3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. . Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол схеми: визначення мікробного числа води, визначення колі-індексу води методом мембранних фільтрів, таблиці оцінки повітря в закритих приміщеннях (Чистович, Шафіро).

2. Викладач демонструє: мембранні фільтри для фільтрації води, апарат Кротова, апарат для підрахунку кількості колоній, які виросли на поживному середовищі, поживні середовища.

3. Студенти отримують чашки з МПА з засіяними об’ємами води і вираховують мікробне число води. Для визначення колі-індексу води студенти підраховують кількість колоній, які виросли на мембранному фільтрі (середовище Ендо) і визначають колі-індекс та колі-титр; визначають мікробне число повітря за методом Коха, підраховують кількість колоній на МПА і роблять висновок.

3. . Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

3. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

• Що вивчає санітарна мікробіологія?

• Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря.

• Санітарно-показові мікроорганізми води, повітря, грунту.

• Методи санітарно-мікробіологічного дослідження води.

• Визначення кількості бактерій-показників фекального забруднення: колі-індекс і колі-титр (методом мембранних фільтрів і бродильним).

• Роль води в передачі інфекційних захворювань.

• Методи визначення мікробного числа повітря.

• Методи санітарно-бактеріологічного дослідження повітря (седиментаційний та аспірацій ний).

• Оцінка санітарного стану закритих приміщень за загальним мікробним обсіменінням, наявністю стафілококів, - і -гемолітичних стрептококів.

• Патогенні мікроорганізми, які визначають в грунті.

• Методи санітарно-мікробіологічного дослідженні грунту.

• Мікробне число, колі-титр, титр перфрінгенс грунту.