- •Задачі до ккр з навчальної дисципліни
- •Еталонна відповодь на варіант №1 ккр по навчальній дисципліні
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •Питання і відповіді до ккр з навчальної дисципліни
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при харчових отруєннях.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при хімічних отруєннях.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при враженні електричним струмом.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при сонячних та теплових ударах.
- •2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при втратах свідомості і зупинці серця.
- •2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломі бедрової кістки та хребта.
- •1. Іммобілізація стегна
- •2. Іммобілізація гомілки
- •3. Іммобілізація передпліччя (а, б); підвішування на косинці (в)
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломах: гомілки, кісток стопи, фаланг пальців.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при різних видах опіків.
- •Перша медична допомога при опіках
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при кровотечах.
- •2 Поясніть дії по наданню першої допомоги при пораненнях.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при повенях.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при зсувах.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при селевих потоках та лавинах.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при урагані, бурі, смерчі.
- •Пилові бурі бувають двох видів: потокові та вихрові.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при виникненні снігових заметів.
- •3. Обґрунтуйте дії по проведенню запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при ураженні блискавкою.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при пожежі в лісі та на торф’янищі.
- •3. Обґрунтуйте комплекс заходів по захисту населення у нс.
- •3. Обґрунтуйте організацію дій по проведенню рятувальних робіт в зоні радіоактивного забруднення.
- •Додаткова інформація, що використовується при формуванні відповідей на питання роботи Особливості захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Які існують прийоми і способи проведення РіІнр у вогнищах враження?
-
3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при повенях.
Повені - це тимчасове обширне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річках, озерах чи на морі. Повені є наслідком сніготанення , сильна злив, вітрових нагонів води зі сторони моря в устя річок, а також під час руйнування дамб, гребель та інших гідротехнічних споруд чи захаращення русел льодом (весною) або шугою (осінню).
До особливого типу відносяться повені, що виникають внаслідок затоплення прибережних територій озер, морів та океанів при вітровому нагоні, сильних штормах, цунамі чи опусканні поверхні суші.
Нагоні повені на Україні виникають переважно при сильних вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів. Нагоні повені дуже небезпечні в першу чергу своєю раптовістю, інтенсивністю, висотою хвилі та високим підйомом води.
Повені це найбільш розповсюджені стихійні лиха. На їх долю випадає біля 40% всіх стихійних лих природного походження.
Масштаби розповсюдження річкових повеней в основному визначаються:
1. інтенсивністю та тривалістю танення снігових покровів;
2. рельєфом, розміром та формою річкового басейну та пойми;
3. видом та станом ґрунтів в басейні річок;
4. інтенсивністю, тривалістю та розподілом рідких опадів по території водозабору;
Повені на річках умовно поділяють на 4 типи :
- однопікові, характерні для річок з максимальним стоком від танення снігів на рівнинах;
- багатопікові, спостерігаються в гірських річках з максимальним стоком від танення гірських снігів та льодовиків;
- багатопікові на річках, що протікають в районах де випадають часті та сильні дощі, які формують максимальні витрати та об'єми стоку;
- багатопікові, характеризуються весняними повенями від танення снігу та сильних дощів в восени.
Повені залежно під терміну дії поділяються на короткострокові (від декількох годин до 1 - 2 неділь) та тривалі (понад 2 неділі).
В зонах затоплення розмиваються та змиваються ґрунти. Крім того погіршується санітарне - гігієнічний та санітарно – епідеміологічний стан обширних районів потерпілого регіону. Це спричиняє зараження та забруднення місцевості, внаслідок цього виникають спалахи різноманітних захворювань, що пов'язано в першу чергу з забрудненням питної води і т ін..
Для зменшення збитків від повеней розробляють профілактичні заходи, які складаються з регуляційних (пом’якшуючих) та превентивних від повеней.
