- •1. Страхова послуга як специфічний товар
- •2. Служба маркетингу страхових компаній і її функції
- •3. Вивчення і формування попиту на страхові послуги
- •4. Продаж через посередників: права і обов'язки страхових посередників
- •5. Роль реклами в реалізації страхових послуг
- •6. Поняття і основні вимоги до страхових договорів
- •7. Етапи проходження страхової угоди
- •8. Андеррайтинг: оцінка ризику
- •9. Змішане страхування життя
- •10. Страхування дітей, як один із видів страхування життя
- •11. Страхування до вступу в шлюб
- •12. Страхування пенсій
- •13. Обов'язкові види страхування від нещасних випадків
- •14. Індивідуальне страхування громадян від нещасних випадків
- •15. Розвиток і сучасних стан страхування майна виробників сільськогосподарської продукції
- •16. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків. Виплата відшкодування. Системи страхового забезпечення
- •17. Обов'язкове медичне страхування
- •18. Добровільне медичне страхування
- •19. Роль страхування у забезпеченні потреб підприємця в страховому захисті
- •20. Страхування від вогню та інших небезпек
- •21. Страхування від втрат прибутку
- •22. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •23. Страхування відповідальності роботодавця
- •24. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища
- •25. Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків
- •27. Добровільне сільськогосподарське страхування
- •28. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків
- •29. Страхування монтажних ризиків
- •31. Страхування електронного обладнання
- •32. Сутність та економічний зміст страхування кредитних ризиків
- •33. Організаційні форми страхування кредитів
- •34. Страхування фінансових ризиків
- •35. Страхування кредитних ризиків
- •36. Страхування автомобілів
- •37. Страхування вантажів, які перевозяться різними видами транспорту
- •38. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •39. Страховий захист громадян від нещасних випадків на автомобільному транспорті
- •42. Страхування морських суден
- •43. Страхування відповідальності власників морських суден
- •44. Страхування повітряних суден
- •45. Страхування відповідальності повітряних перевізників та експлуатантів повітряних суден
- •46. Страховий захист відповідальності громадян перед третіми особами
- •47. Страхування будівель і споруд у господарствах громадян
- •48. Страхування тварин у господарствах громадян
- •49. Страхування домашнього майна громадян
- •50. Економічна необхідність страхових послуг фізичним і юридичним особам і розширення їх ассортименту
- •51. Дії страхувальника і страховика при настанні страхової події. Виплата відшкодування
- •52. Порядок визначення і сплати страхових премій зі страхування життя
- •53. Форми проведення медичного страхування та їх особливості
- •54. Медичне страхування громадян, які виїздять за кордон
- •56. Визначення збитку і страхового відшкодування при загибелі або пошкоджені врожаю сільгоспкультур
- •57. Порядок визначення збитку і страхового відшкодування при знищені або пошкоджені будівель сільгосппідприємств
- •58. Умови страхування депозитів
- •5. Умови і приклади розв'язку типових задач Завдання №1
- •Завдання №8
- •Завдання №9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
27. Добровільне сільськогосподарське страхування
Під час добровільного страхування сільськогосподарських тварин поділяють на дві вікові категорії: доросле поголів'я і молодняк. Різниця у страхуванні цих двох категорій полягає в переліку страхових випадків. Страхова відповідальність щодо дорослого поголів'я значно ширша і містить такі ризики: інфекційні хвороби, пожежі, аварії, вибухи, стихійні лиха, нещасні випадки, ожеледь, наст, глибокий сніговий покрив (якщо тварин утримують на відгонних пасовищах), потрапляння під рухомий транспорт або під дію електричного струму. Молодняк тварин страхують на випадок знищення або вимушеного забою лише внаслідок стихійного лиха, пожежі, дії електричного струму.
Страхову суму встановлюють у межах дійсної вартості тварин, франшизу - у розмірі 5-70 %. Залежно від величини франшизи встановлюють понижуючий коефіцієнт. Інші умови страхування аналогічні до обов'язкового.
Добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку за винятком врожаю природних сінокосів і пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав. Перелік страхових ризиків подібний до обов'язкового страхування, однак дещо коротший.
Рівень страхового забезпечення не перевищує 70%. Методика розрахунку збитку аналогічна до обов'язкового страхування.
Додатково за особливими умовами договору (підвищені тарифи, франшиза) може бути застраховано сільськогосподарські культури, на продукцію яких встановлено закупівельні ціни за сортами і номерами (тютюн, хміль, насінники овочевих культур тощо) на випадок зниження якості продукції, якщо таке зниження якості є наслідком страхового випадку. Отже, на відміну від обов'язкового страхування, де відшкодовують тільки кількісні втрати, за добровільного можна застрахуватися і від якісних втрат.
Під час страхування врожаю на випадок зниження якості продукції вартість кількісних та якісних втрат врожаю основної культури визначають множенням різниці між вартістю врожаю з 1 га, встановленого на час укладання договору страхування, і вартістю фактично отриманого врожаю з 1 га цього року, на всю площу посіву. Вартість фактично отриманого врожаю визначають, враховуючи середню ціну реалізації з урахуванням знижок і надбавок за якість продукції, що склалася в господарстві в поточному році.
Крім урожаю сільськогосподарських культур, на засадах добровільного страхування застрахувати можна дерева, кущі, плодоягідні насадження, що зростають у садах та виноградниках, на випадок повної загибелі (відмирання підземної та наземної частини всіх чи окремих дерев), унаслідок морозів, сильних снігопадів, повені, бурі, урагану, зливи, граду, обвалу, зсуву, селю, землетрусу, пожежі, посухи, за винятком культур, що знаходяться у зрошувальних зонах, а також повного їхнього знищення карантинними комахами, якщо страхувальник не отримував офіційного оголошення про це. Розмір збитку визначають як різницю балансової вартості загиблих насаджень і вартості залишків.