1. Нацiональний банк України.

2. Уповноваженi банки.

3. Торговцi цiнними паперами, якi мають дозвiл на зберігання та обслуговування обiгу цiнних паперiв.

4. Зазначене у пунктах 1, 2.

5. Зазначене у пунктах 1,2,3.

22. Чи мають бути включенi в iнформацiю про емiсiю акцiй пiдприємств вiдомостi про можливi фактори ринку?

1. Так.

2. Нi.

3. За згодою емiтента.

1. До основних критерiїв розрахунку початковоi цiни пакетiв акцiй ВАТ, що пiдлягають продажу за грошовi кошти на комерцiйних конкурсах, належать:

1. Номiнальна вартiсть пакетiв акцiй.

2. Прибутковiсть роботи пiдприємства та динамiка прибутковостi.

3. Основнi напрями дiяльностi товариства.

4. Розмiр статутного фонду акцiонерного товариства.

5.Балансовi показники вартостi основних та оборотних засобiв, кредиторської заборгованостi.

2. Котирування акцiй ВАТ на бiржовому ринку та позабiржовому ринках.

3. Загальний обсяг емiсiї цiнних паперiв, випущених емiтентом.

24. Органи, що контролюють діяльність ринку цінних па­перів.

1. Кабмін України.

2.Верховна Рада.

3.Президент.

4.Державна комісія з цінних паперів фондового ринку.

25. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначає:

1. Організаційну структуру бірж.

2. Фунції клірингової палати біржі.

3. Умови прийому у постійні члени біржі.

4. Обсяг емісії та обігу цінних паперів.

5. Правовий статус та організаційні засади біржі.

6. Поняття "цінні папери".

26.Саморегулювання ринку здійснюється:

1. 3 допомогою формальних правил і процедур.

2. На основні законодавчих державних актів.

3. На основі домовленості між учасниками ринку.

4. Розрахунковою палатою біржі.

27.Головним принципом діяльності фондової біржі є:

1. Визначення порядку допуску цінних паперів до торгів.

2. Визначення умов торгів.

3. Визначення умов оплати цінних паперів.

4. Забезпечення ліквідності ринку, встановлення цін купівлі - продажу товару, а також контроль руху цін.

28.Біржовий брокер отримує премію за рахунок:

1. Цінових різниць.

2. Комісійних.

3. Депозиту.

4. Маржі.

29.Фінансування поточного бюджету пов'язане:

1. Зі збільшенням доходу.

2. Переоформленням цінних паперів, які були випущені у минулому.

3. Касовим виконанням бюджету.

4. З постійним дефіцитом бюджету.

30.Регулювання грошової маси в обігу здійснюється:

1. Шляхом додаткової емісії готівки.

2. Шляхом додаткової емісії цінних паперів.

3. Шляхом перенесення термінів сплати за облігації на пізніший термін.

4. Видаленням готівки з обігу шляхом відкупу боргових зо­бов'язань.

31.Касове виконання бюджету передбачає:

1. Емісію довгострокових паперів.

2. Перенесення строків виплати за строкові цінні папери.

З. Досягнення прибутковості підприємства.

4. Емісію короткотермінових цінних паперів, для ліквідації невідповідності між доходами і надходжен­нями у межах планового року.

32.Метод згладжування нерівномірності надходжень по­даткових платежів.

1. Приховування частини прибутку.

2. Балансування витрат і доходів.

3. Розміщення активів у державні цінні папери.

4. Випуск державних цінних паперів.

33.Способи розміщення державних цінних паперів.

1. Розміщення на "прилавку"

2. Розміщення на "третьому ярусі"

3. Розміщення у комерційному банку.

4. Розміщення на аукціоні, відкритий продаж, індивіду­альне розміщення.

34.Види державних цінних паперів щодо їх позицій на ринку.

1.Довгострокові.

2.Без фіксованого терміну існування.

3.Ліквідні.

4.Ринкові і неринкові.

35.Розміщуючи свої активи у державні цінні папери ко­мерційні банки:

1. Збільшують ризикованість операцій.

2. Знижують ліквідність активів.

3. Ліквідують невідповідність між доходами та видатками.

4. Отримують високоліквідний і не ризиковий товар.

36.Відкритий продаж цінних паперів характеризується тим, що:

1.Коло покупців обмежується.

2. Процес продажу здійснюється протягом лічених хвилин.

3. Рівень дохідності визначається ринковою кон'юнк­турою.

4. Продаж усім бажаючим, термін продажу не обме­жується, рівень дохідності визначається емітентом.

37.Місцеві муніципальні папери випускають з метою:

1. Погашення дефіциту місцевого бюджету.

2. Створення нових підприємств.

3. Підвищення зарплати посадовців муніципальних ор­ганів влади.

4. Мобілізації коштів для виконання місцевих програм соціального спрямування.

38.Облігації державних внутрішніх позик емітуються:

1. Для відкритого продажу усім бажаючим.

2. Для окремої групи підприємств.

3. Для комерційних банків.

4. Лише на пред'явника.

39. Забороняється випускати облігації:

1. Для розширення виробництва.

2. Для підвищення прибутковості підприємства.

3. Для збільшення власного капіталу.

4. Для формування статутного фонду емітента та по­криття збитків.

40.Емісія цільових облігацій передбачає:

1. Збільшення прибутку.

2. Закупівлі додаткової сировини.

3. Купівлі додаткового обладнання.

4. Погашення облігацій за рахунок товарів, які виробляє емітент.

1. Вартiсть пакета акцiй, визначена як частка акцiй статутного фонду, вiдповiдно до плану розмiщення акцiй – це:

1. Оцiночна вартiсть пакета акцiй.

2. Номінальна вартiсть пакета акцiй.

3. Ринкова вартiсть пакета акцiй.

4. Iнвестицiйна вартiсть пакета акцiй.

2. Вiрогiдна вартiсть пакета акцiй, визначена шляхом оцiночних процедур на дату оцiнки, за яку вiн може бути проданий за вiдсутностi додаткових умов продажу,-це:

1.Ринкова вартiсть пакета акцiй.

2.Iнвестицiйна вартiсть пакета акцiй.

3.Лiквiдна вартiсть пакета акцiй.

4.Оцiночна вартiсть пакета акцiй.

3. Скоригована ринкова вартiсть пакета акцiй з урахуванням додаткових iнвестицiйних умов його продажу-це:

1.Оцiночна вартiсть пакета акцiй.

2.Iнвестицiйна вартiсть пакета акцiй.

3.Лiквiдна вартiсть пакета акцiй.

4.Початкова вартiсть пакета акцiй.

44. Обов'язки щодо емісії облігацій внутрішніх держав­них позик та гарантія своєчасного їх погашення покла­дені на: