1. 1. Верховна Рада України спiльно з НБУ.

2. 2. Кабiнет Мiнiстрів України.

3. 3. Президент України.

4. 4. Нацiональний банк України.

5. 5. Українська мiжбанкiвська валютна бiржа спiльно з НБУ.

207.Затвердження проектів будівництва, фінансу­вання яких здійснюється із залученням інозем­них кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, здійснюється:

1. 1. Верховною Радою — стосовно об'єктів розрахун­ковою кошторисною вартістю від 15 млн грн. і більше.

2. 2. Верховною Радою — незалежно від величини розрахункової кошторисної вартості об'єкта будів­ництва.

3. 3. Кабінетом Міністрів України — стосовно об'єк­тів розрахунковою кошторисною вартістю до 15 млн грн.

4. 4 Кабінетом Міністрів України — незалежно від величини розрахункової кошторисної вартості.

5. 5. Зазначене у пунктах 1 і 3.

208. Фінансування інвестиційних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими орга­нізаціями, здійснюється на підставі попередньо­го конкурсного відбору за умов:

1. 1. Самоокупності.

2. 2. Обов'язкового внутрішнього співфінансування.

3. 3. Відповідності проекту стратегії економічного і соціального розвитку України.

4. 4. Зазначене у пунктах 1 і 3.

5. 5. Зазначене у пунктах 1—3.

209. Предмет фундаментального аналізу:

1. 1. Прогноз кон'юнктури ринку.

2. 2. Оцінка акцій емітента.

3. 3. Інвестиційна привабливість ринку, поточна госпо­дарська діяльність фірми та прогноз її діяльності на майбутнє.

4. 4. Ризики інвестування у підприємство.

210. Акції галузей, що народжуються мають такі характери­стики:

1. 1. Дивіденди стабільні і високі.

2. 2. Ринковий попит високий.

3. 3. Ризикованість середня та ліквідність висока.

4. Дивіденди низькі, курсова вартість низька, ризико­ваність висока, ліквідність низька.

211. Акції галузей, що "старіють":

1. 1. Дивіденди стабільні та середні.

2. 2. Курсова вартість висока і стабільна.

3. 3. Ризикованість середня і ліквідність середня.

4. 4. Дивіденди падають, курсова вартість знижується, ри­зикованість висока, ліквідність низька.

212. Характеристика акцій афериста:

1. 1. Дивіденди рекламуються середні.

2. 2. Курсова вартість рекламується низькою.

3. 3. Ризикованість середня, ліквідність висока.

4. 4. Дивіденди та курсова вартість рекламуються високі, ризикованість дуже висока, ліквідність відсутня.

213. Характеристика акцій на етапі підготовки фірми до виходу на ринок:

1. 1. Дивіденди дуже високі.

2. 2. Курсова вартість середня.

3. 3. Ризикованість помірна.

4. 4. Дивіденди відсутні, курсова вартість низька, ризико­ваність висока, ліквідність дуже низька.

214. Головний критерій для рейтингової оцінки цінних паперів:

1. 1. Розмір обороту фірми.

2. 2. Вартість активів фірми.

3. 3. Прибутковість акціонерного капіталу.

4. 4. Капіталізація фірми.

215. Капіталізована вартість акцій акціонерного товарист­ва визначає:

1. 1. Прибутковість акцій.

2. 2. Балансову вартість акцій.

3. 3. Співвідношення ринкової і балансової вартості акцій.

4. 4. Ринкову вартість акцій акціонерного товариства.

216. Віддача акціонерного капіталу:

1. 1. Показує теми зростання обороту фірми.

2. 2. Показує зменшення валових витрат.

3. 3. Характеризується темпом зростання прибутку.

4. 4. Показує темп зростання вкладеного акціонерного капіталу.

217. Співвідношення ринкової і балансової вартості акцій свідчить:

1. 1. Про підвищення прибутковості фірми.

2. 2. Про скорочення невиробничих витрат.

3. 3. Про збільшення обороту.

4. 4.Про успіх або невдачу фірми.

218. Прибуток на акцію визначає:

1. 1. Розмір доходу на акцію.

2. 2. Визначає частку доходу, що йде на споживання.

3. 3. Визначає частку доходу, що йде на нагромадження.

4. 4. Визначається різницею між чистим прибутком і відсотками за кредит, віднесеної до емітованих акцій.

