§ 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів

Питання взаємодії слідчого та оперативно-розшуко-вих органів у розкритті злочинів розглядаються в різних розділах криміналістики: у загальнотеоретичному плані — як проблема, що має загальне значення для вирішення так­тичних і методичних завдань розслідування в цілому, та окремо — у криміналістичній тактиці та криміналістичній методиці. Однак найбільш повне та предметне вираження дана проблема отримує в методиці розслідування злочи­нів, де на основі загальнотеоретичних положень криміна­лістики питання взаємодії реалізуються в окремих мето­диках розслідування.

Термін «взаємодія» в КПК відсутній, але він засто­совується в інших законах України — «Про оперативно-розшукову діяльність» (ст. 4, п. 4 ст. 7), «Про організацій­но-правові основи боротьби з організованою злочинністю» 384 --------------------------------------------------------------------------

_____Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів

(розділ V). У зв'язку з цим даний термін та саме поняття «взаємодія» відрізняється від таких близьких до них за змістом понять, як «взаємозв'язок», «узгоджені дії», «ко­ординація», «сприяння», «виконання доручень та вказі­вок», «надання допомоги» та інші, зміст яких роз'яснюєть­ся у відповідних правових нормах або випливає з їхнього змісту.

Відповідно до ч. З ст. 114 КПК взаємодія слідчого з опе-ративно-розшуковими органами здійснюється головним чи­ном у процесі досудового слідства. Однак, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 97, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КПК, така взаємо­дія можлива й до порушення кримінальної справи, а від­повідно до ч. 2 ст. 138, ч. 1 ст. 139 КПК — й після зупинення досудового слідства.

Оперативно-розшукові заходи мають переважно пошу­ковий характер, здійснюються спеціальними негласними методами та засобами та мають на меті своєчасне виявлен­ня злочинів і осіб, які їх вчинили, знарядь злочину, викра­деного майна, встановлення фактичних даних, важливих для розслідування, а також обставин, що сприяли вчинен­ню злочинів. Така діяльність ґрунтується на положеннях законів України «Про міліцію», (пп. 2, 9 ст. 10, п. 10 ст. 11), «Про оперативно-розшукову діяльність» (от. 8), «Про орга­нізаційно-правові основи боротьби з організованою зло­чинністю» (статті 13—15) та ін.

У криміналістиці є декілька визначень взаємодії орга­нів розслідування злочинів, узагальнюючи які взаємодію правоохоронних та інших державних органів і посадо­вих осіб у процесі розкриття і розслідування злочинів можна розглядати як узгоджену діяльність різних ла­нок однієї або декількох організаційних систем, спрямо­вану на досягнення загальної мети з найменшими ви­тратами сил, засобів і часу. -----------------_;--------------------------------------------------------- 385

25 1-280

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

Взаємодія як найбільш організована і ефективна фор­ма боротьби правоохоронних органів зі злочинністю харак­теризується певними основними властивостями. У зв'язку з цим вона розглядається як вищий ступінь консолідації сил і засобів правоохоронних та контролюючих органів, наділених законом відповідними повноваженнями (серед яких один з основних видів — взаємодія слідчого та опера-тивно-розшукових органів), у різних сполученнях участі залежно від виду злочину, що розслідується, складності завдань, що вирішуються, необхідності використання від­повідних засобів, прийомів та методів.

Основою взаємодії є обов'язкова участь відповідних правоохоронних та контролюючих органів у розкритті злочинів з виділенням для цього необхідних, специфічних для кожного органу, джерел інформації, сил та засобів. Слід зазначити, що така взаємодія не зводиться лише до обміну процесуальною, оперативно-розшуковою та іншою службовою інформацією, передбаченою відповідними за­конодавчими актами. Йдеться також про реалізацію цієї інформації шляхом проведення спільних дій, обговорення отриманих результатів, планування подальших заходів, спрямованих на розкриття злочинів.

У боротьбі зі злочинністю правоохоронні органи станов­лять єдину систему. Однак єдність системи як основна ви­мога ефективної діяльності потребує оптимальної цілесп­рямованості та узгодженості усіх її елементів, тобто струк­тур різної відомчої приналежності та підпорядкованості.

Необхідно особливо відзначити повернення до ідеї спів­робітництва правоохоронних органів з громадськими фор­муваннями по охороні громадського порядку, застосуван­ня накопиченого раніше досвіду роботи в цьому напрямі, створення нових видів таких формувань, залучення їх до участі у боротьбі зі злочинністю. 386--------------------------------------------------------------------------