колорит, надавав пе­ревагу масовим сценам, напруженим героїчним си­ту­а­ціям, історичному фону:

* Основоположник української кла­сичної музики:

* Оде­ське художнє училище засноване у:

* «Весілля в Київській губернії» – один із значних і ха­рак­тер­­них для художника творів, у яких автор зоб­ражує по­­бут українського села. Картина змальовує мо­мент ве­сіль­­ної процесії. Попереду статечно ви­сту­паю­ть молоді. Се­­ред інших учасників цієї події особ­ли­во виразно подано ста­­росту напідпитку, якого ве­ду­ть під руки дві веселі мо­ло­­диці. Композицію вдало за­вершує постать молодої жінки з дитиною на руках. Во­на вдумливо проводжає поглядом ве­­селу процесію. В картині добре передано вранішнє по­віт­­ря, осінній пей­заж:

* Революційна українська партія була створена в Харкові у:

* Ук­раїнсько-руська радикальна партія виникла з ініціативи І. Франка і М. Павлика у:

* Автором «Нарисів історії українського народу», «Про старі часи на Україні», «Ілюстрованої історії України», десятитомної «Історія України-Руси» є:

* Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга – це:

* Збірка «Думи і мрії», драма «Касан­дра», «Contra spem spero» – «Без надії спо­ді­­­­ваюсь!» належать до творчості:

* Перший в Україні критий Бессарабський ри­нок в Києві збудований у стилі:

* Та­лановитий графік, художник, етнограф початку ХХ ст. Багато тво­рів ві­­­дображають поетичну природу Карпат, мальо­в­ни­чі­сть се­­­ла Галичини, побут і звичаї галицького населення, йо­го іс­­­торичне минуле: «Яр­ма­рок у Ко­со­­ві», «Діти на леваді», і в акварелях – «Бідняцька ро­дина», і в офортах та ліногравюрах – «За море», «Бідні ді­ти», «Си­ро­та», «На панщині»:

* Період розвитку української культури у ХХ ст., який характеризується ліквідацією ос­нов­них перепон на шляху розвитку національної культури, зо­крема цензурних заборон, звільнення від ідеологічних догм і міфів, вільним доступом до здобутків сучасного сві­то­вого культурного процесу, до всієї культурної скарбниці люд­ства:

* Ленінська політика т.зв. «коренізації» в радянській частині України почала прово­ди­тись із:

* Скасовано плату за навчання в усіх вузах і технікумах, за­проваджено наукові ступені кандидата і доктора наук, вче­ні звання професора, доцента у:

* Спілка се­лян­ських письменників утворила організацію «Плуг», до якої входили:

* М. Зайчук, М. Бурачок, В. Кричевський, Ф. Кри­чев­ський, О. Мурашко, О. Новаківський, Г. Світлицький, К. Ма­­ле­вич, А. Петрицький це:

* Здійснено перехід до обо­в’яз­ко­во­го семирічного навчання у:

* У вокальному і симфонічному жанрі та­ла­но­вито творили композитори:

* Стиль і метод у мистецтві й літературі, а також філософська доктрина, яка вчить, що предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання:

* Після остаточної ліквідації гетьманського ладу в Україні в 1764 р., верховним державним органом стала:

ДОДАТКОВІ ПИТАННЯ ДО ТЕСТІВ

з навчальної дисципліни «Історії української культури»

для студентів 1-их (1-ий ст. юридичного ф-ту) курсів всіх факультетів

змістовий модуль – 2 (38 завдань) (І сем. 2011-12 н.р.)

Розробив: Кобаль В.І.

*Представників суспільно-політичної течії, що виникла в 1860-ті роки в Галичині, які спрямовували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українців, називали

* 1863 р. і 1876 р. в історії України пов’язані з

* Ким запроваджено викладені нижче заборони?

«Недопускати ввозу в межі імперії... яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоросійському наріччі. Друкування і видавання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком історичних документів...»

* Поява Емського указу (1876 р.) імператора Олександра ІІ пов’язана з

* Емський указ (1876 р.) імператора Олександра ІІ спричинив

* У яких містах розташовані пам’ятники садово-паркового мистецтва «Софіївка» та «Олександрія»?