219. Дивідендна віддача акцій розраховується відношенням:

1. 1. Дивіденду до обороту.

2. 2. Дивіденду до валових витрат.

3. 3. Дивіденду до чистого прибутку.

4. 4. Дивіденду до ринкової вартості акції.

220. Коефіцієнт "ціна - дохід" характеризує зв'язок:

1. 1. Між оборотом фірми та її валовими витратами.

2. 2. Між прибутком від реалізації та валовими витратами.

3. 3. Між номінальною та ринкової цінами на акції.

4. 4. Між ринковою вартістю акції та прибутком.

221. Коефіцієнт ліквідності акцій визначається:

1. 1. Відношенням прибутку підприємства до собівартості продукції.

2. 2. Відношенням прибутку підприємства до обороту.

3. 3. Відношенням валових витрат до валового доходу.

4. 4. Відношенням загальної пропозиції до фактичного продажу акцій.

222. Коефіцієнт обігу акцій визначається:

1. 1. Попитом на акції.

2. 2. Відношенням дивідендів до прибутковості акцій.

3. 3. Відношенням прибутку до обороту.

4. Відношенням фактичного обсягу продажу до капіталізованої вартості акцій.

223. Прямий дохід на облігацію визначається:

1. 1. Різницею між доходом від їх продажу і витратами на їх емісію.

2. 2. Різницею між ринкової і номінальною вартістю облігацій.

3. 3. Різницею між пропозицією і попитом на акції.

4. 4. Добутком купонної ставки на номінальну вартість облігації віднесеного до ринкової вартості облігації.

224. Вартість конвертованої облігації розраховується:

1. 1. Відношенням ринкової вартості до коефіцієнта конверсії.

2. 2. Відношенням купонної ставки до коефіцієнта кон­версії.

3. 3. Добутком купонної ставки і коефіцієнта конверсії.

4. 4. Добутком ринкової вартості облігації і коефіцієнту конверсії.

225. Вартість акції з постійним дивідендом розрахо­вується:

1. 1. Відношенням прибутку від акції до витрат на її емісію.

2. 2. Відношенням номінальної вартості до валових вит­рат.

3. 3. Відношенням дивіденду до витрат на емісію

4. 4. Відношенням дивіденду до прибутковості акції дано­го типу.

226. Вартість інвестиційного сертифікату визначається:

1. 1. Дивідендами і процентами, що припадають на один сертифікат.

2. 2. Витратами інвестиційного фонду на управління портфелем цінних паперів.

3. 3. Виручкою інвестиційного фонду від операцій з цінними паперами.

4. 4. Доходами від фондових цінностей, виручки і витрат від операцій на ринку цінних паперів.

227. Вартість варанту залежить:

1. 1. Від вартості акцій, які обмінюються на варант.

2. 2. Від премії, яка сплачується емітенту варанту.

3. 3. Від прибутковості акцій.

4. 4. Від кількості акцій на які обмінюється варант.

5. 5. Поточної ринкової вартості акції та визначеної для варанту ціни акції.

228. 3 якою метою розраховують фондові індекси:

1. 1. Для визначення цін на акції.

2. 2. Для розрахунку дивідендів на акції.

3. 3. Для визначення обсягу емісії акцій.

4. 4. Для визначення обсягу купівлі та продажу акцій при змінах кон'юнктури ринку.

229. Розміщення цінних паперів відбувається такими спо­собами:

1. 1. Фірма самостійно здійснює їх продаж.

2. 2. Фірма використовує посередника.

3. 3. Шляхом обміну на інші цінні папери.

4. 4. Шляхом розрахунку за кредити.

230. Фірма може розмістити цінні папери на біржі при та­ких умовах:

1. 1. Розповсюджує рекламу і продає.

2. 2. Звертається з заявою про намір продати акції і керівництво біржі дає дозвіл.

3. 3. Домовляється з брокером і той здійснює продаж.

4. 4. Реєстрація, розміщення і обіг цінних паперів регу­люється законодавством України.

231. Емітентами акцій можуть бути:

1. 1. Підприємства.

2. 2. Банки;

3. 3. Акціонерні товариства;

4. 4. Державні органи влади;

5. Підприємства - банкрути.

232. Акції випускаються :

1. 1. Різної номінальної вартості

2. 2. Однакової номінальної вартості.

