Заключний етап проекту.

1. Урочисте відкриття туристичних маршрутів у екопоселенні шляхом проведення святкування у традиційний святковий день з демонстрацію відео та друкованого матеріалу.

2. Створення пілотної рекламно-тестової групи та проходження прокладених маршрутів за участю представників мас-медіа, туристичних агенцій та туроператорів;

3. Заключна робоча зустріч-конференція всіх учасників, що приймали участь у формуванні маршрутів, на який виконується:

А) представлення результатів виконаного проекту;

Б) затвердження спільного довгострокового плану дій та співпраці;

В)планування спільних постійних або періодичних заходів позапроектної діяльності спрямованих на забезпечення стійкості та життєздатності туристичних маршрутів;

Г) запрошення нових суб’єктів на подальший розвиток та збільшення кількості маршрутів;

Д) обрання головного координатора серед виконавців проекту щодо подальшого довгострокового стратегічного та маркетингового управління туристичними маршрутами після закінчення виконання проекту.

Є) заснування громадської неприбуткової організації з метою представлення та захисту інтересів власників інфраструктури туристичних кінних маршрутів, обрання виконавчих та контролюючих органів такої організації.

Операционная цель №3.5.

Налаживание функционирования высокогорного лечебного центра, осуществление научных программ по изучению Психической энергии человека. Осуществление лечения людей по разработанным методикам, программам. Поиск методов оздоровления людей на основе природных ресурсов Карпат. Проведение всестороннего исследования Психической энергии.

Операционная цель №3.6.

Налаживание и производство высокогорной сельскохозяйственной продукции для потребностей жителей Экопоселения и его гостей

Обґрунтування необхідності змін у веденні лісового господарства.

За останні 15 років у Карпатському регіоні значно збільшилось кількість стихійних паводкових вод, які перенасичують гірські річки та руйнують народне господарство України.

Аналізів щодо причин збільшення паводків є безліч, їх висновків ще більше. Але всі вони вказують на два обов’язкових загальновідомих чинника, а саме: змінна клімату Землі та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище (http://www.forest.ru/rus/bulletin/17-18/7.html). Вплив на перший фактор у рамках даної Програми є опосередкований та не буде предметом детального дослідження.

До другого фактору відносяться:

• занепад гідротехнічних споруд;

• будівництво житла на селенебезпечних ділянках та місцях потенційних зсувів;

• «распахивание» крутих схилів в гірських районах;

• довготермінове використання полонин в якості пасовищ;

• антропогенні впливи, що не відповідають гірським умовам на протязі останніх 200 років ведення водного, лісного, сільськогосподарського господарства;

• інтенсивне лісогосподарство у післявоєнні роки;

• погіршення санітарних умов лісу, особливо хвойних лісів та зменшення їх водо трансформаційної функції.

Сильні сторони раціонального лісокористування у екопоселенні.

Карпатській регіон володіє величезними в Україні лісовими ресурсами. Середня лісистість території Карпат сягає 39%, загальний запас деревини сягає 520 млн. куб. м. (за даними проекту FORZA). Ліси являють собою джерело сировини, мають природоохоронне и соціальне значення, однак до сих пір ця галузь не діє як єдиний комплекс.

Внаслідок цього члени, здавалось би, єдиного комплексу (лісничі і деревообробники, постачальники продукції для галузей і її виробники, наукові установи, котрі готують необхідних фахівців) на справді працюють окремо, ізольовано, компоненти та зв’язки між сторонами не налагодженні. Як наслідок – лісогосподарська та деревообробна галузі розглядають органами влади не з позиції єдиного комплексу, а відокремлено, та тому дуже поверхнево враховуються у процесі прийняття рішень.

Тому, ще у 2006 році для швейцарко - українського проекту розвитку лісного господарства в Закарпатті FORZA стала очевидною потреба звернути увагу органів влади та громадськості на необхідність цілісного сприйняття усього процесу використання деревини і зв’язаних з ними не деревинних ресурсів, сприяти кооперації між його членами.

У наступний час активно обговорювалась можливість формування лісних кластерів в Карпатах, котрі забезпечили би регіону такій же успіх, як, наприклад, Силіконова долина для США.

Мова іде про розвиток галузевих об’єднань та мереж для координації інтересів усіх учасників галузі, які, відповідно, існували не роздільно, а в загальній системі, мали би інформацію про всіх учасників лісної сфери, можливості співпраці, ринки збуту тощо.

Тобто, кластер – це не концерн одного власника, а незалежна робота незалежних структур, працюючих у одному руслі на єдину мету, досягнення якої приносить користь усім учасникам кластеру. У даному випадку мається на увазі утворення кластеру лісового господарства і екопоселенні «Зоряний вітер» за участю його мешканців та розгалуженою системою взаємозв’язків з іншими суб’єктами, подібними екопоселеннями або іншими незалежними суб’єктами господарювання, що ведуть екологічно-спрямовану діяльність у галузі лісокористування.