* З ім’ям Іллі Мечнікова пов’язано

* Об’єднання української інтелігенції – громади – відновили свою діяльність у

* Укажіть прізвища активних учасників громадівського руху 1870 – 1890-х років:

1. Т. Шевченко, 2. В. Антонович, 3. Ю. Бачинський, 4. М. Драгоманов, 5. І. Франко, 6. Ф. Вовк, 7. О. Потебня

* Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«Вважаючи себе соціалістом, заперечував теорію К. Маркса про пролетарську революцію і диктатуру пролетаріату як помилкову і шкідливу для українства. Саме під його впливом в Україні ширилися ідеї соціалізму, автономії України, перебудови Росії на федеративну державу»

* Ю. Бачинський у своїй книзі «Ukraina irredenta» вперше висловив

* З іменами яких діячів пов’язано створення національного гімну «Ще не вмерла Україна»?

* Про якого митця йдеться в уривку з історичного джерела?

«На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків – Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними. Найвимогливіші критики світу називали її «Незабутньою Аїдою», «Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «Вражаючою Валькірією».

* У жовтні 1918 р. було створено два українських державних університети в містах

* У 1920-х роках в Українській СРР «Гарт», «Плуг», «Ланка», «Молодняк», «Авангард» – це

* З іменами М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари в історії української культури 1920-х років пов’язано

* Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«...з 1919 р. Член КП(б) У, один із засновників Спілки письменників «Гарт» (1923), журналів «Літературний ярмарок» (1928), «Політфронт» (1930). Автор творів «Вальдшнепи», «Україна чи Малоросія». Ініціатор літературної дискусії 1925 – 1928 рр.».

* «Розстріляне відродження» – умовна назва

* З іменами Амвросія Бучми, Леся Курбаса, Гната Юри пов’язаний розвиток

* Про який судовий процес йдеться в уривку з історичного джерела?

«На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети «Вісті».

* Масові репресії щодо українського населення Галичини, здійснені польським урядом восени 1930 р., отримали офіційну назву

* У якому році було проголошено незалежність Карпатської України?

* 1945 рік в історії України пов’язаний із

* Укажіть прізвища діячів, які відіграли важливу роль у розвитку культури України в другій половині 1940 – на початку 1950-хроків?

1. О. Гончар, 2. В. Сосюра, 3. В. Симоненко, 4. С. Параджанов, 5. Ю. Яновський, 6. Л. Костенко

* У яких роках в українській науці відбулися описані нижче зрушення?

«В Інституті надтвердих матеріалів виготовлено перші штучні алмази, у Фізико-технічному

інституті побудовано найбільший у світі на той час прискорювач електронів, в Інституті фізики розгорнулися дослідження в галузі фізики атомного ядра завдяки уведенню в дію ядерного реактора».

* Виникнення в Україні руху «шістдесятників» зумовлено

* Алла Горська, Іван Драч, Василь Стус – діячі, яких об’єднує

* Якого твору О. Гончара стосуються цитовані нижче звинувачення?

«...товариш Гончар, зрілий майстер художнього слова, автор відомих творів «Прапороносці», «Людина і зброя», в своєму новому романі... як в кривому дзеркалі змалював працю, побут та духовний світ металургів і колгоспників Подніпров’я, провівши ворожий водорозділ між керівниками та масами».

* Яке поняття є зайвим в логічному ланцюжку: «відлига – застій – дисидентство – перебудова»?

* Що було однією з ознак дисидентського руху в Україні в другій половині 1960 – першій половині 1980-хроків?

* Головне завдання діяльності Української Гельсінської групи

* Леонід Осика, Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук здійснили вагомий внесок у розвиток

* У якому році в СРСР відбулося святкування тисячоліття хрещення Русі?

* Важливим кроком до об’єднання національно-демократичних сил наприкінці 1980-х років було

* Запровадження багатопартійної системи в УРСР стало можливим завдяки

* Проведення Народним рухом України акції «Українська хвиля» (1990р.) – утворення «живого ланцюга» від Львова до Києва – присвячувалося

* Які завдання державотворення в Україні було вирішено на початку 1990-х років?

1. Побудовано соціально орієнтовану ринкову економіку, 2. Установлено недоторканність кордонів, регламентовано режим і порядок їх охорони, 3. Інтегровано українську економіку в європейські та світові економічні структури, 4. Створено власні Збройні сили, організовано органи безпеки та правопорядку, 5. Сформовано інститут громадянства, національну символіку визнано державною, 6. Прийнято нову Конституцію незалежної України.

* У якому році було прийнято закон, який містить такі рядки:

«...вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні та його наслідків... Верховна Рада України приймає цей Закон. Стаття 1. Голодомор 1932 – 1933 років в Україні є геноцидом Українського народу»?