3. 3. У розмірі статутного фонду

4. 4. У відповідності до вартості усього майна підп­риємства, якщо воно перетворене у акціонерне.

233. Збільшення або зменшення статутного фонду можли­ве у таких випадках:

1. 1. Якщо це передбачено Статутом.

2. 2. Рішенням правління товариства.

3. 3. Рішенням Мінфіну.

4. 4. Рішенням президента фірми.

234. Цінний папір починає своє повноправне існування:

1. 1. Після його емісії.

2. 2. Після розрахунку обсягу емісії.

3. 3. Після затвердження правлінням обсягу емісії.

4. 4. Після реєстрації ДКЦПФР.

235. Мета створення ліквідного ринку вексельного обігу.

1. 1. Для котирування цін на векселі.

2. 2. Для визначення загальної вартості векселів.

3. 3. Для регулювання обігу векселів.

4. 4. Для того, щоб векселі можна було купити і продати у будь - який час.

236. Середньострокові векселі є:

1. Незабезпеченим фінансовим інструментом.

2. Забезпеченим фінансовим інструментом.

3. Високоприбутковим фінансовим інструментом.

4. Має високий рейтинг.

237. Реєстрація емісії цінних паперів розглядається:

1. 1. Як гарантія їх вартості.

2. 2. Як гарантія прибутковості.

3. 3. Як гарантія ліквідності.

4. 4. Не розглядається як гарантія їх вартості.

238. В аналізі якого товару не застосовується показник річного обсягу продукції:

1. 1. Метал.

2. 2. Сойові боби.

3. 3. Кукурудза.

4. Облігації Казначейства.

239. Ключовий поворот у тенденції ринку відбувається при умові:

1. 1. Вища і нижча ціни біржової сесії знаходяться у межах лімітів попередньої.

2. 2. Вища і нижча ціна вийшли за межі попереднього дня.

3. 3. Ціни рухаються у визначеному напрямку, але закрива­ються у межах попереднього дня.

4. 4. Вища і нижча ціни виходять за межі попереднього дня, але ціна закриття змінюється у протилежному на­прямку.

240. Підприємства з іноземними інвестиціями на те­риторії України створюються і діють у таких організаційно-правових формах:

1. 1. ВАТ.

2. 2. У всіх формах, передбачених законодавством України.

3. 3 ВАТ, ЗАТ, довірчих товариств.

4. 4. ВАТ, ЗАТ, ТОВ, довірчих товариств.

241. Підприємство з іноземними інвестиціями — підприємство (організація) будь-якої організа­ційно-правової форми, іноземна інвестиція встатутному фонді якого становить не менше як:

1. 1. 15 %.

2. 2. 10 %.

3. 3. 50 %.

4. 4. 75 %.

242. Приватизаційні папери в Україні випускаються у таких видах:

1. 1. Акції, облігації, векселі.

2. 2. Компенсаційні та інвестиційні сертифікати.

3. 3. Майнові сертифікати, житлові чеки, земельні бони.

243. Українська національна грошова одиниця —гривня — належить до:

1. 1. Вільно конвертованої валюти.

2. 2. Частково конвертованої валюти.

3. 3. Неконвертованої валюти.

244. Після відміни доларового стандарту долар США продовжує виконувати роль світових грошей?

1. 1. Так.

2. 2. Ні.

3. 3. Частково.

245. Валютний курс — це:

1. 1. Ціна, яка сплачується у власній валюті за оди­ницю іноземної валюти.

2. 2. Курсове співвідношення при перерахунку цін та грошових сум із однієї валюти в іншу.

3. 3. Курс, при якому попит і пропозиція валюти збіга­ються.

246. Вільно плаваючі валютні курси визначаються тільки попитом та пропозицією на відповідні валюти:

1. 1. Ні.

2. 2. Так.

247. Національний банк України встановлює для уповноважених комерційних банків такі норма­тиви відкритих валютних позицій:

1. 1. Н13, Н14, Н15 та Н1б.

2. 2. Н14, Н15, Н16 та Н17.

3. 3. Н15, Н16, Н17 та Н18.

4. 4. Н16, Н17, Н18 та Н19.

5. 5. Н17, Н18, Н19 та Н20.

248. Згідно з яким нормативом Національного бан­ку України загальна відкрита валютна позиція у комерційному банку не повинна перевищувати 35 відсотків?