В Україні відомі: будівельні кластери у м. Хмельницькому, народних промислів у Івано-Франківську, добування та переробки каменю у Житомирі (http://www.promwood.com/news/interesting/4214.html )

У кластері виникає так званий «синергетичний ефект» - це коли 2 + 2 дає в підрахунку не 4, а 5, тому від об’єднання зусиль значно вище ефект, ніж від одиноких спроб.

Приклад такого об’єднання буде наведений також у розділі туристичної діяльності у екопоселенні «Зоряний вітер». Учасники туристичного ринку у змозі разом створити туристичні маршрути та на міжнародному ринку пропонувати їх вже як комплекс послуг.

Перспективи лісного кластера екопоселення.

На протязі останніх двох років проект FORZA направляє всі зусилля на поширення інформації про переваги кластерного підходу у порівнянні з одноособовим веденням бізнесу. В останній час у Карпатському регіоні України активно обговорюється можливості формування потенційних лісних, деревообробних, мебельних та інших кластерів у кожному із областей. У Закарпатті, наприклад, напрацьована концепція створення кластера будівництва дерев’яних будинків. Створення такого кластера буду означать, що у цілях зведення дерев’яного будинку "під ключ" об’єднають зусилля біля 22 типів підприємств-постачальників столярних виробів, пологових та дахових покрить, сантехники, транспортних, рекламних, фінансових та інших організацій. Тільки по першим підрахункам такий кластер може працевлаштувати до 850 робітників .

Результати ведення сільськогосподарської та лісогосподарської діяльності для найближчих селищ:

1. Впровадження нових ефективних аграрних технологій, відновлювального землеробства, виховання та навчання нових фахівців у цій сфері;

2. Впровадження нових методик навчання, у тому числі професійного;

3. Демонстрація ефективних методів та напрямків діяльності підприємницької діяльності у сільській місцевості;

4. Створення нових робочих місць шляхом залучення до діяльності екопоселення місцевого населення;

5. Організація цікавого культурного відпочинку, зустрічі з новими цікавими людьми, поява нових ідей для розвитку сільської місцевості, обмін досвідом ведення селянського господарства, значне розширення джерел та потоку інформації;

6. Сприяння створенню новому відношенню до праці, здоров’я та відпочинку. Поширення позитивного способу ведення життя. Розвиток та поширення місцевої та Української культури.

7. Використання нових методів лікування та залучення кваліфікованих лікарських фахівців.

Професійні лісівники у світі не завжди визнають місцеві підходи до ведення лісового господарства. Більше того, упродовж багатьох років серед них побутує думка, що місцеве населення, яке живе поблизу лісів, нищить ресурс та зумовлює його деградацію через заготівлю лісу або розчистку лісових земель для ведення особистого селянського господарства.

Лісові площі у світі скорочуються, тож причини цього скорочення стали предметом масштабних обговорень і аналізу як серед науковців, так і серед практиків.

Одним із висновків цього аналізу є такий: з багатьох учасників, залучених до використання лісових ресурсів, найчастіше більше за всіх втрачає місцеве населення. Якщо воно щось і отримує, то це, як правило, найменша частка вигод. Крім цього, місцеві жителі, чий добробут, а в деяких випадках і самовизначення, залежать від лісу, мають особливий інтерес до його збереження.

Операционная цель №3.6.3.

Ведення рибницького господарства у невеликих за розмірах водоймах

за принципами пермакультури.

Операційна ціль №7.

Створення та забезпечення функціонування школи екологічного поселення. Виховання дітей та молоді у дусі відновлення культурних традицій, звичаїв Карпатського регіону. Створення творчих гуртків за різними напрямками культурної діяльності.

Операційна ціль №8.

Створення науково-пізнавальних програм екологічно-пізнавального, туристичного, культурного, науково-астрономічного та іншого наукового спрямування, напрацювання необхідної матеріальної бази для виконання

таких програм.

Путник-друг, пойдем вместе. Ночь близка, звери кругом, и огонь костра может потухнуть. Но если мы согласимся разделить дозор ночи, мы сохраним силы.

Завтра наш путь долог, и мы можем истомиться. Пойдем вместе. У нас будут праздник и радость. Спою тебе песню твоей матери и жены, и сестры. Ты же скажешь предание отца о герое и подвиге; будет наш путь общим.

Не наступи на скорпиона и предупреди меня о ехидне. Путник-друг, помни, что мы должны прийти в одно селение горное.

Путник, будь мне другом.

Жіва Єтика. Книга «Общіна».Реріх Е.І.