Регуляційні заходи здійснюються безпосередньо на водозаборі: це будівництво греблі, водосховищ, дамб, а також реконструкція русла та поверхні водозабору. Ці будівельні роботи направленні на те, щоб пристосувати водний потік в період паводка до розмірів русло у відповідність з силою потік .а до розмірів русла чи привести русло у відповідності з силою потоку.
До превентивних заходів відносять: нормативне районування землекористування, плановий розвиток зон можливого затоплення, розробку особливих вимог при будівництві будівель та споруд в поіменних районах. Цей напрямок виходить з того, що в реальних умовах завжди приходиться терпіти якісь збитки від високої води, тому потрібно зробити все, щоб ці збитки були якої меншими.
Профілактичні заходи крім цього включають культивацію земель та вдосконалення практики землекористування на водозаборі, поглиблення спрямлення русел річок і ін..
Останнім часом збитки від повеней зростають тому, що темпи освоєння затопляємих територій випереджають темпи будівництва споруд для їх захист. Сума збитків від повеней значно перевищує суму ефекту від будівництва захисних споруд.
Для зменшення збитків від повеней запобіжні роботи поділяють на групи - довготривалі та такі, які організуються безпосередньо при загрозі затоплення.
Довготривалі заходи здійснюються в рамках загального комплексу водоохоронних заходів в басейнах річок, озер та морському узбережжі.
До організації безпосередніх робіт приступають за сигналом чи повідомленням гідрометеослужби. Повідомлення про стихійне лихо передається по радіо, телебаченню та іншим засобам зв'язку.
На підприємствах та установах після отримання сигналу організує цілодобове чергування відповідальних осіб та спеціалістів. При ускладнені обстановки, що мала місце на Україні весною 1996 р. залучалися формування цивільної оборони.
Рятувальні операції на випадок небезпечної повені включають: оповіщення, можливе переселення людей та матеріальних цінностей, використання засобів колективного та індивідуального захисту , проведення аварійно-рятувальних та ремонтно - відновлюваних робіт (обвідні канави, захисні вали). Виконують роботи по герметизації підвальних приміщень , ущільнюють закривають вікна та двері на перших поверхах. Проводять санітарне - гігієнічний епідеміологічні заходи, надають допомогу потерпілим. Населення яке підлягає евакуації повинно своєчасно прибути в призначені місця та мати з собою документи.
Якщо повінь відбулася, а люди не зуміли евакуюватися та знаходяться в зоні затоплення необхідно вивезти на човнах. катерах, паромах. Для цієї мети можна також індивідуально використовувати все те , що здатне утримати людину на воді (бочки, щити, автомобільні камери і ін.).
В човен заходити необхідно по одному, ступаючи на середину настилу. Під час руху забороняється мінятися місцями чи сідати на борт човна. Ніс човна необхідно тримати перпендикулярно хвилі. Після причалювання один. виходить на берег і тримає човен за борт поки всі люди не вийдуть на сушу.
Коли людина опинилася в воді їй не слід впадати в паніку, необхідно зорієнтуватися в обстановці та пливти не проти течії, а під кутом до найближчої незатопленої ділянки. Коли людина опинилася в місці з великою кількістю водоростей, трави необхідно уникати енергійних та поривчастих рухів, щоб стебла не опутували ноги та руки. Необхідно лягти на спину та рухатися по поверхні води, спокійно працюючи ногами.
Якщо людина втратила можливість пливти їй необхідно надати термінову допомогу. До людини, що тоне краще підпливати зі сторони спини. Взяти її за голову, руки чи одяг, повернути обличчям вверх та пливти до берега, працюючи вільною рукою та ногами.
Якщо допомога надається при наявності човна необхідно наближатися до людини яка терпить лихо проти течії, коли є вітер - то проти вітру та хвиль. Витягувати потерпілого з води необхідно краще всього зі сторони корми. Після доставки потерпілого на берег йому надають медичну допомогу.
Ефективність рятувальних операцій визначається швидкістю підйому рівня води, тривалістю інтервалу між початком та піком повені, а також часом стояння високого рівня.