1. 1. Н 16.

2. 2. Н 18.

3. 3. Н 15.

4. 4. Н 17.

5. 5. Н 19.

249. Коротка відкрита валютна позиція виникає тоді, коли:

1. 1. Зобов'язання перевищують вимоги.

2. 2. Вимоги перевищують зобов'язання.

250. Для визначення нормативів відкритої валют­ної позиції до розрахунку капіталу береться сума капіталу, зафіксована за балансом на попередній день:

1. 1. Неправильно.

2. 2. Правильно.

251. Згідно з нормативом Н15 НБУ загальна відкри­та валютна позиція комерційного банку не по­винна перевищувати:

1. 1. 25 %.

2. 2. 10 %.

3. 3. 40 %.

4. 4. 50 %.

5. 5. 35 %.

252. За систематичне порушення комерційними бан­ками нормативів загальної відкритої валютної позиції Н15 відповідно до чинного законодавства Національним банком України передбачено такі заходи впливу:

1. 1. Письмове попередження.

2. 2. Штраф.

3. 3. Відкликання ліцензії на проведення банківських операцій з валютою.

253. Якщо ціна французького франка в доларах США знижується, то товари, які продаються у Франції за французькі франки, в доларовому ви­раженні будуть коштувати:

1. 1. Дорожче.

2. 2. Дешевше.

3. 3. Так само.

254. Українську міжбанківську валютну біржу було створено у:

1. 1. 1989 р.

2. 2. 1992 р.

3. 3. 1994 р.

4. 4. 1993 р.

5. 5. 1995 р.

255.Чи підлягають обкладанню податком на дода­ну вартість операції з обігу іноземної валюти?

1. 1. Так.

2. 2. Ні.

256. "Аутрайт" — це різновид:

1. 1. Операцій "спот".

2. 2. Операцій"форвард".

3. 3. Операцій "своп".

4. 4. Ф'ючерсних угод.

5. 5. Угод з опціонами.

257. Є такі загальні методи визначення паритету купівельної спроможності "РРР":

1. 1. З урахуванням рівня продуктивності праці та заробітної плати.

2. 2. З урахуванням зовнішнього боргу.

3. 3. З урахуванням рівня цін.

4. 4. З урахуванням виробничих затрат.

5. 5. З урахуванням золотовалютних резервів.

6. 6. Усі наведені критерії.

258. Скорочення резервів держави призводить:

1. 1. До ревальвації національної валюти.

2. 2. До девальвації національної валюти.

3. Ніяких змін курсу національної валюти не відбувається.

259. Якщо валютний курс національної валюти підвищується, то:

1. 1. Вітчизняні товари за кордоном коштуватимуть дорожче, а іноземні у нас — дешевше.

2. 2. Навпаки.

260. Чи можуть фізичні особи бути суб'єктами (аген­тами) валютного ринку України:

1. 1. Так.

2. 2. Ні.

261. За повторне порушення комерційними банка­ми нормативів відкритої валютної позиції в усіх банківських металах Н18 відповідно до чинного законодавства Національним банком України пе­редбачено такі заходи впливу:

1. 1. Письмове попередження.

2. 2. Штраф.

3. 3. Відкликання ліцензії на проведення банківських операцій з валютою.

4. Зменшення нормативного значення відкритої валютної позиції.

262. Вперше форвардні угоди з'явились у 1982 р на:

1. 1. Чиказькій товарній біржі.

2. 2. Сінгапурській міжнародній валютній біржі.

3. Лондонському міжбанківському валютному ринку.

263. Найбільш поширеними на міжнародному ва­лютному ринку є операції:

1. 1. "Своп".

2. 2. "Форвард".

3. 3. "Спот".

1. 4. Ф'ючерсні.

2. 5. З опціонами.

264. На практиці при укладанні поточних та термі­нових валютних угод курси обміну визначаються:

1. 1. Прайс-тейкерами.

2. 2. Маркет-мейкерами.

3. 3. Маркет-юзерами.

265. Форвардні угоди є твердими і укладаються пе­реважно з метою реальної купівлі або продажу валюти:

1. 1. Правильно.

2. 2. Неправильно.

266. Валюта з високою відсотковою ставкою на фор­вардному ринку продаватиметься по відношенню до валюти з низькою відсотковою ставкою:

1. 1. З премією.

2. 2. Без змін.

