25

Національний банк України

Львівський банківський інститут

Кафедра суспільних наук

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ,

ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З ДИСЦИПЛІНИ “ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА”

для студентів спеціальностей 6.050100 «Банківська справа»,

«Фінанси», «Облік і аудит», «Економічна кібернетика»

Львів

2004

Контрольні завдання, плани та методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни “Етика та естетика” для студентів спеціальностей 6.050100 “Банківська справа”, “Фінанси”, “Облік і аудит”, “Економічна кібернетика” / Уклад. З.М.Комаринська. – Львів: Львівський банківський інститут Національного банку України, 2004. – 23 с.

Укладач: Комаринська З.М., кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних наук ЛБІ НБУ

Рецензент: Сурмач О.І., кандидат історичних наук, вчений секретар університету «Львівський Ставропігіон»

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри суспільних наук,

протокол № 4 від 16 листопада 2004 р.

Затверджено Науково-методичною радою інституту,

протокол № __ від _______________ 2004 р.

© Львівський банківський інститут НБУ, 2004

ЗМІСТ

СЕМІНАР № 1

Тема 1-2. Предмет етики. Особливості функціонування моралі. Основні етичні вчення ………………..……………………………………………………………...… 4

СЕМІНАР № 2

Тема 3. Етичні категорії …………………………………………………………….... 8

СЕМІНАР № 3

Тема 4-5. Основні етичні проблеми сучасності …………………………..……….. 11

СЕМІНАР № 4

Тема 6. Визначення і сутність поняття «естетика». Основні естетичні категорії . 14

СЕМІНАР № 5

Тема 7-9. Основні естетичні концепції хіх – хх ст. Мистецтво хх століття

в контексті європейської естетики. Основні положення постмодерністської естетики …………………………….……………………………………………...… 18

Контрольні питання ……………………………………………………………….… 21

Критерії оцінювання знань студентів ……………………………………………… 22

Рекомендована література ………………………………………………………….. 23

СЕМІНАР № 1

Тема 1-2. Предмет етики. Особливості функціонування моралі. Основні етичні вчення Кількість годин: 1 План

1. Предмет і завдання етики. Еволюція поглядів на предмет етики.

2. Мораль як засіб духовно-практичного освоєння світу людиною. Структура та функції моралі.

3. Українська етична думка: її історія і сучасність:

• Українська докласична думка:

• етичні погляди доби Київської Русі (перші вітчизняні мислителі-моралісти: Іларіон Київський, Феодосій Печерський, Кирило Туровський; “Повчальне слово“ Володимира Мономаха);

• етична думка Києво-Могилянської академії: І.Гізель, С.Яворський, Ф.Прокопович;

• Українська класична морально-етична думка: основні риси та представники (Г.Сковорода, М.Гоголь, П.Куліш, Т.Шевченко);

• Українська етична думка ІІ половини ХІХ-ХХ ст.: основні проблеми та напрямки розвитку.

4. Етика і бізнес. Моральні засади ділової людини.

5. Морально-етичні вимоги до працівників банківської системи.

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарського заняття

При розгляді першого питання варто простежити етимологію термінів “етика” і “мораль”, розглядати етику слід як теорію моралі та компонент духовної культури. Етика як моральна філософія – це теоретичне знання, що відображає моральну свідомість у всій її складності та суперечливості й конкретно-історичну моральну практику в її розмаїтості.

Слід охарактеризувати основні функції етики, простежити еволюцію поглядів на предмет етики та шляхи її впливу на моральну свідомість людей.

Вивчення етики дає можливість усвідомити моральний досвід різних поколінь людства та власного народу, розвинути свій внутрішній світ, спонукає до морального самовдосконалення людини і майбутнього фахівця.

У другому питанні необхідно загострити увагу на понятті моралі як способу регулювання людського буття, формі індивідуальної та суспільної свідомості. Охарактеризувати структуру та функції моралі.

Мораль – одна із форм духовного життя, один із найдавніших універсальних способів соціальної регуляції. Вона має загальнолюдський сенс і конкретно-історичний зміст. Моральний вимір дає нам уявлення про міру людяності суспільства і особистості.

Особливо гостро проблема місця і ролі моральних цінностей у суспільному житті постала у кінці ХХ – на початку ХХІ ст., у період пострадянських трансформацій, зокрема, в Україні.

Третє питання присвячене розгляду української етичної думки, яка поділяється на докласичну етичну думку, класичну морально-етичну думку та етичну думку ІІ пол. ХІХ – початку ХХІ ст.

Українська етична думка у своєму розвиткові пройшла складний і дуже цікавий шлях, який поділяється на три головні доби, що назвали вище. У хронології це відображено так:

І етап – ХІ-ХV ст.;

ІІ етап – ХVІ-ХVІІІ ст.;

ІІІ етап – ХІХ – початок ХХІ ст.

Перший етап характеризувала концепція “держава-Бог-людина”, з якою було щільно пов’язане людське існування.

У другому етапі завдяки Ф.Прокоповичу, Г.Кониському, Г.Сковороді, П.Юркевичу розроблялася тематика добра і справедливості як головних категорій, що впливають на діяльність людського суспільства.

Третя доба характеризувалася постановкою і розробкою концепції “людина-нація” (особливо під час національно-визвольних змагань), “людина-Бог”, “людина-суспільство” у їх протиставленні чи взаємовпливі.

Розгляд четвертого питання “Етика і бізнес. Моральні засади ділової людини” варто розпочати з аналізу нової галузі етики – бізнес-етики (етика бізнесу, ділової етики). Означити причини їх зародження, розвитку, становища на сучасному етапі. Розтлумачити співвідношення понять “етика” і “бізнес”, сутність поняття “етика бізнесу”. Визначити підходи науковців до визначення принципів морального ведення бізнесу та становлення кодексу етичної поведінки. Довести, що дотримання принципів етичної поведінки у професійній діяльності є передумовою успішного ведення бізнесу.

Охарактеризувати необхідність існування й розвитку бізнес-етики в умовах перехідної економіки та трансформаційних процесів.

У п’ятому питанні слід проаналізувати основні морально-етичні вимоги до працівників банківської системи (чесність, точність, доброзичливість, гідність, відповідальність, надійність, обов’язковість та ін.), визначити важливість їх дотримання для ведення успішної діяльності банку та особистого професійного зростання. Сформувати власне розуміння й ставлення до моральних проблем банківських працівників. У цьому допоможе “Моральний кодекс банкіра”. На сьогодні, коли в Україні створено широку мережу банківських установ, постало питання підвищення якості обслуговування клієнтів, а отже, й підвищення етичних стандартів ведення банківського бізнесу.