3. 3. З дисконтом.

267. Репорт і депорт — це "класичні" операції:

1. 1. "Спот".

2. 2. "Своп".

3. 3. "Форвард".

268. Метою арбітражних операцій є:

1. 1. Страхування валютних ризиків.

2. 2. Отримання прибутку за рахунок різниці у ва­лютних курсах.

3. 3. Підтримка валютного курсу національної гро­шової одиниці.

269. Хто має право встановлювати "валютний ко­ридор" у нашій країні?

1. 1. Верховна Рада України.

2. 2. Кабінет Міністрів України.

3. 3. Національний банк України разом з найбільшими комерційними банками нашої країни.

4. Національний банк України спільно з Кабіне­том Міністрів.

270. Раніше вивезена за межі України українська валюта за наявності митної декларації:

1. 1. Може бути знову ввезена в таких самих обся­гах.

2. 2. Не може бути знову ввезена в таких самих об­сягах.

271. Підвищення відсоткових ставок у країні при­водить до:

1. 1. Інфляції.

2. 2. Залучення іноземного капіталу і подорожчання національної валюти.

3. 3. Відтоку вітчизняного та іноземного капіталу і знецінення національної грошової одиниці.

4. 4. Зростання експорту.

5. 5. Зростання імпорту.

272. Головним чинником валютних ризиків є корот­кострокові та довгострокові коливання валютних курсів:

1. 1. Правильно.

2. 2. Неправильно.

273. У практичній діяльності вітчизняних підприємств найбільшого поширення набуло використання та­кого методу страхування валютних ризиків:

1. Форфетування. 2. Лізинг. 3. Валютні застереження. 4. Фінансові ф'ючерси.

5. Операції з опціонами.

274. У якості мультивалютного застереження, як правило, використовують:

1. Американський долар. 2. Англійський фунт стерлінгів. 3. Німецьку марку.

4. Французький франк.5. SDR.

275. Форфетування (угода "а-форфе") — це один їх видів спекулятивних операцій:

1. Правильно. 2. Неправильно.

276. Вперше валютні ф'ючерси було введено в обіг у 1972 р. на: 1. Лондонській міжнародній біржі фінансових ф’ючерсів. 2. Чиказькій товарній біржі. 3. Сінгапурській міжнародній валютній біржі. 4. Європейській опціонній біржі. 5. Ф'ючерсній біржі Торонто.

277. Якщо надходження платежів перевищує видат­ки, платіжний баланс вважається:

1. Активним. 2. Пасивним.

278. Відповідальним органом за підготовку показ­ників і проектів публікацій грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу в збірнику "Міжнародна фінансова статистика" (МФС) було призначено:

1. Верховну Раду України. 2. Кабінет Міністрів України. 3. Президента України.

4. НбУ. 5. Українську міжбанківську валютну біржу. 6. Комерційні банки.

279. Якщо валютні кредити надані резидентам України комерційними банками за рахунок іноземної валюти, залученої від іноземних кре­диторів, то при настанні строку їх повернення зво­ротна конвертація здійснюється без обмеження:

1. Неправильно. 2. Правильно.

280. Від'ємне сальдо платіжного балансу призводить до дестабілізації валютного ринку: 1. Неправильно. 2. Правильно.

281. Які критерії конвергенції мають бути викона­ними країнами — членами ЄЄ?

1. Стабільність цін. 2. Стабільність валютного курсу. 3. Рівень довгострокової відсоткової ставки. 4. Дефіцит державного бюджету. 5.Всі наведені вище критерії

282. Яке місто є резиденцією Європейського цент­рального банку?

1. Лондон. 2. Париж. 3. Рим. 4. Брюссель. 5. Франкфурт-на-Майні. 6. Берлін.

283. Перехід до євро — це грошова реформа в Європі?

1. Так.

2. Ні.

284. Країною,яка виконала всі критерії конвер­генції, є: 1. Німеччина. 2. Франція. 3. Нідерланди. 4. Люксембург. 5. Всі наведені вище країни.

285. Платіжна система Європейської системи цент­ральних банків (ЄСЦБ) має назву: 1. SWIFТ. 2. ELS/Еі1-ZV. 3. ВL-REL. 4. ТАRGЕТ. 5. ТОВ.

286. Придбання та продаж євро на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ): 1. Дозволяється. 2. Не дозволяється.